Це лише сон
Сидів недавно на уроці, було нудно, займалися хто чим міг: дехто прогодив черговий рівень надрозумної гри в своєму мобільнику, дехто читав підручник з історії, яка була наступним предметом, хто грав карти\морський бій… А мені стукнула в голову геніальна ідея, написати віршик, можливо він і не дуже підходить, щоб його вивчали через 50 років учні 6-их класів ,але мені сподобався, а це думаю головне
Це лише сон
Люблю як люди в сні літають
Без крил, без явних почуттів
Вони летять далеко в небо
Щоб потім падати без слів
В останню мить, оцю жахливу
Коли ти бачиш пані Смерть
Ти навіть подумки не скажеш
Що не правий ти був в цей день
Упав, лежиш, кричиш від болю
В очах темніє світ навколо
І ангела вже бачиш ти,
І музика десь збоку грає:
душа сміється- - тіло помирає
“Такс, щось я з розділовими знаками не дружу”
Рубрика: офлайн
Дізнатись більше про: віршик, йа, я
3 Коментарів до цього запису
Опублікував MustangUA о Dec 7, 2008
Опублікував Меланка о Dec 12, 2008
Я вже у снах не літаю, а дуже часто топлюся. Ага, це зовсім не смішно. До летальних випадків не доходило, вчасно просипаюсь
Після таких снів починаєш більше цінувати життя.
Рома, а віршик треба відредагувати, перечитай його.
Опублікував Sid о Dec 13, 2008
Відредагував, дякую за зауваження)