версія для друку

Магічне значення рукавичок

У Києві триває виставка національного вбрання Латвії

  Інна ФІЛІПЕНКО, «День»

ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА / «День»

Візитівкою кожної країни, безумовно, є національний костюм. Він не просто відображає звичаї, традиції, символи народу, його історичні та етнічні особливості, а, по суті, є обличчям нації. А чим відрізняється український костюм, наприклад, від латвійського, вам розкажуть у Музеї Івана Гончара, де триває виставка національного вбрання Латвії, присвячена 90-річчю незалежності країни. Представлено тут 26 національних костюмів чоловіків та жінок. Усі вони відтворені за автентичними зразками ХІХ століття, і пошиті теж, як і в давнину — вручну із домотканої тканини.

Так само, як і в Україні, у Латвії немає збірного національного костюму: кожен історичний регіон мав свій стиль одягу, який відрізнявся кроєм, кольорами, вишивкою тощо. Але єднав їх усіх неодмінний атрибут — плетені рукавички.

— Науковці довели, що саме в Латвії (з-поміж інших країн Північної Європи) найбільше користувалися самов’язаними рукавицями, причому мали вони не тільки практичне, а й символічне значення. Так, церемоніальні рукавички, які дарували або жертвували, мали навіть магічне значення. Раніше вірили, що вони приносять удачу та заможне життя. Подаровані рукавички не носили просто так, а берегли як сімейну реліквію і передавали з покоління в покоління, — розповіла представниця Латвійського центру національного одягу «Сена Клетс» Зієдіте Музе.

Плели рукавиці з товстих шерстяних ниток червоного, синього чи сірого кольорів з різними геометричними орнаментами. Зовні вони майже схожі на ті, що колись робили нам наші бабусі — тільки значно довші, майже до ліктів (зими у Латвії набагато холодніші, ніж в Україні). З особливими кліматичними умовами пов’язаний і такий елемент національного одягу, як віллайне у жінок (шерстяні накидки, чимось нагадують сучасні болеро) та пальта у чоловіків (майже як сучасні: прямі або трішки трапецієвидні, з коміром-стійкою, частіше сірого чи темно-зеленого кольору, а на свята — білого). Жінки скріплювали ці накидки великими брошками — сактами, а чоловіки підперезували пальта декоративними поясами. А за головними уборами визначався сімейний стан латвійців. Як розповіла пані Музе, дівчата покривали голову вінком, а одружені жінки — хустиною або домотканим шарфом із вовни та льону. Чоловіки ж носили крислаті капелюхи — незалежно від сімейного стану.

Ще один елемент латвійського костюму — вовняні шкарпетки, що сягали аж до колін. Коли було дуже холодно, латвійці надягали по кілька шкарпеток на одну ногу. Жінки ж носили ткані панчохи білого кольору. Як розповіла Зієдіте Музе, у давні часи не було прийнято, щоб жінки були надто худими: з такими не хотіли одружуватися, бо вони не справляться з домашньою роботою. Тому латвійки йшли на хитрість — обмотували ноги спеціальною білою тканиною, а поверх неї надягали панчохи. Так ноги виглядали масивнішими, а за широкими віллайне та спідницями з грубого полотна худорлявості жінки майже не було видно. Але про усі ці секрети сучасні латвійці дізналися зовсім нещодавно.

— Хоча Латвії виповнилося лише 90 років, її національний костюм існує ще з Х століття. Проте наприкінці ХІХ століття ми ледь його не втратили. Латиші хотіли носити такий самий одяг, як інші європейці, і почали шити нове вбрання, що відповідало вимогам та моді того часу, — зазначила куратор виставки Вікторія Камуне. — Але згодом перед нашим народом постало питання — що ж одягати під час виконання національних пісень? Тоді і почався пошук інформації в архівних фондах. Готуючи колекцію для виставки в Україні, ми опрацювали безліч матеріалів, лише рукавиць вивчили сім тисяч зразків та ще п’ять тисяч поясів, не кажучи вже про інші елементи костюму. Проте праця наша не марна, адже тепер ми знаємо, що одягати на Свято національної пісні та танцю, яке відзначається у нас раз на п’ять років.

Саме на це свято латвійці приходять у національному вбранні (майже, як у нас на Парад вишиванок), доводячи цим свою автентичність та самобутність. При цьому не цураються знайомитися із національним вбранням інших народів. Так, гості з Латвії зізнаються, що їх просто вразила краса українського одягу. Можливо, колекцію нашого вбрання колись покажуть і латвійцям.

№213, субота, 22 листопада 2008

версія для друку

Інші матеріали цієї шпальти:

• Косіора демонтували
• Сімейна сага
• Керівники «Дніпрогазу» вийшли із СIЗО під заставу
• Коротко / УКРАЇНА

Коментарі читачів: