версія для друку

Коротко / УКРАЇНА

Відбувся з’їзд Всеукраїнської асоціації дослідників голодоморів в Україні

Цими вихідними в столиці пройшов з’їзд Всеукраїнської асоціації дослідників голодоморів в Україні. На ньому зокрема переобрано голову Асоціації — Левка Лук’яненка змінив доктор історичних наук Василь Марочко. Делегати з’їзду підбили попередні підсумки роботи року, що минає, і поставили нові завдання. А саме: вирішено поширити громадський контроль над ЗМІ, запропонувавши їм допомогу фахівців та матеріали у підготовці над статтями чи програмами про голод. Адже у меморіальний тиждень спостерігалася тенденденція проведення переважно ток-шоу із політиками, у той час як тільки кілька науковців було запрошено до дискусії. Прийнято рішення видати енциклопедію Голодомору 1932—1933 років, акумулювавши у ній увесь масив інформації, напрацьований емігрантськими та вітчизняними вченими. А ще надрукувати томик дитячої поезії з даної тематики, створити картотеку пам’ятників жерт Голодомору і фільмотеку... Делегати поклали квіти на могили Володимира Маняка (першого голови Асоціації), Лідії Коваленко, Джеймса Мейса, а також до пам’ятного знаку на Михайлівській площі і до Свічки пам’яті — центрального образу майбутнього меморіалу, що постане на печерських схилах у Києві. Надія ТИСЯЧНА, «День».

Кіровоградському медичному коледжу — 80!

Кіровоградський медичний коледж імені Є. Мухіна відзначив 80-річний ювілей. За цей час в його стінах було підготовлено понад 30 тисяч висококваліфікованих фахівців-медиків. Історія коледжу розпочалася набагато раніше, із заснування у ХVІІІ столітті першої медико-хірургічної школи. Свого часу кожен восьмий медик Російської імперії був її вихованцем. Після Жовтневої революції тут здобули освіту майже 70% кадрів первинної ланки медичних закладів області. Є серед колишніх його студентів і відомі світила медичної науки, і державні та політичні діячі, й учені. Втім, найвідомішим і найпочеснішим залишається ім’я колишнього студента Єлисаветградської медико-хірургічної школи Єфрема Мухіна — професора Московського університету, вчителя знаменитого хірурга Пирогова. Директор медколеджу Петро Сидоренко — заслужений лікар України, кандидат медичних наук — людина, небайдужа до минулого свого краю. Історико-документальне видання «Медична освіта Кіровоградщини: сторінки історії», написане ним разом із колегою Світланою Присяжнюк, здобуло цього року найвищу краєзнавчу нагороду — обласну премію імені Ястребова.

Найближча перспектива, яку не вдалося реалізувати в 1960-х роках через брак житла для професорсько-викладацького складу, — створення на базі коледжу інституту медсестринства. Про її підтримку заявили зі сцени й керівники області, й представники Міністерства охорони здоров’я України. Нині на восьми відділеннях коледжу за денною, вечірньою та заочною формами навчається понад 1000 студентів. Працюють відділення довузівської підготовки та післядипломної освіти за всіма акредитованими спеціальностями, повідомляє Людмила МАКЕЙ, Кіровоград.

До берегів Одеси повертається риба з Червоної книги

До акваторії Одеської затоки повертаються види риб, що зникли тут десятиліття тому й занесені до Червоної книги. На думку директора Одеської філії інституту біології Південних морів Бориса Александрова, повернення до одеського узбережжя Чорного моря живих водних ресурсів, занесених до Червоної книги, свідчить про поліпшення стану моря. «В одеські води повернувся морський коник, якого ще 10 років тому визнали видом, що зникає. Зараз цей вид дуже активно розмножується в Чорному морі. Крім того, до Одеси повернулася кефаль і краби, на зникнення яких чималою мірою вплинув розвиток танкерного флоту та промислового виробництва в 60-ті роки ХХ ст.», — повідомив Борис Александров. Є думка, що повернення риби — реакція природи на спад промислового виробництва з часів розвалу СРСР. А професор Екологічного університету Євген Шлейфер вважає, що повернення до берегів Південної Пальміри — наслідок останніх років, коли вітчизняне природоохоронне законодавство було наближене до європейських норм. Щоправда, для рибалок ці «червонокнижні» екземпляри можуть спричинити серйозні проблеми, оскільки якщо рибінспектор виявить їх у сітях, то власникові загрожує істотний штраф. Піймати колись легендарну кефаль, кажуть рибалки, можна, вийшовши в море подалі від берега. А ті, хто звик рибалити поблизу берега, задовольняються здебільшого чорноморським бичком, оскільки до пірсів кефаль підпливає неохоче, повідомляє Богдан ДИМОВСЬКИЙ, Одеса

№219, вівторок, 2 грудня 2008

версія для друку

Інші матеріали цієї шпальти:

• «Королева» епізоду
• Лихоманка триває
• Веселі старти по-східному
• В очікуванні дива

Коментарі читачів: