Засідання Колегії відкриває Семенюк В.П.

СЕМЕНЮК В.П. – Голова Фонду державного майна України

Шановні друзі!

Кворум у нас сьогодні є. З 49 членів громадської колегії прибуло 35. Є можливість розпочати сьогодні нашу роботу. Не буде заперечень? Я так зрозуміла, що заперечень немає. У вас на руках є порядок денний колегії. Чи будуть зауваження до порядку денного? Немає. Є у вас регламент роботи. По регламенту немає заперечень? Немає.

Тому ми розпочнемо нашу роботу, і я хочу слово передати голові громадської колегії Анатолію Антоновичу, але на початку я хотіла б сказати, що сьогодні фактично друге засідання, яке ми проводимо. Воно йде якраз перед Новим роком і тому, давайте перш за все підведемо підсумки минулої роботи і намітимо завдання, що стоять перед нами на наступний період.

Ви могли побачити нашу роботу за весь період. Ми проводили засідання у вересні місяці і опублікували стенограму засідання на сайті Фонду державного майна, і ви бачили в спеціальному розділі „Громадська колегія" всі побажання. Всі могли побачити інформацію, яку ми розмістили. Крім того, ми доопрацювали Положення про Громадську колегію.

Також, згідно домовленості, у нас сьогодні будуть утворені спеціальні секції, їх нараховується п’ять. Про це краще розповість Анатолій Антонович, тому що цю роботу більше проводила сама Громадська колегія. Сам склад Громадської колегії може бути доопрацьований, і ми доведемо відповідний матеріал по секціях. Крім того, фахівці Фонду державного майна безпосередньо будуть закріплені за секціями, і цю роботу ми будемо проводити.

Ми плануємо проводити такі колегії по плану, який затвердимо сьогодні. У ваших матеріалах є анкета, розроблена Кабінетом Міністрів, по удосконаленню органів і громадських організацій, і я прошу підготувати зауваження. Крім того, на сайті Фонду державного майна по результатах нашої роботи ми оприлюднили звернення, які отримали за 9 місяців. Це 2324 звернення. Ми чітко опрацювали всі матеріали, які стосувалися Секретаріату, Кабінету міністрів, Верховної Ради і, звичайно, розмістили всі ці зауваження. Я думаю, що ми працюємо з урахуванням побажань, які ми висловлювали, щодо прийому громадян України.

Сьогодні зроблений графік Фонду державного майна щодо прийому громадян України. Кожної середи о п’ятій годині у нас проходить прийом громадян, і всі заступники проводять таку роботу. Кількість звернень, які надійшли до нас за цей період роботи Фонду державного майна, збільшилась майже в 4 рази. Я хочу сказати, що це напруга, яка відчувається зараз у Фонді.

Це говорить про те, що в залежності від кількості звернень громадян є довіра до влади, яку сьогодні сформовано на чолі нового Президента. Тому я таку невеличку інформацію сьогодні хочу оприлюднити. У ваших матеріалах є відповідна інформація щодо нашої роботи. І ми її могли би висвітлити на наших відповідних інформаційних матеріалах.

Я не буду більше „забирати хліб" у голови – Анатолія Антоновича, щоб більше він розповів про колегію, тому що ця робота була дуже добре опрацьована.

Анатолій Антонович, будь ласка. Продовжуйте.

ОТЧЕНАШ А.А.– голова Громадської колегії

Шановні друзі, я хочу всіх привітати з тим, що ми зібралися і продовжуємо ту справу, що розпочали в цьому півріччі. Рік закінчується, і ми вважаємо, що для Фонду державного майна він був досить незвичайним. І незважаючи на всі питання, які є в країні, успішним. Мало хто із органів можуть похвалитися тим, що вони зібрали від управління майном. Мало є органів, які можуть сказати про те, що є рекордні успіхи від продажу, приватизації. Але це все Фонд мав. Я кажу, що ви повинні, зважаючи на складність цієї ситуації, віддати належне тому апарату, який зміг це зробити.

Що вдалося зробити громадській колегії? Ми виголосимо цілий ряд питань для розгляду, і їх потрібно буде схвалити.

За той час, що ми з вами останній раз збиралися, пропрацьовано варіанти праці в Колегії Фонду державного майна, які будуть по напрямках роботи здійснювати свою діяльність. Попередній розподіл уже зроблено, і ми його з вами вже затвердимо сьогодні. Ті, хто не встиг ще увійти в ту чи іншу секцію, можуть до кінця засідання зробити своє волевиявлення.

На мій погляд, є пропозиція від Секретаріату і від мене, що подальшу роботу можна було б робити фіксуючи якусь проблему, обговорюючи її попередньо і надаючи свої пропозиції. В першу чергу секція, а потім вже інші члени колегії могли б запропонувати своє бачення тієї чи іншої проблеми. Секцій у нас п’ять, то це було б п’ять засідань з фіксованою роботою.

Звучали пропозиції від членів колегії про те, щоб зробити регіональні аспекти, виїхати, можливо, на місця, або провести якісь регіональні засідання. Зокрема, така пропозиція надійшла від члена колегії Шевченка М.О. із Донецька, депутата Міської ради. Мені здається, що дуже слушна пропозиція, і якщо підтримає Валентина Петрівна, то будемо робити і такий зріз. Аналіз на базі якогось регіонального відділення можна було б зробити, узагальнити висновки і надати якісь пропозиції для покращення регіональної проблеми, вирішення регіональної проблеми приватизації.

Зараз я пропоную перейти до розгляду питань порядку денного. І, зокрема, почати з питання : дообрання членів колегії.

Ми сьогодні маємо сім осіб, які виявили бажання увійти до колегії. Я зачитаю прізвища. Якщо будуть відводи, будь ласка.

(Зачитує прізвища) Безух Анатолій Вікторович, Галенко Олена Анатоліївна, Жарков Євген Георгійович, Каганов Вадим Феліксович, Казаченко Володимир Іванович, Красніков Денис Анатолійович, Семенець Микола Володимирович, Фітьо Андріян Мирославович.

Ті, хто не присутній на першому засіданні, не приймати їх до того часу, поки вони не з’являться. Якщо підтримуєте, давайте проголосуємо.

Хто за?

Хто проти?

Хто утримався?

Приймається. Я вітаю тих, хто прийнятий до членів колегії: Безуха Анатолія Вікторовича, Жаркова Євгена Георгійовича, Каганова Вадима Феліксовича, Краснікова Дениса Анатолійовича, Семенця Миколу Володимировича.

Друге питання. Затвердження положення про Громадську колегію. Ми розіслали на попередньому засіданні Положення. Всі мали можливість дати свої пропозиції, уточнити формулювання. Це було зроблено.

Пункт 9.1 звучить таким чином, що можуть утворюватись секції.

(Зачитує).

Якщо є доповнення, прошу висловитись.

Чи є доповнення? Немає. Є пропозиція затвердити. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Хто проти?

Хто утримався?

Приймається.

Є пропозиції по секціях. Основна частина членів колегії розподілена по секціях. Ряд членів колегії не знайшли своєї секції. Давайте свої пропозиції.

(Зачитує склад секцій).

Я думаю, що ми можемо прийняти до відома інформацію. Треба, щоб на подальшому засіданні одна з секцій доповідала позиції, які вона напрацьовує.

Наступне питання.

Я хочу надати слово Семенюк В.П. про звіт Фонду.

СЕМЕНЮК В.П.

Шановні товариші!

Питання підвищення ефективності управління державним майном стало основним напрямком роботи Фонду державного майна. Проаналізувавши результати роботи Фонду, звітуючи перед громадською колегією, можна сказати, що Фонд стає ефективним власником, що підтверджується наступними даними.

(Демонстрація слайдів).

У реєстрі корпоративних прав держави станом на 1 грудня 2005 року обліковується 1331 громадське товариство, в яких є державна частка. Держава в особі уряду, Фонду, міністерств і інших центральних органів виконавчої влади здійснює управління корпоративними правами на 1204 відкритих та закритих акціонерних товариствах.

93 товариства з обмеженою відповідальністю та 34 акціонерні державні холдингові компанії утворені спеціальними рішеннями Президента та Кабінету Міністрів.

У поточному році ми досягли найкращих успіхів щодо перерахування дивідендів. У цьому році реальна сума перерахованих дивідендів нараховує акції, частки, паї, які є у державній власності, за 11 місяців - 1 млрд.724 млн. 112 тис.грн., що в 3,3 рази перевищує планові завдання на поточний рік.

Надходження дивідендів від господарських товариств, корпоративними правами яких володіє держава, у 2004 складала 319,1 млн.грн. Тобто Фонд збільшив надходження дивідендів на 1 мрд.405 млн.12 тис.грн.

Це я повторюю, що це цифри 11 місяців. Ми ще за цей місяць підсумки не підбивали. І я думаю, що ми проінформуємо вас через засоби масової інформації і розміщення інформації на сайті Фонду державного майна.

Я попрошу, щоб показали слайд №2. Слід зазначити, що корпоративний портфель держави за останні роки має стійку тенденцію до зменшення. Це поступово впливає на поліпшення структури корпоративних прав, оскільки їх скорочення в основному відбувається за рахунок пакетів акцій від 25 до 50 статутного капіталу чи частки дрібних пакетів акцій розміром до 25%.

Зменшення корпоративного портфелю держави раніше здебільшого відбувалося за рахунок прибутково працюючих підприємств. Сьогодні Фонд державного майна поступово відходить від принципу, що прибуткові об’єкти йдуть на приватизацію, а неприбуткові у державній власності. Стратегія приватизації переорієнтовується на продаж промисловим інвесторам контрольних пакетів акцій збиткових підприємств, які потребують значних інвестицій і для цього, звичайно, ми виходимо із того принципу, що там, де державі не вистачає коштів, де потрібно мати приватний стиль та інвестора, який би міг зайти із своїми грошовими коштами, то ми відповідно йдемо на

шлях такої приватизації і при цьому, звичайно, на продаж інвесторам продаємо невеличкі пакети акцій на організованому фондовому ринку. І навіть з цього приводу ми підписали з Державною комісією по цінних паперах угоду, де ми хочемо розчистити ті завали, які у нас були по подвійних реєстраторах, що не дає можливість сьогодні розвиватися фондовому ринку. Тому що часті судові позови сьогодні призводять до того, що навіть на таких підприємствах, де є невеличкі пакети акцій, але є велика кількість судових спорів, що відштовхує інвесторів до приходу, або до покупки того чи іншого пакету акцій і того чи іншого підприємства.

Частка власності держави в усіх статутних фондах знаходиться на обліку у Фонді державного майна. Номінальна вартість акцій становить 26 млрд. 210 млн. грн.. З них у НАК і ДАК - 14 млрд. 111 млн. грн., що складає 53,8% загальної вартості. У інших господарюючих суб’єктах 12 млрд. 100 млн. грн., тобто 46,2%.

Номінальна вартість державної частки акціонерних товариств, заснованих міністерствами у процесі корпоратизації державних підприємств складає 2 млрд. 320 млн. грн.. Це цифра, яка сьогодні зафіксована. Сумарна номінальна вартість державної частки по 1331 суб’єктах складає 28 млрд. 520 млн. грн..

Цей аналіз свідчить про те, що Фонду передані в основному управлінські рішення, корпоративні права дрібних і середніх малоприбуткових і збиткових підприємств. Тому нам доводиться по кожному підприємству піднімати питання і вирішувати спірні питання в результаті переговорів з акціонерами, щоб розібратись по кожному підприємству, де є невеликі пакети акцій, включаючи державні.

Рішенням судів часто блокується проведення зборів на таких підприємствах, бо є небажання проводити збори, перераховувати дивіденди і т.д.

Сьогодні у Верховній Раді стоїть закон „Про акціонерні товариства". Там держава, як і дрібні акціонери втрачає свою долю, бо невигідно проводити збори. Для цього не збирається кворум, щоб не приймати рішення по перерахуванню дивідендів і не перевіряти громадські діяльність підприємств.

Будемо домагатись, щоб закон про акціонерні товариства був прийнятий швидше. В першу чергу, втрачає держава, там, де менше 51% акцій.

На слайді 4 фінансові економічні показники діяльності підприємств з державними корпоративними правами. Загальна сума чистого прибутку від реалізації товарів Фонду склала 21 млрд. 930 млн. грн., що на 934,1 млн. грн.. більше або на 4,4%, ніж за 9 місяців минулого року.

Найбільший розмір чистого прибутку за результатами 9 місяців отримали товариства з державною часткою, де більше 51%. Їх загальна частка чистого прибутку склала 78%.

Збільшили обсяги реалізації продукції за звітний період в порівнянні з відповідним періодом минулого року 274 відкритих акціонерних товариства, або 53% загальної кількості ВАТ, що аналізувались.

Найбільше зростання обсягів чистого прибутку спостерігалось по ВАТ, в статутних фондах яких, де державний пакет акцій становить до 25%. Це на 519,6 млн. грн., або на 22% по порівняльному аналізу. А також по ВАТ з державною часткою більше на 727 млн. грн., або на 4%.

Нехай ці цифри невеличкі, якщо я говорила, аналізуючи, які об’єкти нам передавалися, то вже той невеличкий успіх, який зробив Фонд державного майна особливо під час інвентаризації.

Що стосується кількості працюючих на відкритих акціонерних товариствах і у державних компаніях, то за 9 місяців вона склала 304 млн.773 осіб, що на 6 тис.907 осіб більше, ніж за 9 місяців минулого року. Тобто, якщо говорити про виконання програми Президента по забезпеченню робочими місцями, то акціонерні товариства, які віднесені до структури Фонду державного майна, таку кількість працюючих збільшили. Тобто збільшуються відповідно робочі місця.

За даними Державної податкової адміністрації підприємствами з державною часткою сплачено податків і зборів, і обов’язкових платежів, я хочу особливо оголосити на цій тезі і прошу, щоб звернути увагу на слайд:

2 млрд. 439 млн. , що на 953,7 млн. більше, ніж за 9 місяців минулого року.

Це те, що стосується перерахувань до державного бюджету.

До місцевих бюджетів: 657 млн.287 тис. грн., що на 108,9 млн. більше, ніж за 9 місяців минулого року. Ще раз повторюю, що це інформація, яка підтверджена податковою адміністрацією за відповідний період минулого року.

Отже, за 9 місяців 2005 року товариствами з державною часткою у статутних фондах було сплачено 3 млр.906 млн. грн. Тобто загальна сума, про яку ми можемо сьогодні говорити.

Одним із основних напрямків роботи Фонду Державного майна і його регіональних відділень є робота по виконанню функцій орендодавця державного майна. Хочу сказати, що Фонду державного майна довелося провести дуже клопітку роботу у першу чергу під час інвентаризації.

Друга робота, яку провів Фонд державного майна під час інвентаризації – це з’ясування несплати за оренду окремими структурами за відповідно великі періоди. Тому що закон про оренду державного комунального майна фактично змінений був у червні місяці 2004 року. Де повністю функція щодо контролю за сплату оренди була передана Фонду державного майна. Тому фонд Державного майна у своїй роботі змушений був йти інколи для багатьох на такі дивні дії: це підписання угоди між Національним банком, Державним казначейством, коли ми через інформаційну систему зчитування проводимо щоденну інформацію щодо сплати орендної плати.

У нас комерційні банки за несплату платежів зразу виставляють рахунок або штраф.

У Фонді державного майна запроваджуємо систему щоденного контролю за сплатою орендної плати. Якщо вона не буде сплачуватись, то будемо застосовувати штрафні санкції до представників, які, маючи договори, не виконують їх і не сплачують орендної плати.

Дякуючи інвентаризації, підписанню угод і постійного контролю з боку Фонду, ми перерахували до державного бюджету 251 млн. 930 тис. грн.. за 11 місяців. Така сума, в першу чергу, була переконливою і поступила своєчасно дякуючи тому, що під час інвентаризації ця робота була зроблена.

Якщо порівнювати з минулим роком, у нас були перерахування 187 млн. 303 тис. грн.. Ми фактично перерахували на 34,5% орендної плати більше, ніж за попередній період.

Ця робота по застосуванню до „нерадивих" орендаторів штрафних санкцій змусить орендарів своєчасно виконувати свої функції, які зазначені в договорах.

Фондом державного майна і регіональними відділеннями Фонду державного майна відповідно до наказу від 09.06.99р. постійно проводиться попередня робота про стан отримання, зберігання та використання державного майна, яке надійшло до господарських товариств під час приватизації, але перебуває на балансі цих товариств.

За 11 місяців 13 тис. 156 об’єктів було перевірено. Фактично, майно, яке знаходиться на балансі, часто використовується неефективно. Надаються відповідні збитки держави, бо проводиться використання майна на свій власний розсуд. Часто керівники підприємств плутають майно, яке залишено на балансі і майно, яке увійшло до статутного фонду.

Ця робота дала можливість своєчасно попередити податкову адміністрацію, яка часто, приходячи на підприємство, описує майно, яке знаходиться на балансі підприємства за борги, які створило товариство в своїй діяльності.

Це та робота, яка дала можливість припинити розтягнення особливо об’єктів соціальної сфери. На балансах залишились гуртожитки, санаторії, пансіонати, магазини і інші об’єкти.

А під час боргів, товариство розраховується цими об’єктами, і в основному продавались ці об’єкти по рішенню судів. І часто в об’їзд законодавства про приватизацію.

Таку роботу нам потрібно буде продовжувати.

Ми видали ряд наказів, які отримали регіональні відділення Фонду державного майна, центральний апарат, що такі об’єкти не повинні бути без нагляду з боку Фонду державного майна.

Ефективність використання повинна базуватися на тому, що ці об’єкти повинні слугувати тим підприємствам, які їх утримують, але нехай вони не розраховуються боргами за свої створені борги, які до державного майна не мають ніякого відношення.

За даними реєстру Державного майна, майно яке у увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, але залишилося на балансі, виявлено за станом на 1.12 і взято на облік – 134 тисячі. З них 80 тисяч об’єктів реалізовані управлінські рішення, зокрема, прийнято рішення про приватизацію, про оренду, про передачу в комунальну власність чи передача до сфери управлінь інших міністерств. У порівнянні з відповідним періодом, або з 1 січня 2005 р. управлінські рішення прийняли у 84 тисячах.

Тобто, я про що хочу сказати, що сьогодні часто-густо такі управлінські рішення доводитися приймати, тому що виявляємо під час інвентаризації „безхозне" майно і треба приймати рішення, хто би за нього відповідав, хто б з ним працював, а якщо передаємо якомусь керівнику чи в управління, то з ними відповідні були підписані контракти. Хоч хочу сказати, що тенденція, яка сьогодні спостерігається щодо передачі до комунальної власності є ще і негативом, тому що не маючи закону про комунальну власність майно з держави передали у комунальну власність, а далі його практично і немає. Де представницьку органи на місцях – Ради дбають про свою територіальну громаду, про наповненість бюджету, про ефективне використання комунального майна, вони його не продають, а, звичайно, здають або в оренду, або використовують за призначенням. Особливо я хочу наголосити, що це стосується об’єктів соціальної сфери. Там, де ми передаємо дитячі садочки та інше.

Хочу сказати, що для нас найбільшим є питанням і клопіткою роботою Фонду державного майна, яку проводимо ми спільно з представницькими органами на місцях, тобто з місцевими органами самоврядування – це передача житлового фонду до комунальної власності. Ви знаєте, що відповідно до закону про передачу з державної власності в комунальну, що такі об’єкти повинні бути підготовлені, щоб територіальна громада могла його відповідно утримувати. Ті кошти, які виділяються в бюджеті, їх недостатньо, але разом з тим, коли ми передаємо об’єкти і особливо, якщо у нас йдуть військові об’єкти, оборонні, то ми передаємо у житловий фонд спільно з об’єктами соціальної сфери, щоб можна було там передати їх тоді в оренду і частина коштів від оренди могла бути направлена на той же житловий фонд.

Станом на 1 січня 2005 р. було передано 21 тис. 214 об’єктів житлового фонду, в тому числі 654 гуртожитки. На 1 грудня цього року ми передали 22 тис. 856 об’єктів і 720 гуртожитків. Ця тенденція сьогодні зберігається, бо ми хочемо, щоб громадяни, які проживали у відомчому житлі, було передано до комунальної власності і ті громадяни, які мають право на приватизацію, могли чинити таку дію щодо приватизації і стати повноправним власником цього житла.

По гуртожитках дуже клопітка робота. Громадяни подають в суд, щоб був включений до статутного фонду той чи інший гуртожиток і ми вимушені визнавати свою помилку, давати право приватизувати такі об’єкти або гуртожитки передаємо до комунальної власності, щоб територіальна громада приймала відповідні рішення.

Коли діяв Закон "Про приватизацію" з 1993 по жовтень 1994 року норма щодо заборони передачі до статутного фонду на той час не діяла і ті гуртожитки передавались до статутного фонду. Коли зараз проводимо аналіз судових позовів, це передача до статутного фонду саме в цей період.

Гуртожитки по житловому кодексу сьогодні не мають права бути позбавлені свого житла. Прийняли рішення, щоб Фонд державного майна, регіональні відділення виступали в судах по захисту прав громадян. І на рівні колегії необхідно розібратись з такими об’єктами.

Головним напрямком роботи Фонду державного майна, є робота, яку називають реприватизацією. У нас немає реприватизації, бо немає закону. Фонд державного майна має чітку функцію – виконання інвестиційних зобов’язань. На 1 жовтня у власність повернуто 190 об’єктів, з них 58 – пакети акцій, 34 – ЦМК, 78 - об’єктів незавершеного будівництва.

Ведеться робота по великих підприємствах стратегічного призначення і по невеликих підприємствах.

Готується, після повернення цих об’єктів до державної власності, повторний продаж 53 пакети акцій, 36 цілісних майнових комплексів і 121 об’єкт незавершеного будівництва.

Коли ми говоримо про виконання закону про приватизацію і програму приватизації щодо повернення попереднім власникам коштів, які вони сплатили за приватизацію, то після повторного продажу ми ці кошти перерахуємо і виконаємо норму закону, яка передбачає компенсацію таких коштів.

Така кількість об’єктів, яка сьогодні повернута, це робота і нашої юридичної служби, і всіх працівників Фонду.

Тому що розставатися із своїми об’єктами, які були придбані, і виконувати зобов’язання не дуже хочеться „нерадивим" інвесторам. І тому, коли ми проводимо цю роботу, то я особливо наголошую, що часто називають, що це реприватизація. Я хочу ще раз наголосити, що це невиконання інвестзобов’язань. Там, де взяли, виконують зобов’язання, то ми, звичайно, не звертаємося до суду і не розриваємо договори. А де не виконуються, то ми, звичайно, цю роботу будемо проводити.

