версія для друку

Кров Мумбаю

Терористи приголомшили ділову столицю Індії

  Юрій РАЙХЕЛЬ

ФОТО РЕЙТЕР

Одне з найбільших міст Індії Мумбай (до 1995 р. — Бомбей) стало ареною запеклої битви індійських сил безпеки і терористів. Одночасної атаки зазнали десять головних об’єктів міста: залізничний вокзал, летовище, популярний кінотеатр, дві лікарні, судноверф, бензоколонка і фешенебельні готелі — «Тадж-Махал», «Рамада», «Трайдент» і «Оберой». Два останні сполучені переходом, тому в деяких повідомленнях вони фігурували як один. З урахуванням загиблих у готелях, число жертв становило більше 170 осіб, серед них громадяни Великої Британії, Японії, Австралії, Німеччини, Угорщини та Іспанії, близько 300 дістали поранення.

Це не перший теракт у Мумбаї. У серпні 2003 р. в найбагатолюдніших районах міста було приведено в дію чотири вибухових пристрої. Загинуло понад 60 осіб, травмовано понад 150 осіб. У липні 2006 р. у вагонах пасажирських потягів, які перебували на різних залізничних станціях і лініях, майже одночасно спрацювало не менше семи вибухових пристроїв. Загинуло близько 200 осіб, поранення дістали понад 700.

Мумбай (назва міста походить від «Мумб», що в перекладі означає «Матір Індії») не випадково стає об’єктом терористичних атак. Це ділова та фінансова столиця Індії, великий порт. Це великий промисловий центр із розташованою в ньому атомною електростанцією. Мумбай є головним центром індустрії розваг. Більшість телевізійних і супутникових мереж Індії розташовано в цьому місті. Окрім того, це центр кіноіндустрії Індії, так званий Болівуд, який випускає на рік кінофільмів не набагато менше, аніж американський Голівуд.

Відповідальність за теракт взяло на себе маловідоме угрупування Deccan Mujahideen. Одна з частин цієї воєнізованої групи зателефонувала на індійське телебачення. Той, хто телефонував, не лише висував умови звільнення заручників, але й скаржився на дії Індії в Кашмірі — спірній області на крайній півночі Індійського субконтинету, яка межує з Пакистаном на заході, Афганістаном — на півночі, Китаєм — на сході. Ісламабад і Пекін оспорюють права Індії, яка претендує на весь Кашмір. З території пакистанської частини Кашміру ісламські фундаменталісти здійснюють рейди проти індійських сил. До речі, назва організації використовує найменування плоскогір’я Декан на півдні півострова Індостан. Незважаючи на етнічну і конфесійну строкатість місцевого населення, воно ніколи не було помічене в підтримці екстремістів і сепаратистів.

Це дало підставу багатьом оглядачам і експертам вважати, що за цією, можливо, міфічною, організацією стоїть інша, набагато могутніша й організованіша. Вже за декілька годин після початку операції зі звільнення заручників, а вона загалом тривала понад 60 годин, з’явилися повідомлення, що вилазку бойовиків здійснила пакистанська «Лашкар-е-тайба», бойова група ісламських фундаменталістів, які відстоюють незалежність Кашміру від Індії. Угруповання неодноразово організовувало та здійснювало теракти в Індії, Кашмірі та інших країнах. Представники влади в Мумбаї стверджували, що бойовики прибули на моторних човнах із пакистанського міста Карачі. Між собою вони розмовляли мовами панджабі та урду. Перша — найпоширеніша, а друга є державною мовою в Пакистані. Але це може слугувати лише опосередкованим доказом, оскільки і в самій Індії понад 25 млн. людей говорять мовою панджабі і досить багато мовою урду.

Влада Індії звинуватила в тому, що відбулося, «деякі елементи в Пакистані». У зверненні до нації прем’єр-міністр Манмохан Сінгх заявив, що Індія «не потерпить використання території своїх сусідів для здійснення нападів». Глава індійського МЗС Пранаб Мукерджі вказав на те, що докази причетності Ісламабада наразі «не можуть бути піддані розголосу», але заявив, що Пакистан повинен ліквідувати інфраструктуру підтримки бойовиків. У відповідь Ісламабад закликав індійську владу не робити поспішних висновків. «Категорично заявляю про непричетність Пакистану до сумних подій в Мумбаї. Не можна, як раніше, звинувачувати нашу країну в тероризмі. Ці звинувачення можуть звести нанівець результати процесу нормалізації наших відносин із Індією»,— заявив міністр оборони Пакистану Ахмед Мухтар. Пакистанські спецслужби висловили готовність допомогти сусідам у розслідуванні подій у Мумбаї. Пакистанський прем’єр Юсуф Реза Гілані погодився направити до Індії керівника розвідки генерал-лейтенанта Ахмеда Шуджу Пашу для обміну інформацією в зв’язку з терактами. Проте, проблем у стосунках між двома країнами стало набагато більше. Пакистан привів у бойову готовність свої сухопутні війська та військово-повітряні сили. Як заявив представник армійського командування, ці заходи прийнято у відповідь на нарощування угруповання індійських військ на пакистано-індійському кордоні.

Цілком можливо, що нинішнє пакистанське керівництво до теракту в Мумбаї не має прямого стосунку. Як вважає президент інституту Близького Сходу в Москві Євген Сатановський, висувати претензії на адресу Пакистану невиправдано. Угруповання, які діють на індійській території, з великою мірою ймовірності мають своє коріння в Пакистані, але вони абсолютно не підконтрольні Ісламабадові. Пакистан перебуває в стані абсолютної анархії, особливо в зоні племен (Північно-Західна прикордонна провінція та федеральна територія Племен. — Авт.). Як пише італійська газета La Stampa ISI, могутня Міжвідомча розвідка Пакистану контролює більшу частину терористичних організацій і без сумніву має вплив на «Лашкар-е-тайба», штаб-квартиру якої розташовано в місті Лахор. Та й нинішні керівники Пакистану набагато терпиміше ставляться до ісламістів, аніж президент Мушарафф.

Останнім часом між двома країнами намітилася певна розрядка. Новий пакистанський президент Зардарі здійснює кроки назустріч колишнім індійським ворогам, заявляючи, що Ісламабад ніколи першим не застосує ядерну зброю проти сусіда. Усього декілька днів тому Індія і Пакистан підписали договір про співпрацю в сфері взаємної безпеки. Проте, із обох боків кордону є досить багато сил, які не хотіли б такого розвитку подій. В Індії зростає критика політики правлячої партії Індійський національний конгрес, в тому числі й у сфері безпеки. Численні теракти і неспроможність влади, як і в разі останнього в Мумбаї, рішуче й ефективно протистояти натискові бойовиків посилює загальне невдоволення. Індійські мусульмани незадоволені своїм становищем. Хоча Індія — світська держава, заснована на принципах рівності всіх релігійних громад, на практиці мусульмани часто опиняються на узбіччі економічного буму. Вони часом зазнають дискримінації при прийомі на державну службу або утисків у сільській місцевості, у найскладнішій проблемі — земельній. З пам’яті мусульман не згладилися й зіткнення між двома громадами 2002 р. в штаті Гуджарат. Тоді загинула не менше аніж тисяча мусульман. У результаті створюються умови для вербування молоді до екстремістських угруповань у самій Індії, які мають зв’язки за кордоном. Проте, судячи за розмахом трагедії, малоймовірно, що все це справа рук внутрішньої організації. Оглядач газети The Times of India Бачі Каркарая зазначив, що важко уявити, що таку масштабну операцію здійснило індійське угруповання. Виходить, що 60—80 чоловік вийшло на човнах з Гуджарата, замаскувалися, пришвартувалися в Мумбаї, і ніхто про це не знав. Це малоймовірно.

Американські та європейські експерти вважають, що в подіях в Мумбаї виразно проявився слід Аль-Каїди. Про це пише лондонська газета The Times: «Західні розвідки чекали, що Аль-Каїда влаштує показовий теракт у критично важливий період до інавгурації Барака Обами. І, незважаючи на те, що відповідальність за серію терактів, що відбулася в Мумбаї, взяло інше угруповання, британці й американці з легкістю пізнають стиль головної міжнародної терористичної мережі».

Міжнародний тероризм переніс центр своїх дій із західних країн, де діє досить жорсткий режим безпеки, на території більш вразливі й де легше діяти. Дестабілізація в такій країні як Індія дає можливість розхитати міжнародне становище за умов економічної кризи, яка розвивається. По-перше, посилення напруженості між Індією та Пакистаном загрожує перерости на повномасштабний конфлікт із втягуванням до нього США і європейських країн, а також Китаю. Тим самим дуга нестабільності розтягнеться практично на всі азіатські країни. По-друге, нестабільність у такій густонаселеній країні як Індія, а потім і в Пакистані посилить міграційні процеси й викличе загальні перебої з поставками енергоносіїв, що значно утруднить вихід із економічної кризи та розтягне цей процес у часі. У такій обстановці екстремістам набагато легше домагатися своїх цілей. Якщо теракт в Мумбаї і не є повним повторенням 11 вересня, то світ знову стоїть перед загрозою глобального терору. Такий виклик вимагає об’єднання зусиль усіх держав. Але поки що про відтворення антитерористичної коаліції нічого не чутно. Чекаємо на нові теракти і велику кров?

№219, вівторок, 2 грудня 2008

версія для друку

Інші матеріали цієї шпальти:

• Агонія Iндії
• Потрібні лідери,

Коментарі читачів: