Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця"сьогодні –
6 залізниць, що об'єднують всі області України
27 дирекцій залізничних перевезень
1684 станції
126 основних вокзалів
експлуатаційна протяжність головних колій- 22,3 тис.км
розгорнута протяжність колій – 30,3 тис.км
електрифікованих колій – 9169 км
68 локомотивних депо
51 вагонне депо
16 вагонних пасажирських депо
43 дистанціїї енергопостачання
69 дистанцій сигналізаціїї та зв'язку
110 дистанцій колії
38 колійно-машинних станцій
37 дистанцій цивільних споруд
23 дистанціїї навантажувально-розвантажувальних робіт
інвертарний парк вантажних вагонів – 174939 од.
інвертарний парк пасажирських вагонів – 8429 од.
інвертарний парк тепловозів – 2718 од.
інвертарний парк електровозів – 1796 од.
інвертарний парк електропоїздів – 1443 од.
інвертарний парк дизель-поїздів – 186 од.
середньоспискова чисельність працівників основної діяльності залізниць України – 375,9 тис. чол.
Залізнична галузь незалежної України щорічно забезпечує перевезення понад 300 млн.т. вантажів та біля 500 млн. пасажирів.
Вона пройшла складний період становлення і розвитку держави, пошуку шляхів виживання в умовах переходу до
ринкових відносин.
Ситуацію ускладнювало різке падіння обсягів перевезень і несвоєчасні розрахунки клієнтів за перевезення, що призвело
до значних фінансових втрат та хронічних неплатежів до бюджету і невиплат заробітної плати.
Основним досягненням перших 5 років існування залізничного транспорту незалежної України було збереження цілісності
галузі, закріпленої у 1996 році Законом України "Про залізничний транспорт".
Але економічні негаразди продовжувались. Наприкінці 90-х років галузь вразив вірус посередництва та
бартеру. Обігові кошти вимивались комерційними структурами.
Переломним моментом для залізничного транспорту став квітневий, 2000 року, Указ Президента України, який визначив
основні напрями його подальшого функціонування та розвитку.
Реалізація вимог Указу Президента
України дозволила, при тій же законодавчій базі і незначних зрушеннях в
економіці держави стабілізувати роботу залізничного транспорту, ліквідувати
посередництво та бартеризацію і за короткий термін погасити борги до бюджету та
по заробітній платі залізничникам.
Залізниці стали рентабельними. Якщо
в минулому році було допущено 1040 млн.грн. збитків, то у 2001 році отримано
понад 40 млн.грн. чистого прибутку. Позитивний баланс фінансової діяльності
залізничного транспорту за 2001 рік становить 1080 млн.грн., а з врахуванням
витрат, які зросли на 2600 млн.грн., економічна ефективність роботи Укрзалізниці
зросла проти 2000 року на 3850 млн.грн., або у 1,5 рази. Позитивні
результати діяльності дозволили розпочати відновлення інфраструктури
і технічних засобів. За кошти залізниць реконструйовано десятки вокзалів,
серед яких столичний Київський вокзал, що став одним із кращих у Європі.
Розпочато виготовлення сучасних пасажирських вагонів у Кременчуці, дизель – та
електропоїздів у Луганську, електровозів у Дніпропетровську, колійної
техніки у Старокраматорську.
Додатково отримані кошти дозволили у
2001 році майже у 2 рази збільшити асигнування на виплату заробітної плати та
вирішення соціальних питань.
За останні два роки заробітна плата
на залізничному транспорті виросла більш, ніж у 2,5 рази. Її підвищення сприяло
піднесенню добробуту залізничників та їх сімей, підвищенню їх платоспроможності,
збільшило нарахування прибуткового податку на суму 316,4 млн.грн., а
відрахування до Пенсійного фонду – на суму 463,3
млн.грн.
За рахунок нарахувань на заробітну
плату кожні 2 залізничники, а їх на залізницях понад 377 тис. чоловік, в 2001
році утримували 3 пенсіонери з максимальною пенсією 117
грн.
В центрі уваги керівників
Укрзалізниці постійно знаходяться питання поліпшення житлових умов
залізничників, що дало можливість за два роки ввести в експлуатацію біля 100
тис.кв.м. житла.
Впроваджуються заходи по недопущенню
вивільнення працівників залізничного транспорту, створюються нові робочі місця,
яких тільки у 2000 році створено майже 1,5
тисячі.
Особлива увага приділяється
ветеранам-залізничникам. Щорічно більше 230 тисяч пенсіонерів-залізничників
отримують матеріальну допомогу, яка у 2001 році склала понад 68 млн.грн. Майже
60 тисяч ветеранів та працівників залізничного транспорту кожен рік
оздоровлюються безкоштовно та на пільгових умовах в галузевих оздоровчих
закладах, які утримуються за рахунок залізниць. 5 тис. пенсіонерів отримали
грошову допомогу на придбання ліків та лікування на суму біля 0,5 млн.грн.
Майже 84 тисячам ветеранів надано безкоштовно і за пільговими цінами побутове
паливо на суму понад 17 млн.грн.
Для самотніх ветеранів залізничного
транспорту споруджуються будинки-інтернати.
Залізничникам гарантовано безоплатне
медичне обслуговування у відомчих медичних закладах. Розробляються заходи по
впровадженню медичного страхування, що гарантуватиме якість медичного
обслуговування залізничників. Щорічно підприємствами залізничного транспорту
надається галузевим медичним закладам допомога в обсязі понад 50
млн.грн.
Значна увага приділяється молоді.
Починаючи з 2000 року введені галузеві стипендії, якими охоплено 590 студентів
вищих навчальних закладів залізничного транспорту, близько 90% випускників ВНЗ
залізничних спеціальностей працевлаштовуються на підприємствах галузі. За
останні роки залізничники і їх діти отримали можливість навчатися у вищих
навчальних закладах за рахунок підприємств.
Благодійна діяльність – одна з
характерних рис Укрзалізниці.
З 2000 року на залізницях України
здійснюється безкоштовний проїзд дітей віком до 16 років з числа дітей-сиріт та
дітей, які залишилися без піклування батьків, дітей-інвалідів, дітей, які
потерпіли від аварії на ЧАЕС. У 2001 році перевезено більш як 2,2 млн. дітей на
суму 11,8 млн.грн. Дитячим будинкам-інтернатам і дітям-сиротам на протязі 2001
року надано благодійну допомогу на суму 1,8
млн.грн.
Велика робота проведена залізницями
по ліквідації наслідків повені 2001р. у Закарпатті, де за рахунок власних коштів
залізниць для потерпілих сімей залізничників побудовано 230 будинків загальною
вартістю 32,0 млн.грн.
Сучасний стан залізниць України, їх відповідність
міжнародним стандартам та готовність до включення України до системи
транснаціональних маршрутів
1. Стан залізниць України
Залізниці є базовою галуззю економіки України та являють собою
найважливіший, стрижневий елемент транспортної системи.
Саме на них припадає 85,1 % вантажообігу (без урахування трубопровідного
транспорту) та 54,5 %
пасажирообігу.
За
густотою залізниць Україна займає провідне місце серед країн СНД і наближається за цим показником до
європейських країн: Франції, Італії, Румунії.
За обсягами вантажних перевезень залізниці України
посідають 4 місце на Євроазіатському континенті, поступаючись тільки залізницям
Китаю, Росії, Індії. Вантажонапруженість українських залізниць (річний обсяг
перевезень на 1 км) у 3-5 разів перевищує відповідний показник розвинених
європейських країн.
Розподіл вантажних
перевезень між видами транспорту в Україні значно відрізняється від ЄС, де
частка залізниць становить 8%, автотранспорту 44 %, морського та річкового – 45
%.
На сьогодні реалії
Укрзалізниці такі: прагнення збільшити темпи економічного розвитку галузі з
абстрактної категорії в конкретну реальну перспективу.
Головний принцип подальшого функціонування залізничного транспорту України
– це збереження нинішнього потенціалу національної залізничної системи, її ролі
як однієї з базових галузей економіки України, зміцнення її позицій на ринку
транспортних послуг.
Залізниці України
взаємодіють із залізницями 7 сусідніх
країн через 56 пунктів перетину кордону
та з
13 основними морськими портами
Чорного та Азовського морів та р. Дунай.
Питання розвитку транзиту займають виняткове місце в
європейській транспортній політиці. Тому розвиток міжнародних транспортних
коридорів в Україні віднесено до найголовніших напрямків інтеграції Українських
залізниць у міжнародну транспортну систему.
Територією України проходять три залізничні міжнародні
панєвропейські транспортні коридори (МТК) — № 3, 5, 9 і
п'ять коридорів ОСЗ — №№ 3, 5, 7, 8, 10. Через
українські порти Ізмаїл і Рені здійснюється взаємодія з панєвропейським
коридором № 7, який проходить по р. Дунаї.
Розвиваються перевезення по МТК ТРАСЄКА (Європа—
Кавказ—Азія).
Коридори, що
проходять територією України, співпадають з маршрутами
міжнародних транспортних осей, які розробляє Група високого рівня.
Пріоритетним для Укрзалізниці є розвиток мережі міжнародних
транспортних коридорів по території України, який базується на таких принципах:
- модернізація інфраструктури;
- удосконалення транспортно-митних технологій;
- розвиток комбінованих і контрейлерних перевезень;
застосування єдиних тарифів;
- організація прискореного просування вантажопотоків
зовнішньоторговельних і транзитних вантажів за рахунок концентрації та
маршрутизації;
- поліпшення взаємодії різних видів транспорту в
транспортних вузлах, розвиток інтермодальних систем міжнародних перевезень;
- створення єдиного інформаційного поля для перевізників,
вантажовідправників і вантажоодержувачів, експедиторів, органів державного
контролю на кордонах.
2. Протяжність залізниць
України, їх відповідність європейським стандартам.
Україна має одну з найбільш
розвинених у Європі мережу залізниць, її експлуатаційна довжина складає 22,05 тис. км, з
яких електрифіковано 9,3 тис.км (42 % від загальної довжини).
За більшістю показників (осьове
навантаження, склад та вага поїздів, довжина приймально-відправних колій)
параметри українських залізниць перевищують європейські стандарти.
В той же час має місце невідповідність
стандартам МЗС і ОСЗ щодо швидкості руху (стандарт для вантажних поїздів 100 км/год.,
в перспективі 120 км/год.).
Історично так склалося, що розвиток
залізничного транспорту в колишньому СРСР був орієнтований на освоєння великих,
постійно зростаючих обсягів перевезень, які в декілька разів перевищували
аналогічні європейські показники.
В цих умовах вазі поїздів віддавався
пріоритет перед швидкістю. Відповідно, існуючий парк вантажних вагонів
розраховано на швидкість 80 км/год в
завантаженому стані і 90 км/год в
порожньому стані.
Дослідженнями встановлено, що для переходу на
європейський стандарт швидкості потрібні багатомільярдні інвестиції у
модернізацію інфраструктури та рухомого складу.
Що
стосується національної мережі залізничних МТК в Україні, вона складає 3162
км. Це найпотужніші, головним чином двоколійні (92,3%), електрифіковані
(95,6%), обладнані автоблокуванням (90%) магістралі.
Тепловозна тяга збереглася тільки на двох дільницях: Чернігів –
Горностаївка 66 км та Ковель-Ягодин 59
км. Мережа залізничних міжнародних коридорів України
та термінали на сьогодні мають резерв пропускної спроможності і можуть у
перспективі забезпечувати зростання транспортних потоків у напрямках МТК.
3. Як змінився стан
залізниць за останні роки
Економічний розвиток залізничної галузі, її
технічне переоснащення, дозволив не тільки відродити окремі галузі
промисловості України — машинобудування, будівельних матеріалів, чорну
металургію, нафтохімічну, але і прискорити темпи загальнонаціонального
промислового виробництва.
Досягнення
показників стабільного економічного росту і фінансової стабільності
дозволило почати реалізацію нових, стратегічно важливих проектів,
спрямованих на
реалізацію
політики європейської інтеграції України.
Визначені приоритетні напрямки для
інвестицій: реабілітація головних колій, розвиток міжнародних транспортних
коридорів, оновлення парку пасажирських та вантажних вагонів, електро- і
дизель-поїздів, електровозів, колійної техніки.
Для забезпечення рухомим
складом зростаючих потреб у пасажирських і вантажних перевезеннях, Укрзалізниця
протягом останніх років за власні кошти фінансує реалізацію програм, що
передбачають освоєння підприємствами України сучасної залізничної техніки:
електровозів, дизель- і електропоїздів, пасажирських вагонів, важкої колійної
техніки.
Залізничники України
розробили програму розвитку галузі, її
реалізація потребує значних капіталовкладень. Створені деякі технічні та
правові передумови для залучення інвестицій.
Виконуючи
затверджену Кабінетом Міністрів України “Програму створення та функціонування
національної мережі міжнародних транспортних коридорів (МТК) в Україні”,
Укрзалізниця модернізує інфраструктуру на напрямках МТК відповідно до
національних стандартів. За 1998-2004 роки та 9 місяців 2005 р. на напрямках коридорів
відремонтовано всіма видами ремонтів та модернізовано біля 6000 км колії, електрифіковано 610 км, проведені значні
роботи з модернізації пристроїв СЦБ та
зв‘язку. Всього в розвиток МТК вкладено 1,5 млрд.грн.
власних коштів залізниць.
Для модернізації залізничної інфраструктури напрямку
Львів-Жмеринка – Київ (частина міжнародних транспортних коридорів № 3, 9) використовується колійна техніка, закупка якої відбувалася в рамках реалізації кредиту Європейського банку реконструкції та
розвитку (ЄБРР) по проекту “Розвиток залізничних шляхів України” (вартість
проекту 92,1 млн.дол.США, в т.ч.
позика Банку 51,88 млн. дол. США). У червні 2005 р. закінчилася
реалізація цього проекту. Отримано та введено в експлуатацію 27 колійних
машин, освоєні всі кредитні кошти.
Однією з
головних проблем у забезпеченні безперебійного функціонування залізничних МТК в
даний час є тунель на дільниці Бескид-Скотарське. Існуючий тунель знаходиться в
незадовільному стані і лімітує пропускну спроможність МТК № 5. З метою
вирішення цієї проблеми Укрзалізницею планується будівництво нового тунелю за
рахунок коштів ЄБРР.
31.08.2004
підписані Гарантійна та Кредитна угоди між Україною (Укрзалізницею) та ЄБРР за
проектом „Впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів на залізницях
України”.
Загальна
вартість проекту складає 200 млн.дол.США,
у т.ч. кредит ЄБРР – 120 млн.долл.США.
Кошти кредиту будуть використані на:
-
закупівлю сучасних пасажирських вагонів
– 47 млн.дол.США;
-
закупівлю колійної техніки – 29
млн.дол.США;
- будівництво Бескидського тунелю на залізничній дільниці
між станціями Бескид та Скотарське Львівської залізниці, розташованій на
напрямку Львів – Чоп (українська частина V Міжнародного транспортного коридору)
– 40 млн.дол.США;
На напрямку 5-го міжнародного транспортного коридору на ст. Чоп створено
міжнародний транспортно-логістичний центр „Варіант-Логістик” (ТЛЦ „Варіант-Логістик”).
Цей центр надає комплекс послуг: навантажувально-розвантажувальні операції,
перевантаження, зберігання вантажів під митним контролем, митно-брокерські
послуги, інформаційні послуги, електронізація документообігу, виконання функцій
оператора з інтермодальних перевезень експортно-імпортних та транзитних
вантажів.
4. Готовність
залізниць до майбутнього рішення Єврокомісії включити Україну в систему
транснаціональних маршрутів.
З врахуванням
геополітичних умов залізниці України мають один з найбільших у Європі потенціал
транзитності.
Беручи до уваги
той факт, що в Україні практично відбувся розподіл вантажів між автотранспортом
(споживчі товари, контейнерні перевезення, тощо) та залізницями (масові
вантажі), перерозподіл між ними у перспективі не буде носити кардинального
характеру. На досить далеку перспективу залізниці залишаться основним (по
обсягах) перевізником вантажів та пасажирів на середні та далекі відстані.
За
останні роки прийнято закони України „Про транзит вантажів”, „Про єдиний збір,
який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України”, „Про
транспортно-експедиторську діяльність”. Внесено зміни до Закону „Про податок на
додану вартість”, якими передбачено звільнення робіт та послуг, пов’язаних із
транзитними перевезеннями вантажів та пасажирів від сплати ПДВ.
На
міжнародному рівні Україна приєдналася або проводить процедури приєднання до
основних Конвенцій і багатосторонніх угод у галузі транспорту, які визначають
пріоритетні напрямки та умови перевезень транзитних вантажів. Серед цих заходів
найважливішими є приєднання до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення
(КОТІФ), проведення роботи щодо підписання Конвенції про процедуру міжнародного
митного транзиту при перевезенні вантажів залізничним транспортом, розробка
проекту Закону „Про приєднання України до Конвенції про спільну транзитну
процедуру” та ін.
На
міжгалузевому рівні Міністерством транспорту та зв’язку і Укрзалізницею
приймаються дієві заходи по узгодженню спільно із залізничними адміністраціями
сусідніх країн, національними портами та термінальними комплексами привабливих
тарифних умов на транспортування вантажів у напрямку України.
У 2002-2005
роках з метою облаштування пунктів пропуску (контролю) через державний кордон
України, у тому числі на прикордонних переходах у межах МТК, за рахунок власних
коштів виконана Комплексна програма розвитку державного кордону України, на ще
було витрачено майже 15 млн.дол.США. Виконані роботи по додатковому
облаштуванню всіх залізничних пунктів пропуску через державний кордон України
спорудженнями, пристроями, вантажними механізмами, засобами зв’язку для
проведення якісного та своєчасного митного і прикордонного контролю вантажних
поїздів. Огороджені станційні колії і митні зони, посилено їх освітлення, проведений ремонт службових
приміщень тощо. Вжиті заходи спрямовані на вдосконалення технології роботи
прикордонних станцій і пунктів пропуску, поліпшення взаємодії залізниць,
органів митного і прикордонного контролю.
В результаті вдосконалення технології роботи прикордонних передаточних
станцій зменшено час обробки поїздів із транзитними вантажами на 0,5-2,0 год.
У зв’язку з наявністю
різної ширини колії: в Україні — 1520 мм, у Польщі — 1435 мм з 2003 року в міжнародному залізничному сполученні
між Україною та Республікою Польща на прикордонному переході Мостиська ІІ
введено в експлуатацію колієперевідний пристрій для автоматичної зміни відстані
між колесами в колісних парах (система
SUW-2000). Запровадження зазначеної технології дозволило в 4 рази зменшити час
перетину українсько-польського кордону, що значно підвищило комфортність
поїздки, позбавило пасажирів від цілого ряду незручностей.
В
перспективі планується застосування вагонів з розсувними колісними парами системи SUW-2000 для поїздок до інших країн
Європи.
5.
Подальші плани для наближення українських залізниць до європейських стандартів
Розвиток
інфраструктури залізниць України здійснюється по двох напрямках: забезпечення
масових перевезень та здійснення швидкісного і високошвидкісного руху поїздів.
Підвищення
дозволеної швидкості руху та організацію швидкісного руху поїздів передбачається,
у першу чергу, на напрямках міжнародних транспортних коридорів та магістралях,
що з’єднують найбільші міста України.
Проектом Програми
створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних
коридорів на 2006-2010 р.р. передбачено
виконання, головним чином,
організаційно-технологічних заходів. Це маркетинг, вдосконалення тарифної політики,
кардинальне покращення взаємодії з митниками та прикордонниками, дотримання
європейських вимог до мінімізації термінів перетину кордону.
Передбачається створення термінальних центрів на мережі
залізниць в межах МТК, а саме Київ-Ліски, Усатове, Одеса-Порт, Скнилів, Чоп,
Маріуполь-Порт, Донецьк-ІІ, Луганськ, Ковель, Харків-Червонозаводська, Дніпропетровськ-Вантажний.
Створення регіональних центрів на мережі залізниць в межах
МТК передбачається у пунктах: Козятин-І, Полтава-Південна, Джанкой, Запоріжжя-Ліве,
Жмеринка, Шепетівка.
Інфраструктура
залізниць доповняється створенням мережі транспортно-складських комплексів,
консолідуючих та логістичних центрів, які повинні забезпечити функціонування
транспортних коридорів та організацію контейнерних та контрейлерних перевезень.
Проводиться робота зі створення і розвитку потужних
логістичних комплексів у найбільш вантажоспоживаючих регіонах України (в
Харкові, Луганську, Одесі). З метою розвитку перевезень вантажів у сполученні
МТК планується створення сучасних перевантажувальних комплексів на
прикордонних переходах України з Угорщиною і Польщею (ст. Чоп і Мостиська).
Продовжуються
роботи з електрифікації залізниць, застосування саморегулюючої, інтелектуальної
системи тягового електропостачання, що забезпечить оптимальний процес
енергозабезпечення тяги.
Головним напрямком
розвитку систем сигналізації,
централізації та блокування є оновлення засобів залізничної автоматики на базі
створення мікропроцесорних та комп’ютерних систем.
При розвитку телекомунікаційних мереж впроваджуються волоконно-оптичні
ліній зв’язку (ВОЛЗ) та цифрові системи зв’язку та радіозв’язку, що вирішує
проблеми підвищення надійності не тільки магістральних та технологічних видів
зв’язку залізниць, а також питання забезпечення надійним зв’язком практично усіх районів
України.
Пріоритетним для залізниць України є впровадження швидкісного руху пасажирських
поїздів, яке передбачає курсування денних поїздів між Києвом, більшістю
обласних центрів та найбільших міст
України, з терміном перебування у дорозі 4-7 годин та застосуванням вагонів
підвищеної комфортності.
Крім вирішення соціальних питань, значної
економії часу перебування пасажирів у дорозі, суттєво знижуються інвестиційні
потреби залізниць за рахунок забезпечення
составом денного поїзда рейсів в
обидва напрямки за добу, що робить такі перевезення у 2,5
рази ефективніші ніж звичайні поїзди. Виконується програма поетапного переходу на прискорені
денні пасажирські експреси. Таке сполучення вже з’єднує Київ з Харковом, Дніпропетровськом,
Хмельницьким. Наступним напрямком є
Львів.
Виконуючи спільне рішення
Міністрів транспорту Російської Федерації та України в серпні 2005 р.
впроваджено прискорений рух пасажирських поїздів на напрямку Київ –
Москва.
Залізничний транспорт України є одним з основних чинників динамічного
розвитку економіки країни, в силу своєї природи ніколи не замикався в рамках однієї
держави, будучи відкритим економічним утворенням. Тісний взаємозв’язок
залізниць Європи склався історично і в сучасних умовах здобуває усе більший
динамізм, як у сфері технологічних процесів, так і у сфері економічної
лібералізації, у розширенні горизонтів управління на основі нових засобів
комунікацій. Залізниці України вибудовують власну стратегію розвитку в XXI
столітті, діють цілеспрямовано, формуючи економічно толерантну політику
відповідно до сучасних реалій спеціалізації і міжнародного поділу праці.
Укрзалізниця прагне стати надійною ланкою в міжнародній транспортній системі. | 