This version of the page http://maysterni.com/register.php (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2009-02-20. The original page over time could change.
Реєстрація - Поетичні майстерні
Голосування | Проекти | Школа | Конкурс | Форум
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Фотогалерея | Новини |  Відео  |   Чат   | УкрАрт
 Угрупування |  до 33   |  до 55  | до 85  | Вічність

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ

Юрій Сегеда
2009.02.19 23:28
До річниці Незалежності
Не кричіть про мову солов’їну,
Не лякайте криком солов’їв,
Не римуйте всує Україну,
Бо уже співали сто разів

Про пшеницю і блакитне небо,
Про калину і про шум гаїв...
А тепер до праці стати треба,

Юрій Сегеда
2009.02.19 23:23
Зона
Тріск дозиметра зловісний –
Дозу вхопиш за хвилину.
Сірий дім, стареча пісня
Про полин і про калину.

Виють голосно, по-вовчи,
Хоч набрякли щитовидки.
Крапля крику мозок точить,

Юрій Сегеда
2009.02.19 23:19
Я в думці долю проклену лукаву
Я в думці долю проклену лукаву,
Що крутить обіруч камінні жорна
І меле час, неначе зерна кави,
На борошно дрібне, гірке та чорне.

Крилом казкова птиця Рух розвіє
Минулих днів дрібненькі порошини,
Одна з них упаде тобі на вії,

Юрій Сегеда
2009.02.19 22:47
Подай мені руки і кроки зроби в мою душу...
Подай мені руки і кроки зроби в мою душу
Я садом квітучим і полем кудлатим тебе обійму
Я голос незнаної пташки тобі увімкну між гілками
Я диханням вітру волосся твоє загорну
І місяцем в очі великі глибоко погляну
Шляхами роси і туману тебе прове

Юрій Сегеда
2009.02.19 22:43
СМС
Так було. Так є. І так навіки буде.
Вже слова лунали і робився крок.
Світяться вночі серцями люди,
Жодна думка не зника нікуди –
Всі слова десь є поміж зірок.
Сотні літ комусь було самотньо,
Хтось вогонь беріг у тьмі зими,
Сто віків комусь кололо г

Юрій Сегеда
2009.02.19 22:40
Красива, дивна, загадкова...
Красива, дивна, загадкова –
Стрічаю в натовпі не вперше.
От підійти, спитати: «Хто ви?»
А не стояти так завмерши.

Ці величезні чорні очі
Я знов помітив у трамваї.
Вона тихенько щось шепоче –

Юрій Сегеда
2009.02.19 22:37
Мелодія
Вчора вранці горлиця загукала вперше,
А сьогодні зима розтає.
Знову та мелодія вливається в дихання моє,
Восени лиш ненадовго вмерши.

Та музика гучніша за трамваї,
По мокрій гілці підіймається в блакить.
Хто чує, вже не журиться й не спить.

Юрій Сегеда
2009.02.19 22:34
І колись я дурниці покину...
І колись я дурниці покину,
І колись я, можливо, зумію
Покохати звичайну людину,
Розлюбити небесну мрію.

Паперове крило зламаю
І впаду в побутові безодні.
Я, вчорашній, когось обіймаю,

Юрій Сегеда
2009.02.19 22:33
Дитинства далекий жовтень
Дитинства далекий жовтень
Осиплеться на межу.
З тих днів не повернеться жоден,
Де я між дерев біжу,
Де я, ще малий, збираю
Горіхи в густій траві…
Дитинство дорівнює раю,
Де всі ще були живі.

Юрій Сегеда
2009.02.19 22:31
Боїться дівчина старіти
Боїться дівчина старіти
І зазирає в дзеркала.
Не сподівався знов зустріти:
Така лишилась, як була –
Той обрис білого чола,
Так само коси заплела,
Лиш край очей дрібненькі зморшки,
Та ще немов сумніша трошки.

Юрій Сегеда
2009.02.19 22:29
Життя. Узяти й розірвати...
Життя. Узяти й розірвати.
Шматками розкидати псам.
Уже не може бути свята.
Сьогодні мушу бути сам.

Я щільно зачиняю двері,
Щоб не відкритися комусь.
І в час Таємної Вечері

Юрій Сегеда
2009.02.19 22:26
Зозуля
Це вигадки, я не лічу роки.
Моє “ку-ку” – це пісня, просто пісня.
Кому ще рано, а кому вже пізно –
Це знає тільки Бог, а не пташки.

Це вигадки, я не лічу роки...
То закую, то знову перестану,
То я заплачу, то моя кохана:

Юрій Сегеда
2009.02.19 22:24
Сіра миша,білий кіт...
Сіра миша, білий кіт,
Чорні двері в інший світ.
Скаже хтось комусь “прощай”,
Скаже хтось комусь “привіт”.

Хтось візьме червоний чай,
Хтось коктейль – блакитний лід.
Тут холоне чорна кава,

Юрій Сегеда
2009.02.19 22:21
Я поїду в далеке місто...
Я поїду в далеке місто,
Де холодні камінні плити,
Де холодних людей потоки
З пункту А вирушають вчасно,
Опустивши під ноги погляд.
Там одна божевільна бабця
Голубів годувала в парку.
А тепер голуби голодні.

Юрій Сегеда
2009.02.19 22:19
скільки припадає печалі
скільки припадає печалі
на душу населення
осінньої ночі
душа припадає печаллю
навіть не можна зігрітись
під шаром теплого пилу
процедура переливання крові
холодного дощу

Юрій Сегеда
2009.02.19 22:17
Я любив тебе раніше
Я любив тебе раніше,
Поки ти була ще юна,
Поки ти була весела,
Поки русі твої коси
Розвівав ласкавий вітер.
Я любив тебе раніше...
Ти тепер така байдужа,
Ти мені чужою стала,

Юрій Сегеда
2009.02.19 22:14
Влучаєш.Тиша з того боку...
Чеченській дівчині

Влучаєш. Тиша з того боку.
Хай трохи відпочине око.
Згадай: акорди фортеп’яно,
В кімнаті біла порцеляна,
Ще не розбита чобітьми,
Ще двір наповнений дітьми,

Вікторія Осташ
2009.02.19 19:38
РОЗ-мисл (2). Міський
Волів би бути невизнаним генієм – так визнали,
запраг був померти – до скону замучили тризнами.
Твоїм бо духом потроювати прожите
(заледве сотий так густо спромігся б жити),
а ти нічого – не дмухаєш на холодне
(та ти й гарячого не дуже студиш!)
і не
Останні надходження: 7 днів | 30 днів
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


 Нові автори на сторінці:

Ярослава Федунь
2009.02.19

Юрій Сегеда
2009.02.18

Богдан Боденчук
2009.02.18

Надія Веселкова
2009.02.18

Ігор Андрющенко
2009.02.17

Станіслав Мельничук
2009.02.16

Петра Ковальська
2009.02.15









  Вірші, проза, аналітика, огляди
Реєстрація нового користувача

Логін*
Пароль*
Пароль (підтвердження)*
Е-mail *



Ваше ім'я *
Ваше прізвище *
Рік народження



Творча територіальна ідентифікація
Місце проживання
Ваша веб сторінка

Ознайомтесь із правилами:


Прочитати правила окремо          
Всі пояснення "Самвидаву"
Зв'язатися з адміністрацією