Історія Голокосту на теренах Польщі та України
Науковий семінар для українських студентів

В середині квітня 2008 року Український центр вивчення історії Голокосту у співпраці з польськими колегами: Меморіальними Музеями на місцях колишніх нацистських концентраційних таборів і таборів смерті Майданек та Белжець, провели спільний науковий семінар для студентів - майбутніх істориків з різних українських університетів. Семінар було присвячено різноманітним аспектам історичної долі єврейських громад на теренах Галичини: Західної України та Східної Польщі, в часи між двома світовими війнами та в період нацистської окупації цих земель в добу Другої світової війни. Такий науково - освітянський проект Центр разом с польськими партнерами вже проводить вдруге поспіль (перший семінар відбувся в березні 2007 року, учасниками якого були не тільки студенти, а й викладачі історії українських шкіл),і надалі ми будемо намагатися зробити все можливе, щоб цей семінар став традиційним для освітян та майбутніх науковців - гуманітаріїв з України.
Учасниками цьогорічного семінару виявилися чудові молоді люди з усієї України: 14 студентів, переважно майбутніх істориків, а також політологів, соціологів та культурологів з 12 університетів України - з Києва, Івано-Франківська, Житомира, Дніпропетровська, Харкова, Луцька, Рівного, Вінниці, Запоріжжя. Вік учасників від 18 до 21-22 років, рівень підготовки: достатньо фахове знання історії Другої світової війни, проблематики історії Голокосту в Європі, добре володіння англійською мовою абсолютно всіма учасниками семінару, деякі студенти вже мають перші власні наукові публікації, також частина учасників крім англійської читає та розуміє польську і німецьку. Високий рівень підготовки нашої групи сприяв успішному проведенню семінару. Рекомендації щодо участі тих чи інших студентів надали Центрові викладачі університетів історичних та інших гуманітарних факультетів, з якими ми співпрацюємо з 2002 року в рамках різноманітних наукових і освітянських проектів. Для нас це є надто важливим, тому що ми бачимо зв'язок між напрямами діяльності Центру, в такому разі маємо підстави сподіватись, що наш труд виявиться немарним…
Форма проведення семінару, яку ми вже не раз апробували і яка нам видається непоганою для сприйняття досить важкого та неоднозначного матеріалу - це так званий "семінар на колесах". Саме завдяки такій формі наш семінар виявився продуктивним. Протягом п'яти днів учасники семінару відвідали місця, що пов'язані з єврейською історією та історією Голокосту у Львові, Любліні, Влодаві, побачили на власні очі меморіальні комплекси на місцях колишніх концентраційних таборів і таборів смерті: Майданек, Белжець, Собібор, побували в Травниках, там де під час нацистської окупації Польщі знаходилася школа для підготовки охоронців (вахманів), що направлялися до гетто і таборів. Під час цих екскурсій була створена просто унікальна можливість для українських студентів побачити та поспілкуватися з тими, хто пережив Голокост в нацистських таборах смерті на польських теренах. Поряд з такими екскурсіями та зустрічами кожного дня на семінарі відбувалися лекції, заняття, дискусії, круглі столи з проблематики історії Голокосту, українсько-польсько-єврейських взаємин в часи екстреми, осмислення цих подій в сучасній Польщі та Україні. Лекторами та модераторами дискусій були польські та українські історики, що є фахівцями з даної теми: Роберт Кувалек, Жанна Ковба, Томаш Кранц, Максим Гон, Томаш Ханейко, Михайло Тяглий, Мажена Баум, Анатолій Подольський, Адам Копцьовський, Кшиштоф Сквировський та інші. Таке поєднання екскурсій та теоретичних занять сприяло високому рівню проведення семінару та бажанню осмислити побачене та почути з боку студентів - учасників.
Неможливо написати про всі враження студентів від семінару, ми попросили всіх учасників протягом місяця прислати свої рефлексії, на сьогодні більшість вже написала, а також маємо студентські анкети, які були заповнені в останню ніч та день семінару. Таким чином, спираючись на ці матеріали, я вже маю можливість виокремити деякі аспекти, що найбільше зачепили українську молодь під час наукового семінару. Передовсім вразив підхід наших польських колег - істориків, для яких є абсолютно зрозумілим той факт, що історія польського єврейства, Голокост на теренах Польщі є не тільки історією євреїв, а в першу чергу історією Польщі. Історична пам'ять сучасного польського суспільства, як до речі й багатьох інших європейських суспільств формується на позиціях поліетнічності та полі культурності. Німецький історик Гвідо Кнопп написав, що Голокост був частиною власної історії та ми відповідальні за пам'ять про власну історією, про всі її позитиви та про всі її негативи. Саме таких підходів сьогодні дотримуються наші польські колеги. Нам презентували останню книгу відомого дослідника Януса Гроса "Страх", абсолютне документальне дослідження про погром в польському містечку Кьольц, коли в липні 1946 року поляки немилосердно забили десятки своїх євреїв - односельчан, що пережили нацистську окупацію - гетто, табори та повернулися до рідних домівок. Там є одне вражаюче фото ( кожна сторінка цієї книги вражає): на похованні жертв погрому присутні їх родичі у польській військовій формі, що пройшли всю війну, захищаючи Польщу від нацизму… Ми бачили на власні очі, що ця книга є в багатьох книгарнях, її наклад становить близька 100 тисяч примірників, в польському суспільстві триває її відкрите обговорення.
Коли наша група перебувала на території колишнього табору смерті для євреїв Собібор, в саме ці дні в Польщі відзначали 65 роковини повстання в Собіборі, в наслідок якого декільком десяткам приречених на знищення людей вдалося врятуватися. Ми були присутні на офіційній церемонії вшанування жертв в Собіборі та мали можливість зустрітися з тими хто пережив цей табір - голландським євреєм Юліусом Шелвісом, польським Томашем Блатом та іншими. Ці зустрічі справили на наших студентів велике враження, перед нами виступали люди, що на власні очі бачили остаточне людське падіння та людську гідність в умовах тотальної екстреми нацизму…
Ми в Центрі опрацювали анкети студентів, на питання: "Чи змінилося Ваше власне ставлення та розуміння теми Голокосту після семінару? Якщо так, то чому, як саме, під впливом чого, тощо…", більшість учасників семінару (11 чоловік) відповіли наступне: "…Перевернули уявлення про Голокост, дали змогу стати на 5 днів часткою цього аду. Після таборів смерті змінилося не лише ставлення, а й світогляд в цілому. Під впливом лекцій, екскурсій та фільмів сформувався повний образ трагедії. Раніше це було для мене лише фізичне винищення, історична подія, соціальне явище, а тепер під впливом свідків, екскурсоводів тощо я побачила також психологічний аспект. Деякою мірою під впливом екскурсій. Ми змогли зіткнутися з реальністю, яка зараз замовчується. З'явилося прагнення до інтеграції єврейської общини в укр. суспільство. Я відчула всю трагедію єврейського народу, його біль. Неможливо зрозуміти катастрофу без розповідей людей, які пережили, та місць, де це трапилось. Я відчула жах того часу, зрозуміла, що це стосується всіх нас, ми не маємо права забувати…"
Якщо так, то думаю, що наші зусилля по підготовці та проведенню цього семінару не були марними.

Анатолій Подольський кандидат історичних наук директор Українського центру вивчення історії Голокосту

За матеріалами газети Конгресу національних громад України "Форум Націй", № 5/72, травень, 2008 РОКУ