This version of the page http://maysterni.com/contact01.php (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2009-01-06. The original page over time could change.
Поетичні майстерні - Самвидав
Голосування | Проекти | Школа | Конкурс | Форум
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Фотогалерея | Новини |  Відео  |   Чат   | УкрАрт
 Угрупування |  до 33   |  до 55  | до 85  | Вічність

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ

Володимир Назарук
2009.01.06 09:12
В небо лазури немалой
Забыться, уйти, раствориться…
Ныряя в себя с головой.
С толпою безликой, не слиться,
Которая, следом за мной.

Вовек не о чем не жалея,
На пепел пустить черновик.
И прошлого нить не лелея

Наталя Терещенко
2009.01.06 09:01
ЧАША
Незбудованих нами мостів
Запорошені скроні,
Недописаних нами листів
Гамівна безборонність.
На обличчях безбрів’я наліт -
Бо чому дивуватись?
Може й скресне на озері лід,
Та воно мілкувате.

Блакитна Кішка
2009.01.06 02:54
Міс Грудень.
Нічого не буде…
Слова розчинились в повітрі,
В морознім коктелі сліпих недоказаних фраз.
Снігуронька спала між білого сонця пустелі,
А нині згадала в безлюдному світі про нас…
Сумний поліглот – лиш пілот…
Наші лоти – польоти, міс Грудень,
Різдвяни

Блакитна Кішка
2009.01.06 02:48
Справжньому.
А це все тому, що ти не якийсь бандерлог...
Бо там де серце - квітень на цілих двох…
Бо одинак- сіроманець - мій перший Бог
Чи гордий вітер.

Ти вже пробач, що я до тебе отак,
Скоро уже твій потяг, а мій літак.
Серце зібгалося мукою у кулак

Ондо Линдэ
2009.01.06 00:48
Glimpses
Перемирие выпрашивая,
Перезаряжаю старые
Нестыковки - злыми ладушками,
Перекрестными ударами.
2.
Наконец помиловал, - вышамкаю,
Переклеиваясь ладонями вдоль перил.
Наконец не любуюсь и не дышу им,

Іван Фірко
2009.01.05 23:11
*** *** ***
Торкаюсь ніжно уст твоїх,
Вустами спраглими своїми.
Пробач, що я тоді не встиг,
Й не поділився почуттями.

Пробач, що зразу не сказав,
Що не відкрив кохання в серці.
Що на дорозі твоїй став,

Іван Фірко
2009.01.05 22:52
*** *** ***
Привіт! Це я тобі пишу,
Красивій ніжній дорогій.
І прочитать тебе прошу,
Від серця ці мої рядки.

Ти наче сонечко ясне,
Мені ти як вода потрібна.
Єдина ти у мене є,

Ганна Осмоловська
2009.01.05 22:44
Відповідь :)
А думай, що твориш! Я буду вітрами в кишені,
Вороною буду на кашу_для_чобота ласою,
Я буду розбитою мискою, пасмом у жмені,
В ломбарді останньою мами твоєї прикрасою,
Я буду сусідчиним шепотом в тебе за спиною,
В шухляді твоїй тарганами, зеленими з с

Чорнява Жінка
2009.01.05 21:56
Сліпці
мимо Мекки и Рима…
И. Бродский

Повз шестикрилий подих
серафимів,
повз атлантиди і падіння
римів,
і тінь розп’ятого

Віта Лі
2009.01.05 21:48
БІЛА ХРИЗАНТЕМА
Небо в білих
хризантемах.

Небо білих
хризантем.

Ніби біла
хризантема

Віта Лі
2009.01.05 21:46
ФІОЛЕТОВИЙ
Фіолетова ніч.
Фіолетовий сніг.
Фіолетовий сон.
Фіолетовий смуток.
Фіолетовий подих розлуки.

Фіолетовий космос
у рідних очах –

Віта Лі
2009.01.05 21:40
В. СИМОНЕНКУ
Зайвих немає в небі –
зайві є на землі.
Сьогодні ж усе для тебе,
сьогодні для тебе все!

А поки ще буду писати
ці чорно-білі рядки –
щасливих немає в небі.

Ванда Нова
2009.01.05 17:36
let it be
ось і приїхали:
осінь проїхали - досить:
болю наметено білого по кісточки,
білочка тягне грішки, як горішки, з руки,
решту сама догризеш - або дива попросиш,
бо не сховатись
у ранішні кроси і роси
і не зігрітись у поля зелених боків…

Ольга Бражник
2009.01.05 16:20
Варіація на тему №12
Антикризові заходи
і зі сходу, і з заходу.
І всі знають, що коїться,
та нехай заспокояться.
А кому не однаково -
хай би сіли та плакали,
Вмили б очі й побачили,
як справлятись з задачами.

Сергій Корнієнко
2009.01.05 15:55
ІКОНА
Авраамові гості, роботи великого Грека,
І дрібніших майстрів – засиділись за ситим столом.
Бо ж радіє хазяїн вино підливаючи з глека,
І хазяйка – то єсть, то нема – звісно клопіт кругом…

Із роками сюжет обростає деталями. Тихон*
До ножів і ложки

Віталій Шуркало
2009.01.05 15:27
Чорне сонце
Залиши свої сни на поталу –
Бачиш, ворони в небі голодні.
Хай по крихті, мало-помалу
Повидзьобують душу із плоті.

І злетиш ти до сонця, Ікаре,
До небес, по останню надію…
Та закінчились сонячні чари,

Надія Тимків
2009.01.05 13:29
До натхнення
Мені себе не подолати самотужки
я знаю десь в середині є ти
збереш антоніми у круглі дужки
і через кому даш себе знайти
ти станеш силою моєї волі
яка перетягне мене в новий рядок
і нерозривним почерком поволі
здійсню я перший і безстаршний крок

Віта Парфенович
2009.01.05 12:12
*****
Не страшусь, не боюсь одиночества,
Если сердцем Ты предан лишь мне.

И покоя ни часа не хочется,
Когда ночь гасит солнечный свет.

Одиноко тому, кто без имени
Засыпает во тьме, и в бреду
Останні надходження: 7 днів | 30 днів
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


 Нові автори на сторінці:

Николай Таранцов
2009.01.05

Еней Машталер
2009.01.05

Микола Шевченко
2009.01.04

Марія Сонячна
2009.01.03

Микола Гедзь
2009.01.02

Олекса Ткаченко
2009.01.01

Галина Негребецька
2008.12.30









  Вірші, проза, аналітика, огляди
Повідомлення
Тема  
Зміст  
Ваш е-мейл