ХРОМ

Річна потреба промисловості України протягом 90-х років у хромових концентратах (у пере­рахуванні на 50% Сr2О3) для виробництва феросплавів і вогнетривів становила близько 650 тис. т (300-330 тис. т Сr2О3). Ці потреби задовольнялися за рахунок завезення концентратів Донського ГЗК'у (Західний Казахстан) і, частково, Саранівського ГЗК'у (Пермська обл., Росія). Основна маса їх йшла на виробництво вогнетривів, а невеликі кількості - на випуск феросплавів на Запорізькому заводі, що виробляє у рік близько 2000 т низьковуглецевистого алюмотермічного ферохрома. Так, у 1989 р. в Україну було завезено 462 тис. т концентратів, з них 450 тис. т пішло на вогнетривкі заводи (Запорізький, Червоноармійський, Микитівський, Пантілеймонівський, Часов-Ярський) і лише 12 тис. - на феросплави. У той ж час для потреб України хромисті феросплави ввозилися теж ззовні. Щорічна потреба України в хромових концентратах (50% Сr2О3) для виробництва хромистих феросплавів оцінюється в 300-320 тис. т, така ж кількість необхідна для виробництва вогнетривів. Потреба металургії України становить (тис. т): ферохром низьковуглецевистий - 86,8; ферохром високовуглецевистий - 62,0; силікохром - 19,7; ферохром середньовуглецевистий - 5,5; хром металічний - 1,07.

На території України значно поширені геохімічні аномалії хрому і знахідки хромшпінелідів: 1-у зв'язку з масивами ультрабазитів і базит-ультрабазитів УЩ і більш рідкісних тіл лужно-ультраосновного складу; 2-у породах трапових формацій венду Волино-Поділля і девону Південного Донбасу; З - в ультрабазитах Закарпаття. Найбільше високохромисті шпінеліди (≥ 60% Сr2О3) характерні для кімберлітів і близьких до них порід, а також ультраосновних лужних порід північно-західної частини УЩ.

Практично значущі знахідки хромшпінелідів відомі лише в Середньому Побужжі (Голованівська шовна зона), де вони були відкриті в 1952 р. при розвідці силікатного нікелю. Тут виявлено понад 60 невеликих масивів гіпербазитів дуніт-гарцбургітової підформації (капітансько-деренюхінський комплекс). Ступінь вивченості всіх гіпербазитових тіл неоднакова, але там, де проведений хоча б невеликий обсяг бурових робіт, всюди встановлена хромітоносність порід цієї підформації (11 масивів).
Найбільш добре вивченим е поки що Капітанський масив із прогнозними ресурсами хромітових руд, - 6,5-7,0 млн т при середньому вмісті Сr2О3 - 28%, розвіданий до глибини 600 м. Прогнозні ресурси по 15 масивах гіпербазитів, що розташовані в межах Капітанського рудного поля, - 50 млн т руди при середньому вмісті Сr2О3 - 24%, а за категорією Р2 (7 масивів) - 31,2 млн т.

Капітанське родовище є комплексним: лінійні кори вивітрювання містять силікатні нікелеві руди, а також підвищені вмісти золота (0,7-0,9 г/т) і платини; попутно може добуватися вермикуліт і боксити. За результатами технологічних опробувань із хромітових руд Капітанського родовища може виходити концентрат із вмістом 32,2-41,2% Сr2О3 з виходом оксиду хрому 68,8-82,1%. Встановлено також можливість одержання золотоносного концентрату з масовою часткою золота 23,7-25,9% і вилученням його з концентрату 57,3-79,5%.

В інших районах щита поки невідомо жодного рудопрояву із вмістом, близьким до 10% Сr2О3 на 1 м потужності тіл. Тут доцільні лише побіжні пошуки в процесі геологічної зйомки чи пошуків інших корисних копалин, насамперед у районах базит-гіпербазитів Середнього Придніпров'я, Оріхово-Павлоградської зони і Приазов'я, а також у районах, сусідніх із Середнім Побужжям.

Варто враховувати те, що корінні руди в ультрабазитах УЩ можуть бути комплексними, нести підвищені концентрації, крім Сr, також Ті, Рt, V, Ni, Со, Sс, Аu й ін. Металогенічні передумови дають можливість прогнозувати на УЩ поки лише дрібні і середні за запасами родовища хромових руд магматичного генезису.

Крім цього, значні кількості хрому містяться в силікатних кобальт-нікелевих рудах Побузької групи родовищ, пов'язаних з корами вивітрювання по ультрабазитах (до 2-10% Сr2О3), а також у шлаках титанового виробництва на Іршанському і Малишівському родовищах.