версія для друку

Уроки європейських соціалістів — українським

  Віталій ШИБКО

На початку грудня в Мадриді зібрались європейські соціалісти. Радились вони з двох причин: виказати своє бачення щодо викликів сучасності, пов’язаних із кризою; надати пропозиції щодо виходу з кризи через інституції європейської спільноти. У 2009 році відбудуться вибори до Європарламенту, а там зараз представники соціалістичних, соціал-демократичних та робітничих партій у меншості — 218. Не складають вони більшості, як це було ще п’ять років тому, і в значній частині національних парламентів.

Про наміри зазначених партій красномовно свідчить логотип форуму «В першу чергу — людина» та зміст прийнятого Маніфесту.

В основу аналізу причин фінансової кризи (яка, зазначалося, погрожує перерости в економічну, а згодом — в політичну), учасники зібрання поклали політичні та соціальні фактори. На відміну від представників правлячих в Європі партій ліберального та консервативного спрямування, соціалісти не вбачають причин кризи у «законах природи» — як невідворотного фактору. На їхню думку, в найбагатшому регіоні світу, яким є Європа, кризовим явищам можна було б запобігти. Для цього необхідно відійти від сповідування ринкового фундаменталізму та його практичного втілення, що тепер загрожує рецесією в економіці, призводить до зростання цін, збільшення рівня безробіття, який вже складає 17 мільйонів і має тенденцію подальшого зростання, поглиблює соціальну нерівність. Сьогодні в Європі за межею бідності проживає 78 мільйонів чоловік — ціла держава. Соціалісти не вбачають у глобалізації лише негативні явища, що змушують людину, на думку їхніх опонентів, «працювати важче і більше витрачати для цього свого особистого часу».

Вони також закликають не грати на факторі міграції, адже і працею мігрантів відновлювалась свого часу Європа. Свою негативну роль, що призвело до кризових явищ, відіграло, на думку учасників форуму, і нехтування з боку нині правлячих партій факторами демократії, прав людини, безпеки та невідворотності розвитку.

Як вирок у виступах лунало, що часи неолібералізму та неоконсерватизму в Європі минули. Його красномовно висловив канцлер Австрії А. Гузенбауер: «Два десятиліття тому закінчилась ера комунізму, зараз — неолібералізму». Дату смерті останнього уточнила щойно обрана лідер соціалістів Франції М.Обрі — два місяці тому, тобто з початком фінансової кризи.

Що ж запропонували учасники означеного зібрання в якості виходу з кризи? Якщо коротко — відмовитися від магії ринку. Відмовитись в ім’я пересічної людини, яка зазнає найбільших втрат від його неконтрольованих дій.

Розгорнуто вихід з кризи, надію на майбутнє соціалісти вбачають у вирішенні проблем через відновлення економічного зростання і запобігання новій фінансовій кризі; через справедливе вирішення соціальних проблем; перетворення Європи на лідера у боротьбі зі змінами клімату; через встановлення гендерної рівності; через розвиток ефективної міграційної політики та підвищення ролі Європи в боротьбі за мир, безпеку й розвиток. Можливо, дещо докучливо виглядає для вітчизняного читача виклад намірів європейських соціалістів щодо виведення їхніх співвітчизників з лабетів кризи. Що нам до тієї Європи! Вона знову для нас примарна у сенсі членства у ЄС. Та й у самому Маніфесті уникнуто будь-яких зобов’язань щодо України. В той же час аналіз мадридського Маніфесту підштовхує до розуміння причин «європоневірянь» України.

Європейські партнери нинішніх українських можновладців, які, на думку соціалістів, спричинили кризу, виходячи з ліберальної доктрини, спонукають українців самих вирішувати свої проблеми за рахунок пересічного їхнього представника, шляхом згортання соціальних програм. Тут не на часі чекати допомоги.

Європейські соціалісти, які поки що не знайшли в Україні собі партнерів на ідейних засадах, не вбачають в діях українських урядовців якихось намірів, крім популізму у протистоянні сучасній потребі захистити людину, а не окремого представника привілейованої групи. Останній їм не симпатичний і в своїх країнах.

В той же час, не хотілось лише навіювати з Мадриду песимістичні думки, а хочеться лише на двох прикладах позначити, що, можливо, і наша влада чимось зацікавиться з бачень та пропозицій, викладених у Маніфесті. Так, чому б не звернути увагу на пропозицію щодо реформ бюджетної системи ЄС? Соціалісти запропонували переорієнтувати її на вирішення соціальних проблем та підвищення рівня життя за рахунок збільшення фінансування природоохоронних заходів. На думку авторів Маніфесту, такі заходи будуть слугувати не лише поліпшенню навколишнього середовища в ім’я людини (беруть зобов’язання зменшити викиди на 30%), але й створять додаткові робочі місця. До уваги треба взяти й те, що у розділі боротьби з фінансовою кризою пропонується європейцям більше покладатися на євро. Тобто значно знизити вплив долара.

Цікавий для нас є й підхід до міграційної політики, де визнається право людини обирати собі місце для проживання згідно уподобань. Де пропонується прийняти європейську хартію щодо інтегрування мігрантів на базі рівних прав і відповідальності. Звісно, визнається тільки легальна міграція.

На закінчення треба зазначити, що учасники форуму не просто проголосили свої наміри. Вони напередодні зібрання створили спеціальні інституції для навчання активістів, які будуть більш детально знайомити своїх виборців з їхніми намірами. Знайомити не через недолугі бігборди. Їх взагалі я не бачив у європейських країнах під час виборних кампаній, бо там завжди у соціалістів є з чим йти до людей. Приклад тому — означений Маніфест, який, виходячи з відсутності інформації про нього на офіційному сайті СПУ, не став переконливим для нинішнього керівництва партії.

№229, вівторок, 16 грудня 2008

версія для друку

Інші матеріали цієї шпальти:

• Я відкриваю Фронт Змін
• Новорічна анкета «Дня»

Коментарі читачів: