категорії: література, літературна рецензія
інкоґніто
мітки: інкоґніто
Накручую кокон для незнайомих інкоґніто, Намагаюся від себе лікуватись - даремно. Намарне, хіба що сонце вісімкою погнуто, Груди натирають мої наплічні стремена... Фантазія шукає очима хоч якісь оплески, В погляді звичне багно - від каламуті навколишньо. Ми ідемо в небеса, при цьому не маючи допуску, А перед тим у церквах шукаємо «Я» навколішньо. 1992(1о.о7.2оо8)
коментувати (0)
читати
