Семінар для викладачів історії Східної України
Харків, 15-16 серпня, 2008 р.

В середині серпня 2008 р. Український центр вивчення історії Голокосту за підтримки Міжнародної групи по збереженню пам'яті, дослідженню та викладанню історії Голокосту в Європі (International Task Force) провів навчально-методичний семінар для вчителів історії східних областей України. В роботі семінару взяли участь 25 викладачів історії та суспільних дисциплін з 6 областей України: Чернігівської, Сумської, Луганської, Донецької, Харківської та Тернопільської (ми спеціально запросили на семінар нашу колегу пані Наталю Двигайло, її родина в часи окупації врятувала єврейську сім'ю, вона зробила блискучу презентацію про своїх родичів-праведників та про подальшу долю єврейської родини, що була врятована).
Такі навчально-методичні семінари з історії Голокосту на теренах Європи та України Центр проводить двічі на рік в рамках міжнародного співробітництва з International Task Force та Інститутом "Яд Вашем" (Єрусалим). Перший семінар цього року відбувся в квітні в Одесі для наших колег-вчителів історії південних регіонів країни (про нього ми писали в попередньому числі бюлетеню: "Уроки Голокосту", № 3 (15), квітень-червень, 2008 р.). Провідна ідея семінарів - презентація змістовного та методичного матеріалу з історії українського єврейства часів Другої світової війни. Результати цих семінарів: вивчення та викладання даної тематики учасниками семінарів та підвищення їх кваліфікації в Інституті "Яд Вашем" кожної осені. Як відомо, Центр має домовленість з єрусалимськими колегами про підготовку української групи викладачів історії для стажування в "Яд Вашем". Саме такі семінари допомагають нам відібрати вчителів для вдосконалення їх фахового рівня в царині викладання історії Голокосту.
Семінар в Харкові, як і одеський, був насичений лекціями, дискусіями, тренінгами з історії Голокосту, особливо в регіоні Східної України, та з методики викладання цієї теми. Викладачами на семінарі були професор Харківського національного університету Олена Іванова, експерт з методики викладання, тренер Всеукраїнської Асоціації "Нова Доба" Олександр Войтенко, відповідальний редактор наукового часопису "Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі" Михайло Тяглий, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський.
В цілому семінар складався з двох пов'язаних між собою частин: змістовної (лекційно-тренінгової) та екскурсійної. Щодо змістовної частини. Заняття семінару були присвячені історії українсько-єврейських взаємин протягом XIX-XX століть, формуванню антисемітської традиції в європейській культурі, долі євреїв України під час Голокосту, особливо на теренах Східної України, пропаганді та її антиєврейській складовій під час нацистської окупації. Професор О. Іванова зробила заняття про сприйняття та рефлексії сучасної студентської української молоді щодо теми Голокосту та включення її в наратив національної історії ХХ століття. Її заняття базувалося на результатах соціологічних та психологічних досліджень, які вона здійснила серед студентів та молоді різних регіонів України в 2001, 2004, 2006 роках. Було оброблено більше ніж 450 анкет та творів шкільної та студентської молоді. Переважно результати були не втішні: повне незнання історії Голокосту, чи обізнаність в цій темі, але відсутність розуміння зв'язку історії Голокосту з українською історією ХХ ст. Олександр Войтенко провів чудові методичні заняття з проблематики викладання теми. Також ним були представлені робочі зошити для 10-11 класів з історії євреїв, антисемітизму, расової дискримінації та ксенофобії, що їх підготували Музей "Дім Анни Франк", Український центр вивчення історії Голокосту, Всеукраїнська Асоціація "Нова Доба" за підтримки Офісу демократичних інституцій та прав людини ОБСЄ.
На семінарі відбувалися цікаві, важливі та змістовні дискусії щодо проблем українсько-єврейських взаємин. Зокрема, обговорювались наступні проблеми:
- Шляхи подолання стереотипів ("всі євреї-більшовики", "всі українці-антисеміти);
- Голодомор и Голокост - чи можливе порівняння? Українці ї євреї під час цих екстрем; Ким вони були? Чи був можливим вибір? Голодомор був в українській історії, а Голокост в єврейській історії? Чи це була спільна історія?
- "Вони жили серед нас" ("вони" і "ми". Історія українських євреїв - це не історія України?);
- Моделі історичної пам'яті в сучасному українському суспільстві. Відповідальність за пам'ять про минуле. Чи існує вона в Україні?
Також учасники семінару вели дискусії та обговорення історії формування антисемітизму в Європі та на теренах України. Чому євреї? Питання, на яке важко взагалі дати однозначну відповідь. Можливо, єврейський монотеїзм при тотальному оточуючому язичництві, можливо, дисперсність, розпорошеність єврейських громад протягом тисячоліть, можливо, повага до освіти, можливо, постійна лояльність, можливо, відверта інтеграція до інших культур та сприйняття їх як рідних, можливо економічний успіх, можливо, політичний вплив, можливо все разом, можливо, все це не до чого… Все це викликало у учасників зацікавленість та бажання думати та аналізувати. Під час занять щодо антиєврейської пропаганди та впливу антисемітизму на долю євреїв в добу Голокосту, було підкреслено, що антисемітизм був фактично одним з головних чинників нацистської ідеології. Антиєврейська політики й практика, що містила в собі використання всіх попередніх історичних форм антисемітизму й призвела до фізичного знищення третини єврейських громад світу. Німецький дослідник Г. Хайнзон називає як можливу причину радикального нацистського антисемітизму - "цивілізаційну ненависть"…
Під час семінару також виявився інтерес до традицій та звичаїв єврейського народу. Навколо цієї проблематики дискутувалися наступні питання:
- традиційні релігійні цінності;
- мова, література, культурна спадщина загалом;
- пам'ять про минуле; власна майже чотирьохтисячолітня історія;
- наявність власної держави;
- дискусія щодо єврейської ідентичності в сучасному світі, євреї як частина т.з. політичної нації (напр.: "українець єврейського походження чи єврей, громадянин України…");
- сприйняття єврейської ідентичності неєвреями.
Надто важливою частиною семінару була екскурсійна програма. Учасники семінару відвідали Меморіал пам'яті жертв Дробицького Яру та Музей історії Голокосту в Харкові. Ці екскурсії в такі скорботні місця сильно вплинули на вчителів та, фактично, зайвий раз підкреслили всім нам важливість вивчення та осмислення теми Голокосту для сучасного українського суспільства, як до речі і теми ГУЛАГу та Голодомору. Екскурсія до Меморіалу, відвідини Залу де написані імена загиблих євреїв, єврейських сімей Харкова, що були немилосердно забиті нацистами та колаборантами в грудні 1941 р., історія створення Меморіалу, яка була розказана учасникам семінару співробітниками Меморіалу Станіславом Іщенко та Іриною Ференцевою, все це вразило вчителів. Також вразила учасників семінару екскурсія до Харківського Музею історії Голокосту, яку провели керівник цього Музею та Голова Харківського обласного комітету "Дробицький Яр" Лариса Воловик та її колега екскурсовод Юлана Вальшонок. Експозиція Музею насичена матеріалами та експонатами з життя євреїв Харкова до війни, а також матеріалами, що стосуються трагічної долі харківського єврейства під час нацистської окупації та Голокосту.
Загалом семінар виявився дуже важливим для його учасників, що яскраво було відображено в анкетах вчителів та під час закриття семінару, коли всі мали можливість висловитися щодо актуальності проведення навчальних заходів в України, які торкаються виховання та збереження пам'яті про Голокост як частину історії України минулого століття.

Анатолій Подольський, к.і.н. директор Українського центру вивчення історії Голокосту