версія для друку

Канал поділили за круглим столом

Боротьба за дніпропетровський 34-й — пролог до виборів міського голови

  Вадим РИЖКОВ, «День»

Гучний скандал щодо дніпропетровського 34-го телеканала тимчасово улагоджений. Принаймні, про це заявляють основні учасники подій — депутати Верховної Ради та керівники каналу, які зустрілися за круглим столом. Результатом їхнього обговорення стали взаємні домовленості, згідно з якими канал найближчим часом «залишиться рівновіддаленим» від усіх зацікавлених сил. При цьому його керівники збережуть свої посади, незважаючи на раніше прийняте міськрадою рішення. Журналістам, які оголосили голодування, дали вказівку про припинення публічної акції. Вхід до будівлі телеканала, заблокований дужими бійцями охоронних структур, знову став вільним для відвідувачів і рекламодавців. Проте мало хто сумнівається, що штучне затишшя носить тимчасовий характер, оскільки питання про приналежність каналу так і повисло в повітрі.

Варто нагадати, що боротьба за контроль над «тридцятьчетвіркою» перейшла у відкриту фазу після того, як у місцевій пресі з’явилися повідомлення про таємний продаж 36% акцій, що належали керівникам каналу — Володимиру Бєлому та Євгену Надіону. Ця новина особливо стурбувала двох народних депутатів України — Михайла Соколова з БЮТ і Олега Царьова з Партії регіонів. Їхня занепокоєність долею місцевого телеканалу дніпропетровські аналітики пояснюють досить просто — обидва розраховували на контроль над «тридцятьчетвіркою». Спочатку 34-й канал створювався як інформаційний рупор міської влади Дніпропетровська. Однак утримувати його на бюджетні гроші було досить обтяжливо. Ймовірно, тому наприкінці 90-х була створена своєрідна комерційна «матрьошка». Ліцензію на мовлення та «прибуткову» частину отримало акціонерне товариство закритого типу «Телевізійна служба Дніпропетровська» на чолі з В. Бєлим. «Витратна» опинилася на комунальному підприємстві «Дніпропетровська міська студія телебачення», директором якого став Є. Надіон. Донедавна акції «тридцятьчетвірки» були поділені на три частини. Перша з них — пакет у 32% належить Дніпропетровській міськраді. Другу отримали згадані керівники каналу — по 18%. Третю контролював колишній губернатор Дніпропетровщини Віктор Забара, який незадовго до смерті продав пакет офшорній структурі, за якою, за неофіційними даними, стоїть М. Соколов. Хоч там як, але на недавній сесії міської ради, де депутати з’ясовували, кому тепер належить 34-й канал, його керівники відверто заявили, що на них останнім часом чинили сильний тиск щодо продажу акцій, які належать їм. У сесійній залі називали імена все тих самих народних депутатів — бютівця М. Соколова та регіонала О. Царьова. Проте міських депутатів найбільше цікавило інше питання: наскільки відповідає дійсності інформація про те, що керівники каналу вже продали свої акції в інші руки. Адже здійснювати подібні дії вони могли лише з відома інших акціонерів, які мають право першочергового викупу акцій. Щоб розібратися в цій проблемі, була створена депутатська комісія на чолі з секретарем міськради регіоналом Олександром Тимошенком. Однак і без того було помітно, що найбільшу активність на сесії виявляли однопартійці О. Царьова та М. Соколова, а також лідер фракції блоку Лазаренка — Загід Краснов. Усіх трьох у Дніпропетровську вважають потенційними претендентами на крісло мера. На думку місцевих політологів, боротьба за 34-й телеканал, по суті, є прологом до відкритої боротьби за владу в Дніпропетровську. Цікаво, що сам міський голова Іван Куличенко на сесії міськради демонстрував свою неупередженість і відмовився відсторонити на час розгляду директора телебачення Є. Надіона. Незворушність Іван Іванович зберіг і тоді, коли в міській пресі була опублікована схема відчуження акцій, що належали керівникам 34-го каналу. Тим часом із публікацій виходило, що керівництво каналу ще у вересні нібито взяло кредит у 250 тисяч гривень під заставу 31,4% акцій. Незважаючи на те, що граничний термін повернення кредиту був призначений на грудень нинішнього року, наприкінці жовтня деяка фірма повернула гроші кредиторам, а натомість отримала закладені акції. За схемою, опублікованою в ЗМІ, виходило, що фактичний контроль над злощасним пакетом отримали структури, за якими стоїть дніпропетровський будівельний магнат Вадим Єрмолаєв. Подібна версія виглядає ймовірнішою й через те, що останнім часом із його ім’ям пов’язують створення цілого медіа-холдингу. Більше того, низка аналітиків, у тому числі відомий політолог Кость Бондаренко, вважають В. Єрмолаєва людиною близькою до «групи Куличенка». За цією логікою, можна припустити, що пакет акцій «тридцятьчетвірки», з погляду інтересів дніпропетровського мера, опинився не лише в потрібних руках, але і в потрібний час. Дійсно, з одного боку, фактичною владою в Дніпропетровській міськраді сьогодні володіє тандем Партії регіонів та блоку Лазаренка. Завдяки бюджетному фінансуванню, його лідери мають пріоритетний доступ до міського ефіру й при цьому останнім часом усе ближче підбиралися до жаданих акцій. З іншого боку, колишній губернаторський пакет опинився під контролем бютівця М. Соколова, який, як можна здогадуватися, був зовсім не проти збільшити його аж до контрольного. Протистояти могутньому натиску представників двох впливових політичних сил, зрозуміло, було складно. Причому не лише керівникам каналу, які навряд чи пішли б на відчуження акцій без схвалення самого мера. Однак міський голова в ситуації, що склалася, виявився нібито ні при чому, хоч саме йому подібний розклад більше всього «на руку». Адже за такої конфігурації, акції керівників 34-го каналу опинилися поза досяжністю потенційних конкурентів І. Куличенка на крісло мера. Тепер ніхто з них не може отримати повний контроль над медіа-ресурсом, який багато років дозволяв міському голові відчувати себе незалежно. Варто зазначити, що дніпропетровський телеефір був жорстко поділений ще в часи першого президентства Л. Кучми. Найбільший вплив у ньому мають два приватні телеканали — 11-й і 9-й, за якими стоять власники групи «Інтерпайп» і «Приват». Відносну конкуренцію їм можуть скласти лише «бюджетні» 34-й і 51-й канали, які відповідно орієнтуються на міську та обласну владу. Відмінність між ними саме в тому й полягає, що міський канал свого часу був акціонований, а тому і став об’єктом нинішньої сутички. При цьому, схоже, що зупинив її лише «окрик» голови облдержадміністрації Віктора Бондаря. Як випливає з грізної заяви, губернатор «звернувся до силовиків із проханням посилити увагу до конфлікту на 34-му телеканалі й не допустити його силового захоплення». Судячи з усього, як рейдерів на міському каналі могли чекати лише депутатську комісію. Крім того, були проведені збори акціонерів, які відповідно до рекомендації сесії міськради, ухвалили рішення про перетворення 34-го каналу із закритого акціонерного товариства в товариство з обмеженою відповідальністю. Ймовірно, саме ці дії в ефірі самої «тридцятьчетвірки» подавалися як загроза рейдерського захоплення й загроза свободі слова в Дніпропетровську. Співробітники телебачення на знак солідарності зі своїм керівництвом оголосили публічне голодування. На поріг будівлі, що належить міськраді, не пускали навіть депутатів. Абсурд цих подій був настільки очевидний, що учасники конфлікту вимушені були сісти за круглий стіл. Про свої рішення вони досить туманно розповідали в ефірі, при цьому стараючись не дивитися в об’єктив. Ніхто з них так і не відповів — відбулася чи ні таємна або явна операція з відчуження акцій і як нині вони розподіляються між власниками каналу. Проте трохи пізніше народний депутат М. Соколов висловив упевненість у тому, що телеканал найближчим часом зазнає істотної реорганізації. При цьому частка міськради повинна збільшитися до блокуючого пакету акцій (41%).

З такою пропозицією, що особливо цікаво, за словами М. Соколова, виступив мер І. Куличенко. Судячи з усього, подібний варіант міського голову також влаштовує. Щоправда, залишається незрозумілим, наскільки довго дотримуватимуться «джентльменської угоди» всі акціонери 34-го телеканала.

№219, вівторок, 2 грудня 2008

версія для друку

Інші матеріали цієї шпальти:

• Про особливий талант програвати

Коментарі читачів: