|
Одеська залiзниця проcтягнулась бiльше
нiж на 4200 км, а починалась вона з першої дiльницi, протяжністю 222,52 версти
вiд Одеси до Балти з вiдгалуженням вiд Роздiльної до Кучургана та з гiлкою до
карантинної пристанi в Одесi. 3 грудня 1865 р. вiдбулося урочисте вiдкриття
залiзницi. Як самостiйний механiзм Одеська залiзниця проiснувала 13 рокiв i з
1878 року ввiйшла до складу акцiонерного товариства Пiвденно-Захiдних
залiзниць.
У 1936 р. Одеська залiзниця знову
видiлилась у самостiйну одиницю, але у 1953 р. у зв’язку з реорганiзацiєю була
об’єднана з Кишинiвською i до 1979 р. носила назву Одесько-Кишинiвська.
У
1976 р. Одеську залiзницю за великi успiхи, досягнутi у виконаннi завдань з
перевезення вантажiв та пасажирiв, нагороджено орденом Трудового Червоного
Прапору.
У 1978 р. вiдбулося урочисте вiдкриття
Мiжнародного паромного комплексу Iллiчiвськ-Варна.
З 1979 р. магiстралi знову було
повернуто первiсну назву - Одеська залізниця, а з її складу видiлена самостiйна
Молдавська залiзниця.
З 1992 р. Одеська залiзниця функцiонує у складi Укрзалiзницi.
У 1993-2000 рр. було реорганiзовано
Одеське, Шевченкiвське, Знам’янське, Херсонське вiддiлення і Гайворонський
пiдвiддiл, а також створено Одеську, Шевченкiвську, Знам’янську, Херсонську і
Гайворонську дирекцiї з залiзничних перевезень.
1994 р. - початок створення галузевих
служб (господарств) в управлiннi залiзницi.
У 1992-1999 рр. електрифiковано та
введено до експлуатацiї дiльницi Помiчна-Котовськ-Роздiльна,
Вапнярка-Котовськ-Роздiльна, Кучурган-Роздiльна, Пересип-Одеса-Порт.
Електрифiковано п’ять колiй у Пiвденному парку ст. Одеса-Застава-I. Протяжнiсть
електрифiкованих лiнiй - 1708 км, що становить 39,9 % загальної протяжностi
залiзницi.
У 1993-1995 рр. - створено єдиний
диспетчерський центр керування перевезеннями.
У
1997 р. в Iллiчiвську та Одеському морському порту вiдкрито нові
зерноперевантажувальні комплекси.
У 1998 р. на Одеськiй залiзницi введено фiрмове
обслуговування пасажирiв у примiських поїздах.
У груднi 1998 р.-квiтнi 1999 р.
встановлено паромний зв’язок вiд Одеси до Потi та Батумi.
У 1998 р. до складу залiзницi ввiйшли
дiльницi Ренi та Болград Молдавської залiзницi. У 1997-1998 рр. вiдбулося
вiдновлення та розвиток дiльницi Долинська-Помiчна.
У 1999 р. згiдно з програмою
Укрзалiзницi на Одеськiй залiзницi вiдкриті та працюють сервiснi центри на
вокзалах Одеса-Головна, Херсон, Миколаїв, Черкаси, Вапнярка, які надають понад
30 видiв послуг. Для полiпшення швидкостi придбання квиткiв до будь-якої
станцiї та у зворотному напрямку, всi вузловi станцiї обладнано системою
"Експрес-УЗ", а iншi включено до диспетчерських термiналiв.
У 2000-2001 рр. - реструктуризацiя господарств залiзницi.
На залiзницi продовжується вiдновлення та реорганiзацiя
вокзалiв: Одеського, Вапнярського, Кіровоградського та Бiлгород-Днiстровського.
Програмою розвитку залiзницi до 2005
р. передбачається реконструкцiя та будiвництво до 100 об’єктiв на загальну суму 194 млн 462 тис. грн.
| 