Я хочу сказати, що досягнення результатів і по дивідендах, і по орендній платі – це результати роботи інвентаризації. І я хочу сказати, що ми сьогодні виробили єдиний реєстр об’єктів державної власності відповідно до доручення Президента та уряду і створили відповідні реєстри. Це дає в першу чергу нам можливість, щоб говорити про те, що суб’єктами господарювання державного сектору економіки використовується майже чверть основних засобів у національній економіці. І загальна вартість понад 250 млрд.грн. Ви зараз побачите це все на слайді. Ми, дякуючи цьому реєстру будемо аналізувати ефективність використання державного майна, першочергового завдання формування та ведення реєстру, будемо налагоджувати облік державної власності і створення інструментарію для вирішення аналітичних завдань. Тобто це говорить про те, що цю роботу ми будемо робити і аналізувати роботу підприємств як по галузях, так і по територіях. Ми будемо бачити роботу державного сектору економіки у порівнянні із іншими територіями і галузями. І це дасть нам можливість, а ви це зараз побачите на слайді № 9 кількісні дані щодо складових реєстру.

До складу реєстру входять як державні підприємства, організації, установи, так і суб’єкти господарювання державного і приватного сектору економіки.

Хочу сказати про те, що до нас звернулася профспілка та інші громадські організації і у нас є доручення Президента, щоб провести інвентаризацію об’єктів, які належали до інших форм власності. І у даний час таку роботу ми вже розпочали на прохання самих організацій. Тому що судові позови, які виникають, наприклад, у профспілки: „Мисливців і рибалок", колишні організації ДОСААФ, виступаючи в судах, вони звертаються до нас по цьому майну.

Є у нас доручення Президента, щоб провести інвентаризацію, внесемо дані до реєстру Фонду державного майна і в цих організаціях при зміні, наприклад, керівництва, зміні своїх керуючих органів в громадських організаціях можуть бачити, які будівлі відносилися до них, і які при зміні керівництва до них перейдуть. Ми не можемо давати неправдиву інформацію, якщо до нас звертаються.

Такий реєстр буде доведений і на рівні робочій групі доведемо цю роботу.

Є структура даних, яка дає змогу в умовах фінансової стратегічної звітності оцінити ефективність використання державного майна. Співвіднести дані бухгалтерського обліку з даними обліку майна, що має можливість налагодити перехресний контроль щодо достовірної інформації.

Ви бачите наш механізм контролю у вигляді слайду. Це дає можливість звірити з статистичними даними, які часто використовуються у нас як у органу, який має достовірну інформацію.

Наведена схема участі органів державної влади у функціонуванні автоматизованої системи збору інформації, координування щодо інформування відповідних організацій і адміністративних зв’язків у веденні єдиного реєстру.

Ця схема показує чітку можливість представників міністерств вийти до нас з інформацією по відповідній системі електронного зв’язку і побачити, які підприємства можуть приймати управлінські рішення.

Ми підписали відповідні угоди з Державним комітетом статистики, з Міністерством освіти, Мінпаливвугілля, Мінтранспорту, що всі управлінські рішення, що стосуються оренди, не будуть проводитись без їх згоди. Тоді буде менше претензій.

Така електронна система дає можливість кожному зайти на сайт в інформаційну базу, отримати дані і подивитись, які управлінські рішення можна приймати або виходити з пропозицією до Фонду державного майна. Так само Фонд державного майна може виходити з пропозицією до них.

Наведена на слайді динаміка проведення інвентаризації об’єктів державної власності на рівні юридичних осіб. Було виявлено 3523 юридичні особи, по яких органи управління взагалі не звітувались.

8842 юридичні особи, які не погоджені органами управління і 22511, які були визнані органами державного управління.

Це та робота, яку проводив Фонд державного майна по „безхозному" майну, по майну, де потрібно заключити відповідні контракти з керівниками підприємств. Керівники підприємств взагалі не знали, яку роботу потрібно було робити.

Під час інвентаризації привозили відповідні статутні документи, що це живе товариство, але не знаємо чиї ми, тому прийміть до свого реєстру і допоможіть укласти відповідний договір.

Що стосується майна громадських організацій. У нас діє постанова Верховної Ради про майно загальносоюзних громадських організацій, які перейшли до нас від колишнього Радянського Союзу. Але закон не прийнятий. Є різні бачення, різні позиції. Але провести цю інвентаризацію нам потрібно.

На звернення багатьох трудових колективів, управлінь сільського господарства ми проводимо інвентаризацію міжгосподарської власності. Це майно набуте в основному колишніми колгоспами, радгоспами.

Ви знаєте, що це майно набуте в основному колишніми колгоспами, радгоспами, а потім за рахунок долі держави і часто правові відносини не були з’ясовані. Тому ми і в реєстр також такі відповідні дані будемо вводити і вже ця робота проводиться.

Хочу сказати про те, що нам дає така робота, яка проведена. В першу чергу, це врегулювати принцип управління в державі галузево, територіально, функціонально. Коли ще у 1991 році Україна, здобувши свою незалежність, то перший указ Президента був про приведення нашого законодавства у відповідність до стандартів Ради Європи. А якщо ми говоримо про європейський вибір будівництва держави, то ми йдемо по принципу управління галузевому, територіальному, функціональному. Тобто кожна структура повинна бачити чітко, за яке майно відповідає. Якщо є галузеве міністерство і у них є казенне чи державне майно, то вони відповідають за це майно і приймають відповідні управлінські рішення. А якщо до зміни форми власності, то таке погодження повинно бути з Фондом державного майна.

Територіальний принцип – це право комунальної власності, яке у нас ще до цього часу не врегульовано. Але ми, зважаючи на те, що до нас звертаються обласні ради з тим, щоб допомогти їм провести аналогічну інвентаризацію, яку ми зараз показали тут вам. Ми у січні місяці будемо проводити нараду

за участю голів обласних рад і обласних комісій з питань власності з тим, щоб дати їм єдиний стандарти по такій інвентаризації, щоб така форма інвентаризації була в комунальній власності. І щоб обласна, районна, міська рада мала такі ж самі стандарти, мається на увазі комп’ютерну систему по обліку, але саме головне, щоб прийняти такі управлінські рішення, які б дали можливість, щоб ефективно використовувати комунальне майно. Те, що у нас до цього часу не прийнятий закон про право комунальної власності, то це, звичайно, прогалина у законодавстві. Але закон про місцеве самоврядування чітко дає сьогодні право територіальним громадам мати такі реєстри і мати комісії, і комітети у міських, обласних, районних радах, які б контролювали ефективність використання комунального майна. Буде сильніше територіальна громада тоді, коли вона буде мати чим управляти, матиме, як управляти і аналіз ефективності використання державного майна.

Тим більше, що після прийняття Конституції 1996 року ми прийняли закон про місцеве самоврядування, який визнаний кращим і ефективним законом після прийняття Конституції. Ми ратифікували Європейську хартію по місцевому самоврядуванню. Тобто ми сказали, що указ Президента про приведення нашого законодавства у відповідність до стандартів Ради Європи дало можливість, щоб сказати сьогодні, що цю роботу ми рухаємо. Ми більше будемо допомагати територіальним громадам, щоб вони створили такі реєстри, то ми будемо показувати, що цю роботу і зобов’язання, які брали перед Європою, ми виконуємо, створюємо відповідні реєстри.

У багатьох територіальних громадах, де ми передаємо комунальне майно, а зараз виникає передача майна колишніх військових містечок в комунальну власність, вирішується на рівні управлінських рішень. Це треба поставити під контроль, маючи відповідний реєстр.

Що стосується сфери управління функціональної, це майно, яке стало приватним за рахунок приватизації. Та база даних, яка сьогодні є, дає можливість аналізувати і не тільки приватний сектор, як він працює, або зміни форми власності, по яких етапах йшла приватизація, а як ці підприємства працюють і виконують інвестиційні зобов’язання, особливо ті, які брали на себе зобов’язання.

Ця колосальна робота Фонду державного майна, яка зроблена, вона буде використовуватись не тільки Фондом державного майна, а всі члени колегії можуть проаналізувати, як використовується майно, як працюють наші галузі, як розвивається та чи інша територія.

Це дасть можливість говорити про формування бюджетів, починаючи знизу до верху, розподіл прибутку підприємств у відповідності до бюджетного кодексу, будемо бачити як розподіляється прибуток того чи іншого підприємства в залежності від форми власності чи державна, чи комунальна.

Державне підприємство буде тягнутись до комунального, комунальне буде тягнутись до державного. Приватний сектор буде дихати в спину державному сектору економіки.

Чим сильніше буде опозиція, тим буде сильніша влада.

Ця робота, яку ми зробили і будемо продовжувати і вдосконалювати.

Я хотіла, щоб члени громадської колегії критично відносились до нашої роботи, підправили, що потрібно, підказали. і секційна робота буде запорукою пришвидшити виконання завдань, які ставить перед нами президент, уряд, і Верховна Рада. Бо ми діємо відповідно до прийнятих законів парламентом і підписаних президентом.

ОТЧЕНАШ А.А.

Дякуємо за доповідь. Раніше ми не були готові до такої роботи, а зараз Валентина Петрівна, жінка, яка прийшла і по-господарськи робить речі.

3,5 тис. одиниць підприємницької діяльності, які були втрачені в державі. Ця цифра вражає. Це наше національне багатство. 250 млрд грн. - це величезні кошті і з ними можна багато що зробити, якщо будуть вони працювати ефективно.

Я скажу декілька своїх пропозицій. Як активний учасник процесу, хотілося, щоб було враховано і реалізовано на практиці.

Фонду державного майна і іншим державним органам, які здійснюють управління корпоративним сектором. Це підхід наш до функціонування акціонерних товариств, які створені були в процесі приватизації на Україні. Це понад 17 тисяч акціонерних товариств. На жаль, якщо зробити інвентаризацію того, як вони працюють, а я думаю, що до цього держава підійде, то з них повноцінно функціонують як акціонерні товариства, виконують свої зобов’язання перед акціонерами, часто збирають збори, дають інформацію про свою діяльність, то з тих 17 тисяч, а у мене оптимістичний погляд, то якщо 10% відповідають цим завданням, то дуже добре буде. Бо наша практика тих пакетів, які ми маємо, вона показує, що далеко не завжди це так. І хотілося, щоб і цей зріз був не поза увагою. Тому що акціонери, громадяни України, які вклали свої сертифікати і компанії фондові, які прийшли тоді і були посередниками, але отримати від того процесу майже нікому не вдалося якихось реальних результатів тоді.

Друге питання, яке також хотілося би запропонувати, щоб врахувати. Це приватизація збиткових підприємств і створення на їх базі акціонерних товариств. Звичайно, що щось треба робити з цими підприємствами. Інколи вони в цілому приватизуються і мають недоліки. І потім вони працюють у тому статусі, про який я говорив. Щоб хотілося, щоб реалізовувалося. Попередній аналіз і продаж не як акцій акціонерного товариства, а як окремі майнові об’єкти того, що на цьому підприємстві не буде працювати, того, що як раз і приводить до збитків наступних.

І нарешті, третя позиція – це робота з реєстрами, яку ми послухали і яка надзвичайно важлива, її треба закінчити якомога швидше і дати можливість, щоб довести її до наших інвесторів. Вони приходять і купляють об’єкти, які, на жаль, у правовому статусі не можуть бути об’єктами продажу. Страждають фактично добросовісні інвестори через те, що доступу до реєстрів громадських організацій, суспільного майна не було. А продажі такі

відбувалися. Відбувалися продажі і профспілкового майна, і інших видів майна, по яким зараз у принципі будуть проблеми. Оце мої думки, які б я хотів до вас довести. Дякую і пропоную перейти до виступів членів колегії.

Прошу, хто хоче взяти слова?

Пані ГАВРИЛОВА Н.І., будь ласка, вам слово.

ГАВРИЛОВА Н.І. – Керівник департаменту по роботі із зверненнями громадян Всеукраїнської громадської організації „Громадський контроль" (Житомир)

Я від імені трудового колективу об’єднання „Житомиргазбуд". З великою подякою хочу звернутися від всіх членів трудового колективу, співвласників цього об’єднання.

Права всіх співвласників були порушені на перших порах приватизації. Ці порушення до цього часу не ліквідовані ні судами, ні прокуратурою. Дякуючи департаменту контрольно-ревізійної перевірки Фонду державного майна у трудового колективу з’явилась надія, що щось зрушиться з місця.

На сьогоднішній день департамент контрольно-ревізійної перевірки зробив висновки, що в процесі приватизації були здійснені порушення і на стадії оренди, і на стадії приватизації, і в післяприватизаційний період щодо розподілу цієї власності між дійсними членами учасниками приватизації.

На сьогоднішній день це підприємство перереєстровано в товариство з обмеженою відповідальністю без врахування будь-якої участі трудового колективу в процесі приватизації.

Пропозиція щодо результатів перевірки надана прокуратурою про здійснення відповідних дій і просити виступити позивачем у суді органів прокуратури щодо захисту інтересів держави і трудового колективу. Ми покладаємо надію на нашу колегію, на створені секції.

Наша секція називається щодо питань управління державним майном. На протязі 10 років трудовий колектив бореться в судах за відстоювання своїх інтересів. Не буде заперечень у трудового колективу щодо повернення цієї власності до держави, але, щоб вона не була у користуванні шахраїв.

По Житомиру це не одне підприємство, де порушені права співвласників. У нас є представник ВАТ „Вібросепаратор"(Житомир), де є порушення, на які не звертається увага ні судами, ні органами прокуратури.

Ще таке підприємство, як завод продтовари, там одна людина і керівник, і головний бухгалтер, і люди не можуть знайти захисту в свої профспілкових, ні в правоохоронних органах.

Я з великою надією відношусь до роботи нашої колегії. Якщо ці питання можуть бути обнародувані в засобах масової інформації, а також по проведеній перевірці, зокрема, об’єднання "Житомиргазбуд" поставити на контроль до Генеральної прокуратури перевірку роботи, яку здійснює місцева прокуратура Житомира.

ОТЧЕНАШ А.А.

Обов’язково будемо розглядати і на наступній зустрічі будемо вас інформувати.

Слово має ДОБРОСКОК В.С

ДОБРОСКОК В.С. – Президент Асоціації підприємців і промисловців – постачальників товарів, робіт та послуг для державних потреб.

Я попытаюсь свое выступление построить из двух частей. Первое – это, конечно же, поблагодарить Валентину Петровну за то, что мы, действительно, получили очень интересную информацию. И то, что мы говорили о том, что необходимо разобраться по коммунальной собственности, то это вопрос, которым нужно уже сегодня срочно этим заниматься. И то, чтобы был создан такой реестр, то это, действительно, очень важно. Такой вакханалии как у нас по коммунальной собственности, то еще ее нужно поискать.

Второе, у меня вопрос: почему у нас сегодня, несмотря на то, что полгода назад был принят закон о государственных закупках, в котором четко говорилось, что те предприятия, которые поступили, а теперь 50% собственности государственной, то они должны проводить тендер. Это также хороший рычаг по экономии средств, ибо средства государственные, а с другой стороны, приведет к улучшению показателей. Как показал опыт, а такие тендеры уже применялись, когда закупалось имущество, работы, услуги, то эффект составлял от 20 и больше процентов. Поэтому, это тоже немаловажный инструмент, который сегодня позволит улучшить финансовые показатели предприятия. Это то, что касается первой части вопроса.

Второй, по поводу коллегии. Учитывая тот опыт, который уже есть, наша коллегия, слава Богу, не относится к этому и это очень приятно сегодня констатировать, которая является мертвой коллегией при органах государственной власти. У нас здесь исключение. Поэтому то, что сегодня предложили: о создании секций – это правильный путь. И скажем так, что основа в дальнейшем нашей работы будет посекционно. Но для того, чтобы эта секция хорошо работала, мне так кажется, избрать координатора по секции, то есть того человека, который непосредственно будет координировать работу, будет ставить вопросы, поднимать эти вопросы в Фонде государственного имущества. И как показала практика, то очень важно, чтобы были закреплены директора департамента, что, допустим, будут координаторы. И чтобы по такому вопросу я мог обратиться к директору департамента, и он мне что-то поможет.

И еще раз хотел сказать, чтобы работа у нас велась посекционно. 45-50 человек будут собираться один раз в два месяц, в квартал. А посекционно один раз в месяц. Спасибо.

Г О Л О В А

Слово має ФЕДОРЕНКО А.В.

ФЕДОРЕНКО А.В.– Інвестиційна компанія „КІНТО"

Добрий день усім! В порядку розгляду питань я теж хотів би свій виступ побудувати з двох частин своє повідомлення.

Що стосується роботи громадської колегії, то я думаю, що нічого не скажу вам нового, тому що це важливий крок у напрямку підвищення рівня публічності роботи Фонду державного майна. І залучення до управлінських рішень, або на рівні рекомендацій широкої громадськості, яка представлена різними і комерційними, і громадськими організаціями, і об’єднаннями.

Що стосується секційної роботи, у мене є певний досвід, який ми маємо в роботі в інших, схожих структурах, і в мене є декілька пропозицій. По-перше, заборонити офіційне членство в двох фракціях одразу, і мені шкода, що Крікунов Михайло Вікторович записався у дві секції. Не потрібно цього робити. Регламентом дозволено, що у будь-якій секції можна брати участь добровільно, але для того, щоб на секції був кворум, треба, щоб були дійсні члени секції, і решта асоційованих.

По-друге, у нас є секції, які користуються високим попитом і низьким. Якщо у секції не збереться 5 членів колегії, то її треба ліквідувати, тому що, якщо залишиться три особи, чи чотири, то я думаю, що така секція буде неповноцінна. І треба рівномірно розподілити членів між секціями.

Що стосується звіту Фонду державного майна, він мені теж дуже сподобався. Це крок до підвищення рівня публічності, дуже багато цікавого матеріалу. Деякі цифри дуже інформативні, зокрема щодо поліпшення роботи Фонду в напрямку формування реєстру прав державної власності, щодо сплати до державного бюджету різних фінансових платежів і т.д.

Водночас, я хотів би побажати, щоб Фонд державного майна ширше спирався на недержавних учасників, які причетні до процесу приватизації.

Валентина Петрівна назвала цікаві цифри, що до сфери управління органів державної влади віднесено 28 млрд. корпоративних прав. З них приблизно 14 млрд. це НАК і ДАК, і холдінгові компанії і десь стільки ж приблизно, може трошки менше, - до сфери управління Фонду державного майна. Ну й там 2млрд. – це дрібниці.

Але, це за номінальною вартістю, а хто може сказати, яка реальна вартість корпоративних прав, що перебувають в управлінні Фонду державного майна.

Наприклад, якщо я скажу: 100 тис. млрд., хто може заперечити, хто дасть відповідь? Оцінювачі? Це один підхід. Можна оцінити корпоративні права за певними ринковими критеріями, але свою частку в оцінці корпоративних прав держави має і повинен зробити фондовий ринок. Що для цього треба зробити? Для цього просто треба якусь частину державних корпоративних прав по тих об’єктах, які не отримали свого ринкового визнання запропонувати ринку, починаючи з невеликих обсягів, і подивитись що з цього вийде. Наприклад, "Укрнафта" в 2004 році зросла за ринковою ціною в 2,3 рази, "Стірол" – у 7 раз, " Азовсталь" у 23,8 разів. Це не проценти, це рази. А скільки коштує "Нафтогаз України" - ніхто не знає.

Значить, якщо б ми виставили якусь невелику частину в обіг і спробували поторгувати цими майновими правами, у нас було б більше підстав для того, щоб визначити ринкову ціну такого об’єкту.

Ми маємо десь близько 35 фондових, державних і національних компаній, які управляють через статутні фонди і через повноваження уповноваженої особи десь близько 300-ми пакетами державних акцій. У мене є питання до Валентини Петрівни, щоб вона більше враховувала наші спільні інтереси, бо я вважаю, що Фонд теж в цьому повинен бути зацікавлений. І таким чином я думаю, що ми зможемо завдяки таким зусиллям не лише підняти вартість державний пакетів акцій, а й поліпшити рівень корпоративного управління на цих об’єктах. Оскільки кожен із професійних учасників фондового ринку, я маю на увазі як акціонерів в складі таких товариств, зробить більш контрольованою діяльність цих об’єктів.

Дякую за увагу.

Г О Л О В А

Слово має БОГАЧОВ С.В

БОГАЧОВ С.В. – Начальник управління комунальних ресурсів Донецької міської ради (Донецьк)

Уважаемые друзья, я думаю, что выступление Валентины Петровны, оно впечатляет и отдельными цифрами, и отдельными результатами. Но если мы хотим построить действительно действующий механизм, а не только административные рычаги, которыми располагает Фонд государственного имущества, то нам нужно подумать и о том, чтобы этот механизм включал и работу ПКТС, и работу Фондового рынка. А на сегодня есть определенная конкуренция между двумя этими структурами, которая не дает возможности, чтобы реально оценить стоимость предприятий. Если бы на сегодня хоть одно из наших предприятий попало в рейтинг Нью-Йоркской фондовой биржи, то это был бы хороший задел для примера иным предприятиям и для того, чтобы наши мелкие акционеры не растеряли свои мелкие ваучеры и акций.

Кроме того, когда мы говорим о фондовой бирже, то не стоит нам забывать и о прозрачности бухгалтерского учета. На сегодняшний день та отчетность, которая основывается на одном из наступивших событий: то ли отгрузки, то ли получении денег, она заставляет предприятия прятаться в тень. Поэтому наша задача и заняться, я имею в виду коллегию, чтобы заняться формированием предложений по совершенствованию бухгалтерского учета по поводу создания в работе предприятий.

И, наконец, если говорить о предприятиях коммунальной формы собственности, по приватизации, аренде коммунальных предприятий, то, действительно, у многих руководителей органов местного самоуправления на сегодняшний день не хватает тех знаний. Обратите внимание, что нам сегодня один журнал роздали, в котором есть указатель тех нормативных документов, которыми располагает Фонд государственного имущества, Кабмин по приватизации и по аренде. У органов местного самоуправления возможности, чтобы детально изучить, то этого нет. Я думаю, что будет правильно, если региональные отделения Фонда госимущества в качестве методического задания получать поручение от Фонда госимущества, чтобы проводить и учебу, и повышение квалификации тех, кто занимается приватизацией коммунальной собственности.

Спасибо.

Г О Л О В А

Слово має КВАШУК О.Є

КВАШУК О.Є. – громадянин України

Я вислухав виступ Федоренка А.В і не погоджуюсь з ним стосовно того, що деякі члени громадської колегії, які мають бажання взяти участь у роботі більшої кількості секцій, то вони не мають права цього робити.

Що стосується роботи громадських колегій. Так як ми є представники громадян, я хотів би, щоб була організована робота безпосередньо з громадськістю.

Я ознайомився із списком і кожний є представником певної галузі сфери діяльності, а ту йде розмова на державному рівні, тому було б непогано проводити наради, з’їзди безпосередньо на місцях, в регіонах, обговорювати це з людьми, які працюють на підприємствах, проводити анкетування, вислухати їх думки. Чи хотіли б вони, щоб ці об’єкти були приватизовані, наприклад, шляхом розподілення майнової частки між працівниками. Я думаю, що це буде стимулювати ефективне виробництво, і кожний буде зацікавлений в тому, щоб розвивати своє виробництво і свою галузь. Також, ознайомившись з методикою цих консультацій, я думаю, що не зазначено в Положенні, що стосується умов подання цих матеріалів. Це зазначено в 4 пункті Положення. Я хотів би, щоб ми це більш детально обговорили.

Що стосується фінансування. Я, на жаль, не читав положення Кабінету Міністрів, чи передбачено фінансування цих заходів для проведення громадських органів. Якщо це не передбачено, то я не бачу проблеми виступити з ініціативою передбачити це. Що стосується контролю: в пункті 5-му передбачено отримати від Фонду державного майна письмову інформацію по розгляду пропозицій. Я зіткнувся, коли подав 10 пропозицій і, на жаль , тільки на останню на останню отримав відповідь, да й то через великі зусилля. Я хотів би, щоб був якийсь контроль або людина, яка б це контролювала і приймала певні рішення.

Тепер, що стосується Першого приватизаційного фону, в який в свій час люди в 1996-98 роках здавали свої приватизаційні сертифікати на інвестиційні.

У мене більше 100 цих договорів і копій сертифікатів. Я хотів би, щоб це питання підняли, тому що ніхто з них не отримав жодної інформації щодо цього.

Що стосується приватизації деяких об’єктів. В основному приватизуються об’єкти неприбуткові, але, читаючи засоби масової інформації, читаємо, що приватизуються підприємства, які приносять великі прибутки, в тому числі, "Криворіжсталь".

Стоїть питання приватизації Харківського заводу електротехнічного обладнання. Це підприємство працює, люди отримують зарплату. Стоїть також питання приватизації Миколаївського заводу судобудівництва. Я думаю, що це актуальне питання. Я підтримую те рішення і принципи, коли людина, працівник, фахівець, який завдяки своїм професійним, розумовим здібностям зробив капітал, організував фінансову структуру, створював робочі місця, забезпечуючи людей матеріальними благами.

Таких людей потрібно підтримувати і надавати їм державну допомогу. Я проти тих, які в свій час, зловживаючи законом, своїм службовим становищем сприяли як раз розбазарюванню таких об’єктів. І якщо вони порушують закон, то вони повинні відповідати перед ним. І хочу ще сказати, що стратегічно важливі об’єкти для нації, для України, вони повинні належати безпосередньо народу України. І в цьому напрямку я хотів би, щоб засоби масової інформації і ви як члени громадської колегії не забували про це, щоб любили свою державу, любили своїх батьків, родичів, які працюють на цих об’єктах.

Дякую за увагу.

Г О Л О В А

Я хочу звернути вашу увагу на те, що ви не записалися в жодну секцію. Не тільки у дві, а у жодну, прошу записатися.

Слово має пані КОВАЛЬ С.В.

КОВАЛЬ С.В –Голова Ради Українського товариства оцінювачів

У меня одно предложение, которое может быть резюмирует то, о чем здесь выступающие говорили. Я тоже хочу войти во вторую секцию, посвященную управлению корпоративными правами государства, так как занималась этим. И мне кажется, что необходимо рассмотреть вопросы концепции управления государственными корпоративными правами. И уже в этой концепции будут укладываться и подходы к оценке, потому что на самом деле ни один оценщик здравомыслящий не скажет, что по стоимости одной акции от 0 процента, можно умножить на 100 и получить стоимость корпоративного права. Все эти вопросы нуждаются в обсуждении.

У меня такое предложение, чтобы, может быть, вопросы права украинского народа на работу, воздух и землю рассматривать на соответствующих секциях, а не на общих заседаниях коллегии.

Г О Л О В А

Ми попросимо Валентину Петрівну, щоб вона підвела риску під нашим обговоренням.

СЕМЕНЮК В.П.

Мені дуже приємно, що було багато пропозицій і я хочу по деяким з них відповісти про те, що вже зроблено Фондом державного майна.

По Житомиру я хочу сказати, що ми звернулися до прокуратури і візьмемо це питання на контроль. Думаю, що на наступне засідання ми відповімо. Але я знаю про те, що позов подано. Ми зі сторону фонду виступимо на підтримку вашого звернення. Це питання буде знаходитися у нас на контролі.

Що стосується закупок, то ми проконсультуємося, подивимося, що стосується закону. Ми не повинні створювати блага для державного сектору економіки. Відповідно до статті 22 Конституції України ми не маємо права, щоб обмежувати права громадян не тільки по націям, народностям тощо .А і по формі власності теж не повинні ставити прерогативи.

Якщо закон про державні закупки для всіх однаковий.

Що стосується ДАК і НАК. За пропозицією Фонду державного майна робота по державних акціонерних холдінгових компаніях і національних компаніях розглядається на урядових комітетах.

По кожній компанії проведений детальний аналіз фінансової діяльності підприємств. Там передбачено, державні акціонерні компанії не можуть управляти, приймається рішення Кабінету Міністрів по приватизації. Частково прийняли рішення по таких об’єктах і вони пішли на затвердження Кабінету Міністрів.

Головною пропозицією Фонду державного майна було, вилучити з статутів права самих холдінгових компаній проводити самому приватизацію. Коли створились холдінгові компанії, це було хаотично, частково створювались указами, постановами Кабінету Міністру, частково розпорядженнями і були делеговані функції щодо розпорядження майном.

"Укрпапірпром" сам продав активи, сам зарахував гроші, потратив і не звітувався перед державою.

Зараз буде професійна робота з цього приводу. Я думаю, що ми обов’язково виграємо, що стосується такого об’єкту. У нас залишились по 9 компаніях пройти урядові комітети. Всі холдінгові компанії підпорядковані Кабінету Міністрів.

Зміни в складі наглядових рад. Цю роботу ми проводимо за дорученням Кабінету Міністрів.

Інвентаризація майна у самих холдінгових компаніях. Від часу створення ніхто їх не інвентаризував, ніхто не розбирався. Зараз розбирають по наглядових радах, ревізійних комісіях. Цю роботу треба буде провести.

Наступним пунктом з нашої колегії ми виключимо інформування про роботу, яку зроблено Фондом державного майна на доручення президента.

Що стосується фондового ринку і виходу на зовнішній ринок. У нас нормативна база, яка є, що стосується виходу, ми не можемо це робити. Департамент готує аналіз з цього приводу. Та секція № 4 по фондовому ринку, обов’язково в січні проведемо засідання і ми напрацюємо пропозиції, щоб можна було не просто приймати рішення, а щоб комплексно обговорити це питання. Продавши 7% можна отримати більше коштів ніж за всю фірму, які по вартості знаходиться тут, на Україні, навіть сплативши 25% гонорару за таку відповідну роботу.

