версія для друку

Коротко / ПЛАНЕТА

Голова Скотланд-Ярду покинув посаду через конфлікт із мером Лондона

Комісар Столичної поліції Лондона сер Іан Блер складає з себе повноваження голови лондонської поліції через конфлікт із мером британської столиці Борисом Джонсоном. Блер, який пропрацював головою Скотланд-Ярду майже чотири роки, оголосив про свою дострокову відставку на початку жовтня. На спеціально скликаній тоді прес-конференції він оголосив, що йде у відставку не через провали в роботі або тиск із боку громадськості, а в інтересах лондонців і Столичної поліції Лондона. З’ясувалося, що новий мер Лондона Борис Джонсон настояв, аби відставка керівника Столичної поліції відбулася достроково. Джонсон висловив сумніви у професійній придатності Блера, заступивши на посаду керівника управління Столичної поліції Лондона, яка здійснює нагляд за діяльністю Скотланд-Ярду. Разом із тим, Іан Блер, котрий іде з цієї посади, отримає вихідну допомогу в розмірі близько 400 тис. фунтів за достроково перерваний контракт. Розмір цієї виплати викликав обурення низки громадських діячів, особливо з урахуванням обставин відставки Блера і фінансової кризи, що змушує деяких роботодавців економити на бонусах і вихідних посібниках.

Iзраїль відмовляється знімати блокаду в Секторі Газа

Ізраїль не збирається відкривати пропускні пункти в Сектор Газа, оголосили в міністерстві оборони країни. Відмова зняти блокаду викликана безперервним обстрілом ізраїльської території, що проводиться палестинцями, пояснили в канцелярії міністра оборони Ізраїлю Ехуда Барака. Зі свого боку, управління з енергетики Сектора Газа повідомило, що в неділю ввечері припинила роботу електростанція, що забезпечує електрикою приблизно третину палестинських територій. Припинення роботи пов’язане з ізраїльською блокадою, через яку до Сектора Газа неможливо ввезти паливо. Також учора ізраїльські військові не пропустили до Сектора Газа лівійське судно з вантажем гуманітарної допомоги, повідомив координатор акції з палестинської сторони. Патрульні катери, які забезпечують блокаду анклаву, перехопили посланий урядом Лівії корабель і примусили його взяти курс на Єгипет. У минулому Ізраїль не перешкоджав подібним акціям і тричі — в серпні, жовтні та листопаді — пропускав до Газа, що другий рік живе в ізоляції від зовнішнього світу, судна з європейськими правозахисниками та гуманітарними вантажами. У зв’язку з цим тисячі активістів Північного крила Ісламського руху в Назареті провели мітинг проти блокади Сектора Газа. Ісламісти з ізраїльськими паспортами серед іншого закликали до збору коштів на допомогу учасникам озброєних формувань у Секторі Газа.

Венеція переживає сильну повінь

У Венеції почалася сильна повінь, передає AFP. Метеорологи вже назвали її найсерйознішою за останні 30 років. Влада попереджає, що рівень моря може піднятися на 1,6 метра вище від звичайного рівня. Вчора вранці багато вулиць міста, серед них — і головна визначна туристична пам’ятка, площа Святого Марка, — були вже поховані під водою. Розташована в лагуні Адріатичного моря, Венеція тією чи іншою мірою страждає від повеней протягом 200 днів на рік. Будівництво підводної греблі, яка має захистити місто від стихії, повинне бути завершене до 2011 року. Однак експерти стверджують, що зведення бар’єрів лише погіршить ситуацію. Площа Святого Марка, як і практично вся історична частина центру міста, вже на метр пішла під воду. Вчені заявляють, що повінь викликана сильним вітром із боку моря. Мер Венеції Массімо Каччьярі радить мешканцям міста не покидати своїх будинків і закликає туристів «двічі подумати», перш ніж включати «перлину Адріатики» до своїх туристичних маршрутів. Востаннє вода піднімалася на понад 1,6 метра 1979 року. Внаслідок повені 1966 року без даху над головою лишилися близько п’яти тисяч осіб.

Польща витратить 31 млрд. доларів на боротьбу з кризою

Польський уряд оголосив про те, що ним підготовлений пакет заходів, спрямованих на протидію глобальній економічній кризі. Польський прем’єр-міністр Дональд Туск і міністр фінансів Яцек Ростовський заявили на спільній прес-конференції, що загальна вартість заходів складе близько 31 млрд. дол., повідомляє інформагентство Reuters. «Ці рішення спрямовані на боротьбу з наслідками кризи і не зашкодять стабільності державних фінансів, а також авторитету Польщі, оскільки країна в непоганому становищі, незважаючи на кризу», — зазначив Туск. Антикризові заходи включатимуть у себе збільшення ліквідності міжбанківського ринку на суму близько 20 млрд. доларів. Також близько 7 млрд. доларів буде витрачено на інвестиційні проекти спільно з Європейським Союзом.

№219, вівторок, 2 грудня 2008

версія для друку

Інші матеріали цієї шпальти:

• Британський меседж
• Про перспективу ПДЧ
• Ривок уперед румунської опозиції

Коментарі читачів: