Забави, що їх проводить гурт Буття

Перелік забав

 Мисливець і здобич  Горю дуб   Штрафне коло  Дрихман   Калита   Каперуш   Баба Куця

Мисливець і здобич

Всі стають в коло і беруться за руки. В колі знаходяться "дерева", "ліс". В середині кола "здобич" ("мишка"), зовні кола - "мисливець" ("кіт"). Музики грають то повільну, то швидку музику. Під час повільної музики дерева рухаються в хороводі, здобич приміряється утікати, а мисливець готується ловити. Як тільки починається швидка музика, "мишка" утікає, а "кіт" її наздоганяє. Полювання відбувається в "лісі", вибігати далеко з "лісу" не можна, оскільки там знаходиться "болото", трясовина, де можуть загрузнути як "мишка", так і "кіт", у тому випадку, коли це стається, вибираються нові "здобич" і "мисливець". "Дерева" активно допомагають або "здобичі", або "мисливцю", піднімаючи руки-"віта"догори й вниз. Як тільки "кіт" ловить "мишку", він її з'їдає і вона стає одним із "дерев". "Кіт" стає "мишкою", вибирає для себе наступного "кота" і гра продовжується.

>> перейти до переліку забав

Горю-дуб

Гравці стають попарно пара за парою. Од(ин)(на) залишається без пари. Він (вона) -"горю-дуб". Грає пара, що стоїть першою. "Горю-дуб" каже:

"Горю горю, палаю, кого схочу - спіймаю, раз, два, три - біжи!"

Музики починають грати весело і швидко. Гравці з першої пари мусять оббігти "горю-дуба" ліворуч і праворуч і взятися за руки позаду "горю-дуба". Якщо їм це вдається, то "горю-дуб" залишається той самий і ловить наступну пару. Якщо ж "горю-дуб" когось із пари зловить -"спалить", він бере за руку "спаленого" і ця новоутворена пара стає в самий кінець черги з пар, а інший стає новим "горю-дубом". Якщо хтось із пари порушив правила і оббіг "горю-дуба" з тої самої сторони, що і його партнер, гра зупиняється і "горю-дуб" вибирає собі для "спалення" будь-кого з пари і стає з ним в кінець черги. Той, кого не вибрали залишається "горю-дубом" і гра продовжується.

>> перейти до переліку забав

Штрафне коло

Гравці стають в коло, один знаходиться зовні кола за спинами інших гравців із невеличкою паличкою. Музиканти грають грають веселу музику. Всі, хто в колі весело пританцьовують на місці, а "ведучий" з паличкою бігає зовні і підкладує паличку одному з кола. Той, кому підклали паличку мусить її взяти і доторкнутися нею до "ведучого", який в цей час утікає по колу праворуч чи ліворуч. Ціль "ведучого" - стати на те саме місце, де стояла людина, що він їй підклав паличку і взятися за руки. Якщо це вдається, то "ведучим" стає той, кому підклали паличку. Якщо ж "ведучого" "палять" паличкою, він відправляється у "штрафне коло" і той, хто його "попалив" вигадує йому нескладний штраф, наприклад певну кількість раз пострибати на одній нозі, помяукати, покукурікати, тощо.

>> перейти до переліку забав

Дрихман

Гравці стають в коло, всередині якого знаходиться "дрихман". Перед початком гри також вибирається "суддя" і стає окремо від кола. Коло водить хоровод і співає:

 "А в нашого Дрихмана семеро дітей,
Семеро, семеро, усіх синовей.
Вони їли, вони пили, друг на друга погляділи,
Сдєлали так! Як?"

У цей момент "дрихман" мусить зробити якийсь цікавий рух, наприклад підняти вгору руку, стрибнути, стати на одне коліно, тощо. Всі решта з кола намагають якомога швидше повторити цей рух. "Суддя" визначає, кому це вдалося найпершим, - так визначається наступний "дрихман" і гра продовжується.

>> перейти до переліку забав

Калита

Випікаєть круглий калач з діркою всередині. Він мусить бути не надто м'яким, щоб не розвалився; і не надто твердим щоб можна було вкусити. Вибирається "пан Калитинський". Це мусить бути веселий парубок, що знає багато дотепів, жартів, загадок. "пан Калитинський" прив'язує до калити один кінець стрічки, а інший міцно вяже на палку 1.5 м заввишки. Також вибирається "Писар", який має баночку з чорною фарбою і пензль. Всі інші по черзі грають роль "пана Коцюбинського". "пан Коцюбинський" сідає на коцюбу як на коня, під'їзджає до "пана Калитинського", стукається ніби у двері:

- Тук-тук-тук!
- А кого це чорти несуть?
- Я пан Коцюбинський.
- А що тобі треба, пане Коцюбинський?
- Їду калиту кусати!

Озивається "Писар":

- А я буду по писку писати!
- А я вкушу!
- А я впишу!
- Ну спробуй!

"пан Калитинський" дуже високо піднімає палицю з калитою, так, що вкусити можна лише дуже високо стрибнувши. Музиканти грають швиденьку музику. "пан Коцюбинський" стрибає, намагаючись вкусити Калиту. Усі намагаються його при цьому розсмішити, бо як тільки він посміхнеться, "Писар" намалює йому обличчя чорним і відправить ще потренуватися. Також забороняється при цьому допомагати собі руками, оскільки руки потрібні щоб тримати "коня"-коцюбу (бо брикнеться і скине!) За порушення так само пишуть чорним і відправляють ще потренуватися. Врешті, коли видно, що спроби "пана Коцюбинського" поки що марні, "пан Калитинський" каже:

- Щоб до неба дістати, треба загадку розгадати!

Загадує загадку. Якщо "пан Коцюбинський" її розгадує, при наступній спробі кусати Калиту, палка опускається трохи нижче. Якщо вкусити Калиту все ще заважко, "пан Калитинський" каже:

- А щоб до неба дістати, треба "Зайчик" поскакати!

Для "Зайчика" кладуться на підлогу крестом дві палиці. Музики грають і співають:

"Ой на горі просо, сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє.
Якби такі ніжки мала, 
То я б ними чеберяла
Як той зайчик, чеберяйчик!"

"пан Коцюбинський" злазить з "коня" і танцює "Зайчика". Спочатку переступає через палиці по колу, а потім починає плигати. Музика прискорюється, а задача "пана Коцюбинського" в тому, щоб не зачепити ногами крест із двох палиць. "Писар" слідкує, щоб "вписати", якщо палиці рушать. Якщо "пану Коцюбинському" вдається проскакати не зачепивши палиць, Калита при наступній спробі опускається ще нижче. Якщо і після цього "пан Коцюбинський" не може вкусити Калиту, "Писар" "пише" його і відправляє ще потренуватися. Якщо ж вдається вкустити Калиту, всі співають переможну пісню:

"Укусив Калиту за солодку п'яту,
А солодка пята - Калита, Калита!" 

Після кожного "писання" або "кусання" до Калити під'їзджає новий "пан Коцюбинський" і гра продовжується.

>> перейти до переліку забав

Каперуш

Грають виключно чоловіки. Вибирається "ведучий" - спритний і меткий парубок з ремнем у правій руці. Музики грають і співають:

"Капе- капе- каперуш, каперуш коханий,
Що не твоє, то не руш, бо будеш караний!
Гайда, хлопці, гайда живо,
Куріть тютюн, пийте пиво!"

"Ведучий" підходить до кожного чоловіка в залі по чезі, кладе на плече праву руку і ставить позаду себе набираючи таким чином гравців. Коли всі бажаючі уже приєдналися до Каперуша, всі стають в коло по одному, "ведучий" показує різні рухи, наприклад стрибає на одній нозі, ходить гуськом, махає руками, танцює з дівчиною, цілує дівчину, бере її на руки тощо. Інші гравці мусять повторювати за "ведучим" все, що він показує. Того, хто не виконує, або неналежно виконує ці рухи, "ведучий" боляче б'є ремінцем - щоб іншим було не повадно.

>> перейти до переліку забав

Баба Куця

Для гри потрібний великий майданчик без дерев і стовпів щоб уникнути травмування.

"Бабі Куці" міцно зав'язують очі, щоб вона нічого не бачила. Потім її закручують, щоб вона повністю втратила орієнтацію у просторі. Відбувається діалог між "бабою Куцею" й іншими гравцями:

- А чия то каша на поличці стоїть
- Моя
- А я її виїм
- А я з києм
- А я утічу!
- А я здожену!
- Ну здоганяй!

Музики грають весело і швидко. Гравці розсипаються кругом "баби Куці" і хлопають у долоні і дратують "бабу Куцю", щоб вона їх знаходила по звуку. "Баба Куця" намагається кого-небудь зловити. Той, кого вона зловить стає наступною "бабою Куцею" і гра продовжується.

>> перейти до переліку забав