Пропозиція слушна, але ми – люди державні і повинні прорахувати результати для держави. Я запрошувала на нараду представників від фондового ринку, ми ці питання детально аналізували.

Щодо сплати податку чи це в Лондоні, чи це у Києві. Щодо зміни форми власності або участі у товариствах. Друге питання: підсудність. Чи це міжнародні суди, чи це національне законодавство, бо в багатьох моментах, коли продавали енергокомпанії, то була відмова від судового імунітету на користь інвестора. Тут сидять житомиряни і я добре знаю, бо в свій час по приватизації „Житомиренерго" робила запити. І поставало питання: а чому ми повинні їхати до Словаків і судитися по їхнім законом, адже в пункті було зазначено, що відмова від судового імунітету. Коли я піднімаю документи енергетичної комісії Ради Європи, то там чітко зазначено, що без згоди відповідних інституцій європейських придбати майно енергетичних компаній не можна, тому що треба мати відповідну згоду. А у нас фірма фактично була підставна. Спочатку відправили нас до Словаків, а потім до Москви, а тепер сидять і управляють по телефону.

Відбулися вибори у Львові і не сподобалося, як проголосували виборці за Президента. Дали команду по телефону щодо відключення енергетики у Львові, бо комусь щось не сподобалося. У нас ще багато з вами роботи. Я хотіла б, щоб наша секція номер 1 чітко попрацювала, бо нам треба розділити: майнові відносини і управлінські, виробничі відносини. Бо коли сидить власник у Москві, чи у Канаді, чи у Чехії, чи у Словаків і дає вказівку енергеруючій компанії, щоб відключити електроенергію, то якби ми всі з вами, споживачі, подали на суд з позовом на цю компанію, то цьому власнику б не вистачило всього майна, щоб розрахуватися з нами за таке управлінське рішення. І нам в кінці кінців рано чи пізно до цього треба йти і підводити нашу законодавчу базу до того, що питання прийняття управлінських рішень, виробничих відноситься безпосередньо до голови Правління, а ти – інвестор, маєш право міняти наглядову раду, виходити з пропозицією, дивитися, як він працює: прибутково чи не прибутково. А не давати йому команду, щоб відключати електроенергію, бо йому подобається той кандидат у Президенти чи інший. А я уявляю, що зараз буде, коли почнеться виборча кампанія парламентська. То що будемо відключати в залежності від партії чи від групи, чи від фракції? Чи від представництва в міську чи районну Раду?

Тому я думаю, що секція номер 1 як раз нам в цьому плані і повинна допомогти, бо у нас часто путають управлінські рішення із повноваженнями власника. Власник має тільки контролювати свої дивіденди. А не робити ті дії, які ми часто маємо.

Що стосується регіональних відділень, то ваша дуже слушна пропозиція. І я думаю, що ми будемо проводити зустрічі з головами комітетів обласних Рад, районних Рад. І я хочу сказати, що в даний час, а ми спеціально в четвер проводили засідання колегії Фонду, і наші керівники регіональних відділень Фонду державного майна всі отримали відповідне доручення, рішення колегії стосовно того, що вони будуть проводити приймання у себе у відповідно зазначений час зустрічі з громадянами.

Якщо будуть пропозиції, сьогодні можна звертатись до регіональних відділень. Вони сьогодні почали цю роботу і ми знайдемо нормальний механізм, щоб допомогти сьогодні розібратись з цим питанням.

Коли ми підписували спільні накази, це стосується спірних питань по підприємствах. Підписували угоду між Мінпаливвугілля і Фондом державного майна, виписали всі рішення, які будемо приймати спільно: орендні відносини, розрив договорів, контроль за дотриманням законодавства про оренду державного комунального майна.

Сьогодні виходить ситуація, коли взявши в оренду, наприклад, у шахті № 20, поки давали бюджетні гроші, доти працювали, а коли потрібно було розраховуватись з шахтарями по зарплаті, наростили борг 53 млн. по зарплаті. Щоб вибити бюджетні гроші, шахтарі залізли вниз і не хочуть вилазити, бо держава йому винна гроші. Орендар забув, що треба платити заробітну плату.

Нам доводилось оперативно, за одну добу зібрати Міністерство, Фонд державного майна, регіональні відділення і пояснити тим власникам їх права, що зарплата - це їх прерогатива. Орендну плату платити нам, а все решта – виробнича діяльність.

Ті пропозиції, які ви сьогодні дали, ми їх обов’язково врахуємо і після затвердження секцій і нашої роботи та пропозиція, що стосувалась закріпленості по секціях, також врахуємо, бо для нас важливо, щоб був постійний контракт і розробимо графік проведення зустрічей.

ОТЧЕНАШ А.А.

Нам необхідно прийняти рішення засідання громадської колегії. У вас на руках є проект рішення. Чи є зауваження? Якщо зауважень не буде, є пропозиція прийняти за основу проект рішення. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Хто проти?

Хто утримався?

Приймається.

Питання наступного засідання. Пропозиції сьогодні звучали. Актуальне питання продажу майна і концептуальні проблеми корпоративного сектору економіки. Можливо пропозиції будуть подані в робочому порядку. В першому кварталі наступного року проведемо засідання.

Доручити секретаріату узагальнити і подати пропозиції.

Приймається така пропозиція? Так.

СЕМЕНЮК В.П.

Всі пропозиції ми відпрацюємо по стенограмі, розробимо відповідні заходи і розмістимо на сайті Фонду державного майна. Узагальнимо всі пропозиції.

Після затвердження секцій треба, щоб кожна секція повинна обрати свого керівника.

На основі того, що буде сформований уже безпосередньо по секціях: голова, заступник і ми зможемо закріпити працівника Фонду державного майна, щоб ця секція могла один раз на місяць чи по мірі необхідності збиратися і напрацьовувати нам матеріали.

Не буде заперечень? Довіряємо секретаріату? Так.

ОТЧЕНАШ А.А .

В різному я хотів би сказати наступне. У нас є можливість, щоб поздоровити апарат, керівника Фонду державного майна – СЕМЕНЮК В.П з наступаючим Новим роком. Побажати їм, щоб вони і надалі нові рекорди здійснювали в історії української приватизації. І щоб наша Україна багатіла у наступному році.. Дозвольте поздоровити вас від імені членів колегії.

СЕМЕНЮК В.П.

А мені дозвольте вас усіх подякувати за таку активну роботу.

По-друге, дозвольте на правах заступника Мороза О.О, привітати вас з наступаючим Новим роком, побажати вам у першу чергу міцного, міцного здоров’я. Щоб на ваших столах завжди був хліб і до хліба. Щоб у ваших колективах, у ваших сім’ях були одні гаразди, щоб був прибуток.

Я хочу, щоб у наступному році збулися всі наші мрії. І щоб наш український народ, який на нас покладає дуже великі надії, щоб він відчув зміни на краще. Щоб оправдалася їхня надія і в 2004 році.

Нехай не все вдалося зробити так, як швидко хотілося, але те, що ми до цього йдемо чесно, відкрито, настирливо і головне, що з відчуттям відповідальності за взяті на себе зобов’язання. Ми сьогодні представники Фонду виконуємо ту місія, яка на нас покладена, і самі результати говорять про себе. Я думаю, що ми помаленьку розберемо ті завали, які є. І в наступному році я надіюсь, що і громадська колегія, і всі представники Фонду держмайна будемо працювати ще тісніше, щоб Новий рік дав кращий достаток всьому українському народу. З Новим роком вас і всього вам найкращого!

(Оплески).