This version of the page http://www.pisni.org.ua/articles/197.html (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2009-03-11. The original page over time could change.
Астральна реліґія. - Матеріали та статті - Українські пісні (тексти, ноти, акорди, mp3)

Астральна реліґія.

(Поезія Астральних з’яв і реліґійні настрої народу)


Порухи Астральної реліґії є одними з найлюбіших в Українських народних піснях. Можна б сказати, що сутність Староукраїнського культури й реліґії ― любити і спів-переживати:-)


Питання Астральної реліґії.


Одне з найцікавіших питань давньої Української культури ― це Астральна реліґія.


Призначення Астральної реліґії.


В обрядах Різдва тяжко її запримітити, не знаючи Колядок. Зате в Колядках (і Щедрівках) вона виступає вповні, виразно й ріжноманітно, і ці Пісні немов є на те, щоби з допомогою поезії Астральних з’яв пояснити велику частину Святочних обрядів та викликати в душі народу реліґійні настрої.

Українська Астрально-мітологічна реліґійна концепція.

Колядки як Українські релігійні роздуми про Бога.


Астральна реліґія є висловом реліґійних почувань не тільки на Свято Різдва Світа, але і Щедрого Вечора та Великодня і Гаїлки . Вона входить і в реліґійно-господарські свята ― прим. Обжинки ― та в реліґійно-побутові (реліґійно-еротичні), особливо у Весілля.

Святе Різдво-Коляда, 6-7 січня (Свято Різдва Світа).

Щедрий Вечер, 13-14 січня (Свято Місяця - Прадіда).

На Великдень Коляда (Різдво - Відродження Світа).

Весілля, Неділя: Святий Коровай.

Українські Обжинки – Астральні Жнива і Збір.


Порухи Астральної реліґії є одними з найлюбіших в Українських народних піснях.



Астральна символіка Бога і Прадіда.


Та в суті річи, ― в Святі Різдва й інших, ― не є Астральна реліґія вповні реліґійним культом, а радше засобом Символіки, що висловлює реліґійні ідеї про Бога та пієтизм народу для свого Прадіда.

Колядки як Українські релігійні роздуми про Бога.

Українська віра у Творця і Господа Світа ― Бога.

Бог, Різдво Світа, Прадід і Лицарі.

Коляда і Великдень: Різдво і Відродження Світа:

Поширення ідеї Дідуха та Корочуна.

Народна віра в Бога, Його близькість.


Пієтизм – запозичення з німецької мови; н. Pietät "пієтет" походить від лат. pietās "побожність, благочестя; відданість", пов’язаного з pius "побожний, благочестивий; справедливий; відданий", зіставлюваним з pūrus "чистий, бездоганний".

Почуття побожності (благочестя) та пошани для Бога; прив’язаність до (своєї) віри.

Почуття прив’язаності (любови, ніжності) та пошани. Благочестя, побожність, благоговіння, відданість, побожне ставлення, шанування, повага. (Етим.сл.укр.мови)



Перехід Символіки в Мітологію.


Хоча і це правда, що в часі свого культурно-історичного розвитку ця Астральна символіка перейшла в Мітологію, нераз із затратою первісних реліґійних і культових ідей.



Первісна, природна, найбагатша мітологія.


Всі форми Української Астральної мітології й Місячного шанування, ― з додатком окремого Місячного шанування Прадіда, ― треба вважати за найбільше первісні та природні в порівнянні з проявами Астральної мітології у світових первісних культурах, а крім того, за найбагатші змістом, поетичною формою та ріжнорідністю мітологічних поєднань .



Символіка Астральних Трійць.


В Святі Різдва і Щедрого Вечера є Астральна символіка найбільше первісною в шануванні Господа і Прадіда, в подобі Астральних Трійць, що їх символом є передовсім Святовечірні хлібні жертви й горіючі воскові трійці.

Жертви для Бога як реліґійний ідеал:

Первісні жертви: хвала і подяка Творцеві Світа.

Буде в Тебе Господь на Вечері:

Святи Боже Вечереньку.

Ой там виxодило та Три Товариші.

На тім Листку написано Щедрий Вечір.

На Великдень Коляда:

Ой устаньтеж ми Господаpеньку.



Розвиток Астральної символіки.


В Колядках і Щедрівках можна видіти увесь культурно-історичний розвиток Астральної символіки:

    • в Астральних Трійцях і Двійцях попереду; відтак
    • у ріжних символічних людино- і птахоподібних появах, в яких досить виразно виступають первісні Астральні порухи; опісля
    • в чимраз більше неясних Мітологічних видивах ― і накінці
    • у відокремленій і дуже розгалуженій Місячній мітології та у проявленім Місячнім шануванні.


Мітологічні Астральні Трійці.


Найвизначнішим зразком Української Астральної реліґії є мітологічні Трійці:

    • Місяць, Сонце і Господь;
    • Місяць, Сонце і Дощик (як символ Господа), ― та
    • Місяць, Сонце і Зоря (або в черговім порядку: Сонце, Місяць і Зоря).



Двоїстість Української культури й реліґії.



Два первісні господарські лади.


Двоїста реліґія Астральних Трійць на Україні являється вислідом двох колишніх, супутніх, одночасних господарських культур:

    • номадно-пастирської батьковладної, великородинної;
    • первісної землеробської матеровладної.

В Святоріздвяних традиціях виступають обі ці культури як одночасні. У Святовечірніх обрядах, попри шанування первісних землеробських здобутків, дуже виразно відмічається пієтизм народу для придбаної Предками домашньої худоби.


Свята Вечеря 6.01 — Що вона означає і як її підготувати?

Реліґійний і молитвенний настрій. Символи розмноження.

Тай начала щебетати Господаря викликати.


У Колядках і Щедрівках є чудові спомини господарського багацтва з первісних часів культури дрібної й більшої домашньої худоби, ― та з Первопочинів рільної управи і мітичного Першого вжитку плуга.


Колядки та Щедрівки — пракультурний сон життя людей.

Пракультурний сон життя перших людей:

А Сам Бі-Господь сам посіває.

Богу молився щоб Світ творився.

В Чистому Полі Сам Плужок ходить.

А всі Святії за Погоничів за Посівачів.


В основі цих споминів є без сумніву завдатки далеко давніших культурних традицій, ― доказом на це є Святовечірні символічні жертви живого молодника: лошака, бичка, ялівки..., ― але в Святоріздвяних піснях виступають перед нами образці з обох первісних господарських культур.


Жертви для Бога як реліґійний ідеал:

Безкровність жертв як ознака пракультурности.


Виходить очевидно, що обі ці культури були в минувшині на Україні відокремлені, але близькі з собою. Це було мабуть внаслідок неустанних вторгнень на Україну чужих племен, коли одна частина населення мусіла втікати з господарською живністю в ліси та гори, а друга лишалася на долах та управляла рільництво в часі віддиху після нападу чужинців.



Останки давнього господарського ладу.


І сьогодня ще на Гуцульщині є подібний образ розділу двох господарських культур: хлопи-Гуцули перебувають більшу частина року з худобою на полонинах, по лісах у горах, або на зарібках, а на долах остає переважно жіноцтво і провадить городову й рільну (звичайно мотикову!) господарку.

А останки давнього, батьковладного, великородинного ладу були на Україні донедавна; в Галичині я був їх очевидцем ще в 70–80 роках мин. століття. Увесь родинний, суспільний і господарський лад був тоді майже тотожний з засадами номадно-пастирської, батьковладної, великородинної культури.



Релігія кочівників і рільників.


Відповідно до двох господарських первісних систем на Україні, уложилась Українська Астральна реліґія:

    • з шануванням Астрального Неба, ― Бога номадів, ―
    • і з шануванням Місяця, мітичного Покровителя рільників.


(За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.)


Стежки до листків про Українські традиції.



   Примітки:



Кочувати "жити мандрівним (неосілим) життям", [кочуватися] "приходити до когось", [кочевник] "кочовик" Ж, кочівля, кочівник, кочовик, [кочовисько] "стоянка кочовиків" Ж, [кочовиця] "кочування; стоянка кочовиків" Ж, кочовище, [кочовник Я, кочевний], кочовий, [кочуватий] "такий, що любить кочувати" Я, [скочуватися] "переселитися"; ― ... ― запозичення з тюркських мов (уйг. кочмак "переселятися, кочувати", алт. кöч, кар. кöчмэк, тур. göçmek "тс.") ...



Номад "представник народів, які кочують; кочівник", номадизм, номадний "кочовий" ― ... ― через посередництво нім. або фр. мови (нім. Nomáde "кочівник, номад", фр. nomade "тс.") запозичене з лат.; лат. nomas, -adis "кочівник, номад" походить від гр. νομάς , -άδος "скотар, пастух, кочівник", пов’язаного з νομός "пасовисько, вигін", νέμω "розподіляю; пасу худобу, займаюся скотарством", спорідненим з ав. nəmah- "позика", лат. numerus "число, кількість", гот. niman "брати, взяти", двн neman, нвн. nehmen "тс.", лит. núoma "орендна плата" ... Пор. номер.



Пастир "священик"; [пастух Нед]", [пастирка] "пастушка; крислатий жіночий капелюх" Нед, пастирство УРС, Нед, [пастирька] "приміщення для вівчарів та молочних продуктів" Доп. УжДУ 4; ― р. пастырь, бр. пастыр, др. пастырь; ― запозичення з церковно-слав’янської мови (у значенні "пастух", очевидно з чеської); стсл. пастырь "пастух; духовний наставник", як і болг. пастир "пастух", пастир "священик", м. пастир "пастух, пастир", схв. ..., слн. ..., ч. ..., вл. ..., нл. ..., загальноприйнятої етимології не має; найчастіше вважається власне слов’янським утворенням із суфіксом –(t)yrь від основи дієслова pasti "пасти" або від основи іменника pastь "пасіння, пасовище"...; вважалося також ... запозиченим з латинської мови через германське посередництво (нар.-лат. pāstōr(e) "пастух"); пор. також п. pasterz "пастух; пастир", слц. pastier "тс.". ― ... ― Див. ще пасти1. ― Пор. пастор.



Пастор "Парафіяльний священик у протестантській церкві", пасторат, пасторство, пасторша; ― ... ― запозичення з нім. мови; нвн. Pástor "тс.", свн. pastor "священик", снн. pastōr, нн. páster "тс." походять від слат. pastor "духовний пастир, духовний отець", що виникло на підставі лат. pāstor "пастух, пастир", пов’язаного з pāsco "пасу, годую, доглядаю", з яким споріднені псл. pasti, укр. пасти. ― ... ― Див. ще пасти1.

(Етим.сл.укр.мови)

Джерело: Староукраїнські релігійні роздуми про Бога © Видавництво "Павутинонька", Нью Йорк – Львів – Київ – Харків – Москва, 2004


Статтю введено:  09.06.2008
Відредаґовано:
Переглядів: 286

Коментарі  (0)
Правила написання коментарів знаходяться ТУТ.
Всі коментарі, котрі суперечать правилам, будуть видалені на розсуд адміністрації.
Відповідь на глобальне питання "Де взяти mp3" знаходяться ТУТ.
 Додати нове повідомлення
Додати нове повідомлення
Ім'я:*
Email:
 
Повідомлення:*


Введіть цей цифровий код у поле:  --> 
  

  Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/articles/197.html

Завантаження ...