|
|
Балада про матір
Чорна хмара наступає,
Син матір свою виганяє:
- Іди, мамо, ти від мене,
Взавтра будуть гості в мене.
Будуть гості українці,
Буде встидно моїй жінці,
Що ти в порваній свитині.
Пошла мати улицею,
Зустрілася із дочкою:
- Куди, мамо, ви ідете,
Двора мого минаєте?
- Іду, доню, я до тебе,
Виганяє син від себе.
- Не будете, мамо, в мене,
Бо лихая доля в мене.
- Будем, доню, заробляти,
Лихій долі догоджати.
Пішла мати попід тином,
Зустрілася з своїм сином:
- Куди, мамо, ви ідете,
Двора мого минаєте?
Ходіть, мамо, ви до мене,
Случилася біда в мене:
Упав грім на мою хату,
Забив жінку ще й дитину,
Ще й хазяйства половину.
- Нехай, сину, згорить хата.
Ти не син, а я не мати.
Примітки: Записали 1993 року Іванна Лук’янчук та Ольга Ковалів у с. Богданівка Корецького району Рівненської області від Ганни Паламарчук.Джерело: Відлуння лісу / Упорядник І.О. Голубенко. – Київ: Інститут громадянського суспільства, 2000. - 197 с.
|
Слова і музика: народні
Категорія: Народні
Мова: Українська
|