Опинившись у Секторі Газа 27 грудня, коли Ізраїль розпочав операцію проти ХАМАСу, італійський журналіст газети Corriere della Sera Лоренцо Кремонезі, на відміну від своїх західних колег, вирішив не покидати анклав, а залишитися там.
У своїх матеріалах Кремонезі розповів, що ХАМАС більш ніж в два рази завищив кількість жертв з палестинського боку. А бойовики навмисно й проти волі мирних жителів перетворювали житлові будинки і адміністративні будівлі у мішені для обстрілу й бомбардувань, а підвали лікарень переобладнали в камери для катувань своїх ворогів з ФАТХ.
З четверга, 22 січня, Ізраїль зняв заборону на в'їзд іноземних журналістів до Сектору Газа. КПП "Ерез", через який вони зможуть потрапити на палестинську територію, відновить роботу у звичайному режимі 23 січня.
Проте, на думку палестинців, Єгипет й Ізраїль повинні були допустити журналістів до району бойових дій набагато раніше - адже місцева преса, згідно давньої близькосхідної традиції, завжди була підконтрольна владі. Таким чином, перевірити її інформацію і дати незалежну оцінку подіям зможуть тільки закордонні журналісти.
За офіційними даними палестинської сторони, в результаті військової операції загинули 1330 людей, поранені 5450. Проте анонімні джерела в тому ж секторі Газа говорять, що реальна кількість жертв може бути набагато нижчою, не більше 500-600 людей.
"Таке вже було в 2002 році в Дженіні, коли Ізраїль проводив операцію "Захисна стіна". Тоді палестинці говорили про півтори тисячі загиблих, а потім з'ясувалося, що убитих було 54 людини, 45 з яких - бойовики", - пише Кремонезі.
Італійський журналіст також наводить приклад, коли в результаті ізраїльського обстрілу був зруйнований будинок Ас-Самуна в кварталі Зейтун. Тоді співробітники міністерства охорони здоров'я, яке контролювалося ХАМАСом, зареєстрували 31 загиблого. Але зрештою в офіційних зведеннях пройшла цифра 62.
Хамасовці влаштувалися в найбільшому лікарняному комплексі міста Шифах. Вільних ліжок у цьому шпиталі було цілком достатньо, натомість підземні поверхи, мабуть, були повністю зайняті бойовиками. Там вони влаштували тимчасову в'язницю і камери для катувань, в яких допитували полонених членів ФАТХ, доставлених із в'язниці Сараджа, розповідають бійці Демократичного фронту звільнення Палестини.
Це була війна усередині війни, між ХАМАСом і ФАТХом. Місцеві гуманітарні організації, підконтрольні ОЗП, розповідають про десятки страт, про тортури, багаточисельні викрадення людей протягом трьох останніх тижнів.
Найвідомішим фактом є викрадення Ахмада Шахура. Його брат Халед був правою рукою Мухаммеда Дахлана, колишнього глави спецслужб Арафата, який в даний час знаходиться у вигнанні. Ахмада довго і жорстоко катували і врешті-решт 15 січня убили.
Що стосується безпосередніх бойових дій, то, як пише автор статті, бойовики розуміли, що вони слабші, що вони нічого не можуть зробити проти танків і літаків, і вони провокували вогонь противника по мирних об'єктах, щоб потім можна було звинувачувати ізраїльтян у військових злочинах.
Крім того, для прикриття вони використовували машини швидкої допомоги, ставили барикади біля шпиталів, шкіл і будівель ООН.
Кремонезі перший, і поки єдиний з журналістів, хто представив іншу картину того, що самі палестинці вже встигли охрестити черговою "катастрофою палестинського народу".