версія для друку

Маленька брехня про «маленьку» Кенію

  Євген ШУЛЬГА, історик

Однодумці — це добре. Але коли вони стають «однословцями» (починають говорити одними й тими ж словами) і при цьому припускаються однакових помилок, то складається враження, що контрольну роботу учні списали. В того, хто й сам не дуже добре знає предмет.

30 вересня 2008 р. Петро Симоненко виступає у Верховній Раді України з приводу захоплення біля берегів Сомалі вантажного судна з військовою технікою для Кенії і патетично запитує: «Але навіщо цій маленькій африканській країні стільки танків?»

1 жовтня 2008 р. Радіо «Ера». 9 година 10 хвилин ранку. Оглядач Сергій Каратаєвський у передачі «Про це говорять» не менш патетично запитує тими ж словами: «Навіщо маленькій Кенії?..» І в уяві слухача вимальовується така собі невеличка держава розмірами з Кіпр (який трохи більше ніж найменша з наших областей — Чернівецька), тож він із розумінням погоджується: «Дійсно, навіщо?».

Розумію, що в цьому світі все відносне, але, панове, чому ви вирішили, що Кенія — «маленька»? Що саме ви брали за еталон «великості»? З чим порівнювали?

Її територія, до речі, становить 582,6 тисячі кв. км (47 місце у світі), що становить 96,5% від площі України. Кенія більша за будь-яку європейську країну (окрім нашої), більша за деякі держави, що входять до так званої «Великої вісімки»: Францію (544 тис.), Японію (372 тис.), Німеччину (357 тис.), Італію (301 тис.), Велику Британію (245 тис.). І населення Кенії теж чималеньке — 34 мільйони мешканців.

А тепер уявіть державу розміром з Україну, більшу, ніж Франція чи Іспанія, і запитайте себе: «33 танки на 582 тисячі 646 квадратних кілометрів — це багато чи мало? Скільки там тисяч квадратних кілометрів припадає на одну бойову одиницю?». А один танк на мільйон населення — це «дуже багато» чи «як сказати»?

Я не збираюся дискутувати про те, куди продано танки та «Гради»: в Кенію чи в іншу країну, але аргументи тих, хто стверджує, що вони не потрібні Кенії тому, що вона, мовляв, «маленька», критики не витримують. Бо ж ніхто, наприклад, не питає, навіщо «маленькій» Великій Британії атомні підводні човни.

Розмови щодо призначення вантажу «Фаїни» тривають. Комусь дуже кортить довести причетність України до незаконної торгівлі зброєю. Про «маленьку» Кенію вже не говорять, натомість з’являються копії якихось документів. Але чи варто їм беззастережно вірити, не вимагаючи інших, більш переконливих доказів?

...І не дивуйтеся, панове, нашій обережності, адже «маленька» брехня породжує велику недовіру...

№213, субота, 22 листопада 2008

версія для друку

Інші матеріали цієї шпальти:

• «Приєднайтеся до нашої молитви...»
• Головне — зберігати душевну рівновагу

Коментарі читачів: