АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ до проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку розподілу суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, за ступенями ризику їх господарської діяльності

1. Визначення та аналіз проблем

            Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя, здоров'я і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

            Обов’язок держави захищати життя і здоров’я людини, тому забезпечення безпеки при наданні автотранспортних послуг має важливе соціальне значення.

Проте, забезпечення безпеки дорожнього руху на сьогоднішній день є однією з найбільших проблем в Україні. При цьому ситуація, яка склалася на автошляхах України вкрай складна, оскільки щогодини у дорожньо-транспортних пригодах гине людина.

Високий рівень аварійності та надзвичайно резонансні за своїми наслідками дорожньо-транспортні пригоди допускаються під час надання послуг з перевезення пасажирів автобусами, а також на вантажному транспорті.

Саме серед заходів, направлених на подолання цих негативних процесів є забезпечення ефективного державного нагляду (контролю) за виконанням вітчизняними та іноземними перевізниками вимог національного законодавства в автомобільному транспорті, що здійснюється урядовим органом з питань контролю на автомобільному транспорті - Головавтотрансінспекцією.

Контрольно-наглядова діяльність, що забезпечується ним,  базується на здійсненні планових та позапланових перевірок виконання автотранспортного законодавства за місцем провадження господарської діяльності. Тому, на періодичність здійснення  планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері автомобільного транспорту  в значній мірі впливають стан виконання заходів щодо попередження дорожньо-транспортних пригод, і, як наслідок, на безпеку життя і здоров’я населення, і залежить від критеріїв, за якими визначається ступень ризику від здійснення цієї господарської діяльності.

На даний час у сфері автомобільного транспорту здійснюють свою господарську діяльність понад 72,6 тисяч перевізників, які експлуатують майже 250 тисяч транспортних засобів. При цьому забезпечують автотранспортну діяльність також інші суб’єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, послуги із сертифікації транспортних засобів та робіт на автомобільному транспорті, послуги із технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів.

Виходячи з цього, такий вид діяльності, як надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, а також експлуатація транспортних засобів, відноситься до однієї з найбільш небезпечних видів господарювання з підвищеною ступеню ризику для життя людей та навколишнього природного середовища.

2.      Визначення цілей державного регулювання

З метою регулювання організації і здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності прийнято Закон України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, Прикінцевими положеннями якого встановлено,  необхідність розробки і затвердження критеріїв розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров’я населення, а також визначити періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю).

            На виконання зазначеного Закону Мінтрансзв'язку розробило проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розподілу суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, за ступенями ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров’я населення, навколишнього природного середовища».

            3. Визначення та оцінка усіх прийнятих альтернативних способів досягнення встановлених цілей

Законом України „Про автомобільний транспорт” та Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України  від 8 листопада 2006 року № 1567, визначено періодичність здійснення планових перевірок автомобільних перевізників, і тому альтернативним способом досягнення встановлених цілей можливо залишити без змін діючого порядку державного контролю.

Проте, без уваги залишились ті суб’єкти господарювання, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту, і впливають  безпосередньо на безпеку автомобільних перевезень шляхом надання супутніх послуг автомобільним перевізникам.

Тому, запропонований проектом постанови підхід до встановлення ступеню ризику від здійснення господарської діяльності суб’єктів господарювання, які провадять свою діяльність у сфері автомобільного транспорту, є одним із способів вирішення питання безпеки перевезень пасажирів та вантажів на цьому виді транспорту шляхом проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за їх діяльністю.

            4. Механізми та заходи для розв'язання проблеми

Відповідно до градації, встановленої Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, щодо критеріїв розподілу суб’єктів господарювання у проекті постанови пропонується нижчеописаний підхід до визначення ступеню ризику здійснення господарської діяльності та періодичності здійснення планових заходів.

Так, до найбільш високого ступеню ризику від здійснення господарської діяльності відносяться автоперевізники, що надають послуги з перевезення пасажирів та вантажів, а також суб’єкти господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів для власних потреб, тому їх необхідно перевірятися не рідше одного разу на рік.

Це випливає з того, що зазначені суб’єкти господарювання відповідають за організацію перевезень, відбір кваліфікованих водіїв, їх медичний стан та належний технічний стан транспортних засобів, що в свою чергу впливає на безпеку автоперевезень.

Діяльність суб’єктів господарювання, що надаютьавтостанційні послуги, диспетчерські послуги, послуги із сертифікації транспортних засобів та робіт на автомобільному транспорті,  доцільно віднести до середнього ступеню ризику, тому що вони впливають  на безпеку автоперевезень  не безпосередньо, а через механізми, які забезпечують загальний стан безпеки транспортного засобу, його відповідності нормам та стандартам безпеки дорожнього руху, а також організації  процесу, пов’язаного  з  проїздом пасажирів автобусними маршрутами, в тому числі з їх своєчасним відправленням та прибуттям, продажем квитків згідно норм пасажиромісткості, регулярністю здійснення рейсів тощо. Періодичність проведення планових зазначених суб’єктів господарювання пропонується встановити, виходячи із ступеню ризику від здійснення їх діяльності, один раз на три роки.

До незначного ступеню ризику відноситься діяльність інших суб’єктів господарювання, що можуть надавати такі послуги, як оформлення паспортів маршрутів, схем маршрутів, організації курси підвищення кваліфікації керівних кадрів, спеціалістів, що відповідять за експлуатацію, безпеку, здійснення водіями окремих видів перевезень (міжнародні перевезення, небезпечні перевезення тощо).Цю діяльність доцільно перевіряти один раз на п’ять років.

            5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей

            Прийняття регуляторного акта дозволить вдосконалити підхід до здійснення державного нагляду (контролю) у сфері автомобільного транспорту при проведенні планових заходів за додержанням суб’єктами господарювання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень автомобільним транспортом.

            6. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта

Запропонований регуляторний акт стосується інтересів держави, суб’єктів господарювання, населення (споживачів послуг).

Пропонується застосувати текстовий спосіб вираження вигод та витрат.

7. Обґрунтування строку дії регуляторного акта

            Постійно з дня набрання чинності регуляторного акта.

            8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Вдосконалення системи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання автомобільного транспорту та посилення відповідальності не тільки автомобільних перевізників, а й суб’єктів господарювання, що приймають участь у забезпеченні транспортного процесу,  сприятиме підвищенню якості та безпеки автомобільних перевезень, зниженню рівня аварійності та підвищить рівень відповідальності держави за життя та здоров’я громадян.

Показниками результативності регуляторного акта буде рівень аварійності на автошляхах України.

Кількість проведення планових заходів здійснення державного нагляду (контролю) в залежності від критеріїв розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику від здійснення їх господарської діяльності.

            9. Визначення заходів з відстеження результативності регуляторного акта

Базове відстеження регуляторного акту здійснюється Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті до набрання чинності цим актом на підставі аналізу та систематизації інформації, яка  надходитиме від зацікавлених громадян, установ та організацій з метою оцінки ефективності запропонованого підходу до визначення критеріїв розподілу суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері автомобільного транспорту, від ступеню ризику їх діяльності.

Повторне відстеження результативності дії регуляторного акту  проводитиметься через рік після набрання чинності регуляторного акта з метою оцінки ефективності проведення планових заходів здійснення державного нагляду (контролю) з урахуванням запропонованого підходу до визначення ступеню ризику та критеріїв розподілу суб’єктів господарювання; аналізу рівня аварійності на автомобільному транспорті.

Періодичне відстеження результативності дії регуляторного акту планується здійснювати один раз на три роки з метою, що передбачена у повторному відстеженні.

            Аналіз регуляторного впливу підготовлено Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті.

Міністр транспорту

та зв'язку України                                                                           Йосип Вінський

Версія для друку Додати в обране