Вхід - Поетичні майстерні

[] Голосування | Проекти | Школа | Конкурс | Форум Логін Пароль Зареєструватися? Забули пароль? Фотогалерея | Новини | Відео | Чат | УкрАрт Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ Варвара Черезова 2009.03.20 14:30 Від мене до тебе алея з косого дощу Майже три літа підряд я чекаю осінь. Знов після серпня не вересень – тільки червень. Спека триклята ніяк не минає досі. Сонячні промені, наче кільчасті черви. Теплого неба тепер виїдають просинь. Довгі алеї, що тиждень – дедалі довші. Веч Надія Коваль 2009.03.20 11:59 *** Виросло небо. Його годували снігом. Виросло з себе і стало спускатися долі. Вийшли назустріч поля і дороги сірі, І по частинах їх небо дарило собою. І вороння перекрило небесну пустку І пів вікна - я заплуталась в них, мов муха. Ви скористались і Надія Коваль 2009.03.20 11:31 *** Ховаю жінку у шухлядах столу, У слово "Ви" вдягаю, ніби в шубу. Та Ви досвідчений і ходите все колом. Зі скла екрану погляд Ваш пригублю. Та не піддамся. Правила відомі: Робота ніжність, ніби квітку, топчить. А Ваші руки - як у свому домі - Володя Півторак 2009.03.20 10:04 * * * Хто вона? А… Аспірантка твоїх колишніх втрат? Дивна дівчинка з очима ботанічного саду... Блакитна Кішка А сьогодні настільки земна: розпашіла, вразлива, дитяча, Сонце Місяць 2009.03.20 05:12 ° ° ° чисте прощання -безладно розсипаний копійками черговий добридень- даховий пейзаж неодмінно накритий шаровим небом почуттями без назви пізній ранок без треб Юлія Бережко-Камінська 2009.03.19 23:32 * * * Пусти мене у ліс збирать суниці. Я цілу вічність не була з собою! Щоби трава торкалася спідниці, Щоби легені напилися хвої. Пусти мене саму у різнотрав’я, Де звіробій духмяніший, ніж м’ята, Туди, де ще ніколи не була я – Юлія Бережко-Камінська 2009.03.19 23:31 * * * Ти приспи мене своїм дотиком, - Я гойдаю пухке безсоння. Осипаються сірі котики Тихо-тихо на підвіконня. Налилося все сном і ніжністю, Обважніло і теплим стало. Очі – в очі супроти вічності, - Юлія Бережко-Камінська 2009.03.19 23:30 * * * Творити тишу важче, ніж слова. Творити тишу на усіх началах. Аби почути, як зросла трава У час, коли душа твоя мовчала. Творити тишу міцністю з базальт, Коли усе зрива на децибели... Так ніжна квітка дужає асфальт, Ігор Павлюк 2009.03.19 23:05 В гості мене запросила. В гості мене запросила. Поїла приворотзіллям. У нервах, казала, сила, Не в сухожиллях. Я був серйозний, мов космос, Мов пес – бездомний. Заснули ми десь о восьмій… Юрій Мединський 2009.03.19 22:38 Для тебе Наталі Данькових присвячується Ця весна - для тебе. І перший подих неба, І перші погляди ночей - Усе твоє. Дотики яблуневих пелюсток Богдан Коломійчук 2009.03.19 22:35 Стриптиз Роздягнешся повільно та іскристо Як цигарковий дим звиваючись Знімаючи шовково-ніжні крила Звільняючи казково-пишні груди Купаючись у музиці та Місяці Марія Марченкова 2009.03.19 22:30 "У дережаблі з лотосів шукати..." У дережаблі з лотосів шукати Усім годинникам у пригоршнях піску, Всаджати сніжки на санчата, Між Правою та Нявою в кутку Та цьому місту вже й весна не личить В наплечнику із Зоряними Псами, Де і дерева безпритульні Танцюють, жебракуючи за нами... Іра Білінська 2009.03.19 22:03 Від дощу від дощу твоя душа така прозора кришталево-чиста осяйна в ній небо сонце мерехтливі зорі Юльця Венчур 2009.03.19 21:22 Панацея від зими Треба якось цю кляту зиму перезимувати. Уявити, що це не сніг, а цукрова вата Порції зо дві тої вати з'їсти Захворіти і під ковдру на місяць залізти. А під нею тепло, як в норі ведмедя Можна довго спати і уявляти що ти перша леді Особливо коли вип Юрій Сегеда 2009.03.19 21:19 Було йому тяжко Було йому тяжко, Було йому темно, Здавалося – марно, Здавалось – даремно. І в темряві болю Він вигадав світло, Він вигадав долю, Анастасія А 2009.03.19 21:04 ДО СУМЛІННЯ Забери мене, пошепки прошу До земель, що за тридцять десятків Пролягають від серця мого. Як з туману, інакше не можу, До людей, що забули батьків Від ім’я промовляю свого! Вікторія Осташ 2009.03.19 19:54 В.З. вдивляюся, а раптом, ось, за мить) я віднайду його…) Валентина Захарченко-Бурцева)) у небо (ніби виоране поле) вдивляюся – чи віднайду Його? пригашені зірки (медузи кволі) пливуть немов крижини крізь вогонь Катерина Ляшевська 2009.03.19 19:13 *** Цукеркою маниш до себе, Знову мариш у рожевому сні, Може, досить обману із неба? Досить крику моєї душі? Припини малювати світання! Годі рвати черемховий цвіт! Я повірю у справжність кохання, Останні надходження: 7 днів | 30 днів Останні коментарі: сьогодні | 7 днів Нові автори на сторінці: Катерина Ляшевська 2009.03.19 Володимир Сосюра 2009.03.19 Максим Рильський 2009.03.19 Євген Маланюк 2009.03.18 Олександр Олесь 2009.03.18 Микола Вороний 2009.03.18 Микола Бажан 2009.03.18 & Автори Теми Поеми Рецензії Публіцистика Рейтинги Статистика |eng| ?| Вірші, проза, аналітика, огляди Вхід Для входу в систему ви повинні надати Ім’я зареєстрованого користувача системи та правильний пароль. Користувач: Пароль: КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ | Підтримка сайту " Altopix " © Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень" Executed in 4.2954 seconds