"...Начетверо розкопана,
Розрита могила.
Чого вони там шукали?
Що там схоронили
Старі батьки? Ех, якби-то,
Якби-то найшли те, що там схоронили,
Не плакали б діти, мати не журилась"

(Т.Шевченко, «Розрита могила», 1983р.)

1843 року в Київській губернії було розкопано чимало могил козацької доби. Тоді 9 жовтня Тарас Шевченко, перебуваючи із візитом в Березані, написав свою "Розриту могилу". Цей твір став образним віддзеркаленням останньої точки занепаду української слави. Могила у Шевченка - символ героїчного минулого українців, а розкопування таких місць - наруга над національними святинями.

З часу написання вірша минуло більше півтора століття, Україна здобула незалежність, на чолі держави стала людина, що кохається в історії, а Шевченко із забороненого поета перетворився на узаконеного національного героя. Та розрита могила досі стоїть "начетверо розкопана" - по дорозі між Яготином і Березанню. Обабіч неї проходить залізнична колія, вона заростає лісом і попри всезагальну любов до творчості Шевченка, ніхто з його поціновувачів не задався дієвим питанням - а чи не варто могилу відновити?

Громадська ініціатива Народна Шевченківська премія закликає всіх українців виконати заповіт Тараса та відновити козацьку могилу

12 травня з першими променями сонця розпочнеться всеукраїнська акція відновлення української справедливості. Ми закликаємо кожного, хто має змогу приїхати 12-13 травня до розритої могили, привезти із собою жменю землі зі своїх країв.

Не забуваймо: Розрита Могила у Шевченка це ще й уособлення духовної сили українського народу та його боротьби із ворогами.

Детальніше про те як потрапити до Розритої Могили – згодом на сайті