версія для друку

Рекорди в цирку

Трюки, показані в Національному цирку, увійшли до Книги рекордів України

  Тетяна ПОЛІЩУК, фото Костянтина ГРИШИНА, «День»

СТАНІСЛАВ ПОДГУРСЬКИЙ ПРОДЕМОНСТРУВАВ ТРИ ТРЮКИ, ВИКОЧУЮЧИ СПОРТИВНИЙ КАТОК У ПОВНИЙ ЗРІСТ

ТРІО ПОВІТРЯНИХ ГІМНАСТІВ — РОМАН ТЕРЕЩЕНКО, ГАННА ПАВОЛЯ ТА ОЛЕНА БОРЩАНСЬКА — ПОКАЗАЛИ ФЕЄРИЧНІ ТРЮКИ, ПРИСВЯТИВШИ СВОЇ РЕКОРДИ ТРЕНЕРАМ

«ЖИВА КАРУСЕЛЬ» ВІД ДЕНИСА ІЛЬЧЕНКА. ЦЕЙ РЕКОРД СИЛАЧУ ВДАЛОСЯ ВИКОНАТИ З ДРУГОЇ СПРОБИ, ЗНИЗИВШИ ВАГУ (ЗАМІСТЬ ВОСЬМИ АСИСТЕНТІВ ВІН ПІДНЯВ І ПОКРУТИВ СІМОХ)

ІГОР ІЛЬЧЕНКО ПОКАЗАВ СВОЄ БОГАТИРСЬКЕ ЗАВЗЯТТЯ В НОМЕРІ «ЖИВА ПІРАМІДА» (ЗАГАЛЬНА ВАГА 850 КГ). І ЦЕЙ РЕКОРД ВІН УЗЯВ ЛЕГКО, НЕМОВ ПУШИНКУ

У п’ятницю в Національному цирку України змагалися артисти. Перед представниками ЗМІ, які зібралися в залі, вони показали унікальні номери, які були зафіксовані в Книзі рекордів України. Першим на манеж вийшов Станіслав Подгурський. Він продемонстрував три трюки в категорії «Спорт, спеціальна підготовка», викочуючи на килим спортивний каток у повний зріст спочатку лівою, потім правою рукою (по 10 разів за 1 хв.18 сек.), а потім двома руками виконав цей трюк вже на дерев’яній дошці — за одну хвилину 25 разів.

Силові жонглери Ігор та Денис Ільченки показали свою богатирську силу — номери «Жива піраміда» і «Жива карусель». До речі, Денису вдалося виконати трюк із другої спроби, знизивши вагу (замість восьми асистентів він підняв і покрутив сімох), а ось його батько Ігор, наче граючись, утримав «купу малу»: сина Дениса, дві пудові гирі та дев’ять асистентів на додачу. До речі, Ігоря Ільченка називають «українським Геркулесом». Як силовий жонглер він виступає з 1991 року. В його активі є декілька унікальних трюків. «Живу піраміду» він показує в нинішньому шоу в цирку, викликаючи величезне захоплення публіки своєю силою. На цей раз він ускладнив номер. Атлет лежить спиною на п’єдесталі, спираючись ногами і ключицею на поручні. Зверху на нього поклали дерев’яний щит, на який піднялися асистенти (загальна вага яких 850 кг). І цей рекорд він узяв легко, немов пушинку.

Після змагання «День» привітав артиста з рекордом і поцікавився, коли Ігор уперше виконав «Живу піраміду», якою вона тоді була?

— Це було 17 років тому. «Жива піраміда» — мій перший цирковий номер, а потім я довго-довго не виконував цей трюк, — розповів І. Ільченко. — Я став працювати з машинами, багато гастролював. А півроку тому вирішив не просто відновити старе, а ускладнити трюк. Почав із 500 кг і ось дійшов до 850 кілограмів. Тренуюся п’ять разів на тиждень.

А от свого секрету, як стають силачами, Ігор не розкрив, пожартувавши: «Мені самому цікаво дізнатися! Я хотів стати не гіршим за інших. Читав, цікавився рекордами атлетів. Я захоплювався Піддубним, Заїкіним, а потім подумав — чим я гірший? І почав тренуватися».

— Ви з циркової сім’ї?

— Ні. Я родом з Горлівки. Батько був шахтарем, а мати — педагог (директор школи). Хоч про цирк і мріяв із дитинства, але перш ніж ця мрія здійснилася, встиг закінчити Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка (за освітою я викладач філософії).

— Отже, вас можна назвати філософом-силачем...

— Мабуть, так! Але викладацька робота в мене не пішла, а цирк переміг, і я не жалкую, що круто змінив свою долю, тому, що займаюся улюбленою справою. Кожен свій номер ретельно готую, аналізую, поступово збільшую навантаження, щоб уникнути травм. Хоча без них не обійшлося. До речі, саме на виконанні трюку «Жива піраміда» я порвав зв’язки і майже два місяці не міг ходити. Довелося лікуватися, але як тільки видужав — знову повернувся на манеж.

— А тепер і син з вами разом виступає?

— Денису 24 роки, та вже вісім років він виступає як силовий жонглер. Хоч дружина була проти того, щоб син пішов моєю стежкою, адже вона бачила Дениса лікарем, а він у нас із 13 років на манежі. Спочатку він виступав як жонглер і еквілібрист, а, коли йому було 15 років, ми разом поїхали на гастролі в Тайвань, і там Денис остаточно вирішив, що хоче бути силачем. Він виконує дуже складний трюк. Може з боку здається, що легко тримати на трубі сімох людей і одночасно обертатися? Але насправді не багато хто зможе повторити цей номер. Нехай хто-небудь спробує втримати на плечах металеву жердину і хоча б 100 кг ваги. Штангісти і справжні силачі зрозуміють, про що я говорю. Штанга і жива вага — не одне й те ж саме. Штанга — лежить так, як ти її взяв, а люди з різною вагою, вони рухаються, і відбувається дисбаланс, плюс важка труба — це також дуже складно. Я, наприклад, трюк «Жива карусель» не зроблю. Спочатку Денис «крутив» дівчат, а тепер ускладнив номер, піднявши сімох чоловіків (загальною вагою 502 кг), і цей рекорд вже зафіксовано.

Потім нас, журналістів, покликали до репетиційного залу, де тріо повітряних гімнастів — Роман Терещенко, Ганна Паволя та Олена Борщанська показали феєричні трюки. Ганна та Олена — колишні спортсменки, їм 18 і 17 років. Цього вечора вони вперше виступали перед публікою. А Роман вже досвідчений артист (йому 27 років). Він з 15 років виступав у цирку з батьками Наталею та Олександром Терещенками. Його перший трюк був на рамці, замінивши батька, який отримав травму на гастролях, тоді Рома виступив із мамою. Це було за кордоном. Зі слів Наталі, вона дуже хвилювалася, але Роман дуже впевнено тримався, хоч і був тоді ще підлітком, і, за правилами, до 18 років виступати в такому складному номері не міг. До речі, батькам (тренерам) Роман присвятив нинішні чотири рекорди, які блискуче виконав зі своїми юними партнерками: Ганною (подвійне сальто, зігнувшись, з рук у руки і заднє сальто, прогнувшись з поворотом на 549 градусів з рук у руки), та з Оленою (подвійне сальто назад у групуванні з поворотом 180 градусів з рук у руки і два з половиною сальто вперед у групуванні з ніг у руки). Він продовжує циркову династію Терещенків, відшліфував свою акторську майстерність у Канаді, виступаючи в найвідомішому колективі «Сонячний цирк».

Після виконання трюків та отримання дипломів, які підтверджують наявність рекордів, художній керівник та гендиректор Національного цирку Володимир Шевченко, поздоровивши майстрів, сказав у коментарі «Дню»:

— Попереду в гімнастів тернистий шлях. Вони, звичайно, молодці, й рекорди — це чудово... Роман Терещенко вже має досвід роботи повітряного гімнаста (10 років), а от його партнерки тільки готуються до дебюту під куполом цирку. Манеж і гімнастичний зал для тренувань — зовсім не одне й те ж саме. Будуть дні, коли артистам доведеться тричі на день виступати, а це дуже важко. Вони ще не зовсім розуміють, що цирк це щоденні репетиції, тренінг, виступи, і щоб домогтися оплесків, треба «пахати» до сьомого поту... Дай, Боже, їм витримки і, звичайно ж, успіхів!

Ці номери демонструють, що український цирк не просто відроджується, а може дивувати й підкоряти глядачів не просто оригінальними, а часом фантастичними можливостями артистів. Після новорічних свят та зимових канікул глядачі побачать нову програму, в якій виступлять і нинішні герої-рекордсмени.

№229, вівторок, 16 грудня 2008

версія для друку

Інші матеріали цієї шпальти:

• ...Шаровари не винні!

Коментарі читачів: