версія для друку

Британський меседж

Керолайн ФЛІНТ: Зі стабільними та прозорими демократіями, заснованими на верховенстві права, легше працювати

  Розмовляв Микола СІРУК, «День»

ФОТО РЕЙТЕР

Сьогодні до України прибуває заступник міністра закордонних справ з європейських питань Великої Британії Керолайн Флінт. Передбачається, що вона проведе зустрічі з українською владою в Києві, а також в Криму з керівництвом Автономної Республіки. Який меседж збирається Велика Британія донести українській владі та як офіційний Лондон оцінює політичну ситуацію в Україні, як вона впливає на імідж нашої країни та її євроінтеграційні прагнення? Чому у Великій Британії вважають, що «Східне партнерство» не є альтернативою членства в Євросоюзі, а також яку вигоду отримують нині пересічні українці від євроінтеграції країни? Про це — «Дню» в ексклюзивному інтерв’ю британського замміністра Керолайн ФЛІНТ.

«...ДВА ПРОЦЕСИ СТВОРИЛИ ОСНОВУ ДЛЯ ДЕСЯТИРІЧ МИРУ, СТАБІЛЬНОСТІ ТА ПРОЦВІТАННЯ»

— Пані Флінт, під час дебатів у палаті громад з питань сприяння демократії та правам людини у світі ви відзначали, що «Європейський Союз може поліпшити не лише життя своїх власних громадян, а й життя багатьох мільйонів на кордонах Європи, які ще не мають тих стандартів, правил та прав, звичайної демократії, яку ми маємо в Європі, й ЄС є єдиною міжнародною організацією, здатною трансформувати своїх сусідів». Чи вірите ви в те, що завдяки зовнішній політиці Євросоюз може трансформувати такого великого сусіда, як Росія, або меншого і ближчого сусіда, наприклад, Білорусь? Як це можна зробити?

— Сила трансформації, притаманна Європейському Союзу, є надзвичайно потужною. Всередині та ззовні організації вона виявляється по-різному. Одним із її проявів є постійний процес економічних реформ та лібералізації, що змінив шляхи ведення бізнесу в ЄС. Завдяки створенню умов для зростання та розвитку ми вже суттєво поліпшили рівень та якість життя наших власних громадян. Зробивши права людини та принципи демократії основними засадами ЄС, ми створили Союз зі спільними цінностями. Ці два процеси створили основу для десятиріч миру, стабільності та процвітання. Це величезне досягнення. Тим часом процес співробітництва з нашими сусідами шляхом розширення ЄС та впровадження Європейської політики сусідства поширює ці переваги по всьому континенту. Ви згадали про Росію та Білорусь. У цих випадках ЄС прагне побудувати ближчі відносини через роботу в областях, що викликають спільний інтерес. Європейська комісія веде переговори з Росією щодо нової угоди про партнерство та співпрацю. Угода включатиме важливі для ЄС питання, які не відображено в існуючих угодах, такі як кліматична безпека, протидія тероризму та співпраця в сфері судочинства. З Білоруссю Євросоюз тісніше співпрацюватиме протягом наступних шести місяців, наголошуючи на необхідності розвитку демократії та прав людини. У відповідь ЄС пропонує діалог в сфері транспорту, енергетики та захисту навколишнього середовища.

— Зважаючи на нещодавні дії Росії на Південному Кавказі й безповоротне визнання Кремлем Південної Осетії та Абхазії, що є частинами Грузії, чи справді можна зараз говорити, що серцевина зовнішньої політики ЄС загалом і таких великих «старих» країн Європи, як Німеччина і Франція, зокрема ѓрунтуватиметься на таких питаннях, як права людини і розвиток демократії, а не на економічних інтересах, як це має місце нині?

— Я відкидаю припущення, що зовнішня політика ЄС будь-коли керувалась виключно економічними інтересами. В реальності все зовсім інакше. Дозвольте почати з того, що ЄС не визнає так званої незалежності Південної Осетії та Абхазії. Більше того, ЄС засудив тих, хто, як Росія, визнав цю незалежність. Насправді ЄС завжди високо цінував політичні та економічні аспекти своїх зовнішніх відносин. І це правильно: не цінувати їх було б серйозною помилкою, оскільки вони тісно пов’язані. Дозвольте навести лише один приклад, щоб проілюструвати цю думку. Європейський Союз пропонує пільгові умови торгівлі тим країнам, що відповідають стандартам Міжнародної організації праці. Таким чином ЄС наголошує, що належне ставлення до працівників важливе не лише для ведення бізнесу — ми вважаємо, що воно має бути невід’ємною складовою цивілізованого суспільства. Отже, це той аспект, сприяти якому повинні також і уряди; це те, що також входить до сфери їхніх інтересів. До речі, я казала це прем’єр-міністрові Білорусі під час нашої зустрічі в листопаді.

ОДИН ГОЛОС І ЛІСАБОНСЬКИЙ ДОГОВІР

— У одному з виступів ви заявили, що «Лісабонський договір робить ЄС сильнішим, коли він діє, як єдина організація, та дозволяє окремим країнам-членам продовжувати ефективно працювати». На вашу думку, коли ЄС заговорить одним голосом, бо цього очікують, перш за все, сусіди Євросоюзу? Чи можливо сподіватися, що до кінця цього року буде все-таки ратифіковано Лісабонський договір про реформи?

— Усі країни-члени Європейського Союзу прагнуть покращити виконання спільних цілей зовнішньої політики на основі досвіду, отриманого з часів укладення Маастріхтської угоди. У випадках, коли країни-члени ЄС доходять згоди та говорять одним голосом з партнерами в усьому світі, ця згода набуває більшої сили. Це є основною метою Лісабонського договору, який Велика Британія активно підтримувала від самого початку. Договір поліпшить послідовність та узгодженість всередині ЄС трьома шляхами:

— постійний президент Ради Європи сприятиме впровадженню рішень, прийнятих лідерами ЄС. Це замінить існуючу систему головування у Раді ЄС, згідно з якою ротація відбувається щошість місяців;

— у завдання верховного комісара з посиленими повноваженнями входитиме реалізація спільної зовнішньої політики та політики в галузі безпеки, узгоджених країнами-членами. Він зможе сприяти більшій узгодженості між всіма зовнішніми діями ЄС — діями Ради в області безпеки та дипломатії, а також інструментами розвитку та розширення, які впроваджуються комісією;

— єдиний список цілей для всіх зовнішніх дій ЄС означає, що незалежно від того, приймає ЄС рішення з питань зовнішньої політики, торгівлі чи розвитку, ми маємо за мету дотримання прав людини, подолання бідності та дотримання принципів ООН.

Перш ніж набути сили, Лісабонський договір має бути ратифіковано всіма 27-ма країнами-членами ЄС. Наразі 25 країн-членів ЄС закінчили процедуру парламентського затвердження договору.

Після проведення референдуму в Ірландії уряд країни проведе консультації в Ірландії та з партнерами з ЄС щодо найкращого варіанту подальших дій. Ірландія попросила надати їй час для цього, і ми поважаємо це рішення. Під час зустрічі Ради ЄС 15—16 жовтня прем’єр-міністр Ірландії запропонував повернутися до розгляду цього питання в грудні, щоб спільно з іншими лідерами ЄС визначити аспекти рішення та спільний шлях для його виконання. У грудні ми сподіваємося побачити пропозиції Ірландії щодо подальших дій.

— Чи не підриває позиції та вплив Великої Британії в Європейському Союзі те, що ваша країна не входить до зони євро та Шенгенської зони? Чи можна очікувати, що Велика Британія приєднається в майбутньому (і коли приблизно) до цих зон?

— Насправді Велика Британія підтримує політичний та правовий аспекти Шенгенської угоди, але не бере участі у положеннях щодо кордону та візового режиму. Ми продовжуємо підтримувати власні механізми контролю над кордонами з партнерами по ЄС. Незважаючи на це, ми прагнемо до максимального залучення в співпрацю з ЄС та відіграємо провідну роль у співпраці з питань надання політичного притулку, контролю над незаконною міграцією та роботи з третіми країнами. Велика Британія залишає за собою можливість приєднатись до угоди, коли це відповідатиме нашим інтересам. Ми продовжимо процес подолання бар’єрів та покращання співпраці через розробку справді спільного з ЄС порядку денного, від якого виграють як Велика Британія, так й інші країни-члени ЄС.

— На вашу думку, як би позначилась глобальна фінансова криза на Великій Британії, якби вона була у зоні євро? Чи були б наслідки цієї кризи м’якшими, ніж це відчувається зараз, коли країна самостійно змушена підтримувати фунт стерлінгів?

— Основною характеристикою фінансової кризи є її глобальний хаарктер. Єдиним рішенням є координовані дії урядів та міжнародних організацій. Прем’єр-міністр Гордон Браун був і є у центрі ініціатив ЄС, «Великої вісімки» та «Великої двадцятки» щодо координації відповідних дій для вирішення ситуації. Центральні банки всієї Європи докладають загалом подібних зусиль, а саме — намагаються допомогти «домашнім» господарствам та бізнесам пережити цей складний період за рахунок зменшення процентних ставок та забезпечення ліквідності. Незалежно від того, чи входила б Велика Британія в зону євро, основи кризи були б такими самими.

«УКРАЇНЦІ МОЖУТЬ НЕ ЗНАТИ ПРО ВСІ ВИГОДИ, ЩО ПРИНЕСЕ ВСТУП ДО ЄС...»

— Пані Флінт, в одному з виступів ви говорили про позитиви розширення Європейського Союзу, а також відзначили, що перспектива розширення є могутнім стимулом поліпшення ситуації з дотримання прав людини та урядування в тих країнах, які прагнуть увійти до ЄС. Чому, на вашу думку, деякі старі країни ЄС не дають перспективи членства нашій країні й не поділяють позиції вашої країни стосовно того, «Україна повинна мати можливість стати повноправним членом ЄС, коли вона відповідатиме всім критеріям». Про це, зокрема, заявив британський міністр закордонних справ Девід Мілібенд у серпні під час свого візиту до Києва. Адже попри наполягання України, в ЄС немає консенсусу через спротив деяких країн, щоб записати положення про перспективу членства чи згадування статті 49 Римського договору в преамбулу нової угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

— Із мого боку було б неправильно говорити від імені інших країн-членів ЄС. Мабуть, ви можете запитати безпосередньо в них. Однак я із задоволенням розкажу про позицію Великої Британії. Наша позиція є дуже ясною: ми вважаємо, що Україна як європейська країна повинна мати право вступити до Європейського Союзу, як тільки вона відповідатиме критеріям членства. Отже, наша позиція не може викликати непорозуміння. Тим часом сама Україна повинна переконати тих, хто ставиться до неї більш застережливо, аніж ми, продемонструвавши справжнє та послідовне прагнення впроваджувати реформи та продовжувати бути надійним партнером. Це є ключовим моментом для переконання тих, хто має сумніви, та для відкриття перспективи членства в ЄС.

— Ви якось сказали, що «моя мета не в тому, щоб змусити людей полюбити ЄС. Насправді я хочу, щоб вони побачили, як ЄС впливає на їхнє життя, та що він може зробити для його подальшого покращання». Зараз українців не треба переконувати в тому, щоб вони любили Європейський Союз. Вони поки що навіть не задаються запитанням, як ЄС може покращити їхню долю. Але все може змінитися, якщо українці втомляться чекати перспективи. То чи не краще ЄС якомога швидше відгукнутися, щоб не вийшло так, як із залагодженням грузинсько-осетинського і грузинсько-абхазького «заморожених» конфліктів: коли міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр поїхав з пропозиціями ЄС у Москву — вже було пізно.

— Перш за все, українці можуть не знати про всі вигоди, що принесе вступ до ЄС. Як я казала раніше, Європейський Союз створив поряд з Україною зону безпрецедентного процвітання та стабільності. Отже, природно, що звичайним українцям сподобалося б те, що вони там побачать. Однак я повністю не погоджуюсь з вашою думкою про те, що Україна не користується перевагами вже сьогодні. Це не так. Відносини між ЄС та Україною постійно укріплюються. Серед іншого це означає збільшення обсягів торгівлі, більший об’єм інвестицій в Україну та більше можливостей подорожувати до країн ЄС. Інакше кажучи, пересічні українці вже зараз користуються великими перевагами укріплення зв’язків. Дозвольте також відзначити переговори щодо створення глибокої та всебічної угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, які наразі ведуться. Ця угода стане ще одним кроком у розвитку відносин завдяки суттєвій інтеграції економік України та ЄС та створенню нових захопливих можливостей для бізнесу. Знову ж таки, пересічні українці також від цього виграють. Що стосується членства України в ЄС, можу тільки повторити те, що сказала раніше: Велика Британія підтримує вступ України, як тільки вона буде відповідати всім критеріям. Відповідальність за втілення практичних реформ, необхідних для отримання членства в ЄС, лежить на самій Україні.

— Хотілося б почути від вас також, якою ви бачите роль «Східного партнерства»? Чи справді воно стане інструментом з інтеграції України в ЄС, а не черговим документом — альтернативою членства в Євросоюзі?

— Європейська комісія оприлюднить своє бачення «Східного партнерства» 3 грудня. Це цінна можливість зміцнити співпрацю та поглибити інтеграцію. Це має відповідати інтересам усіх сторін, тому уряд Великої Британії повністю підтримує цей новий інструмент та підвищену увагу до всього регіону, яку в ньому передбачено. Ми не вважаємо «Східне партнерство» альтернативою розширенню ЄС. Зовсім навпаки. За умови, що такі держави, як Україна, скористаються новими можливостями, створеними завдяки «Східному партнерству», їхня кінцева мета щодо членства в ЄС повинна посилитися.

«СТВОРЕННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ — В ІНТЕРЕСАХ УКРАЇНИ»

— Який меседж ви хочете донести Україні чи українській владі під час вашого візиту? І загалом, як ви оцінюєте політичну ситуацію в Україні з огляду на розвиток демократії та як нинішня політична криза впливає на імідж нашої країни та її євроінтеграційні прагнення?

— Україна досягла великих успіхів у справі побудови демократії, свободи преси та плюралізму, особливо з часів помаранчевої революції. Я була вражена відкритим, жвавим та конкурентним політичним середовищем, що існує зараз в Україні. Однак воно не повинно заважати ефективному процесу формування політичного курсу. Політичний процес в Україні має бути всеохопним: він мусить мати за основу діалог, співпрацю та компроміси між усіма політичними силами. А інакше важливі прошарки суспільства будуть відчувати себе виключеними з процесу, основи реформ будуть слабкими. Прикладом того, що можна досягти завдяки згоді та єдності, є вступ України до Світової організації торгівлі раніше цього року. Ця подія стала кульмінацією років проведення реформ та переговорів. Вступ до СОТ був би неможливим без проведення конструктивного діалогу за участю всіх основних політичних сил України. І на закінчення: ви порушили дуже цікаве питання щодо сприйняття. Те, як Україна сприймається ззовні, також буде життєво важливим, якщо ви хочете реалізувати свої прагнення тіснішої інтеграції до ЄС. Створення позитивного іміджу того, що відбувається в країні, в довгостроковій перспективі є в інтересах України. Якщо такий імідж буде, з часом це суттєво полегшить вступ України до ЄС. Суть цього є дуже простою. Зі стабільними та прозорими демократіями, заснованими на верховенстві права, легше працювати. Вони викликають довіру серед своїх партнерів.

№219, вівторок, 2 грудня 2008

версія для друку

Інші матеріали цієї шпальти:

• Про перспективу ПДЧ
• Ривок уперед румунської опозиції
• Коротко / ПЛАНЕТА

Коментарі читачів: