Підсумки 2007

Кращих у нас багато. Розумієте, таке поняття як кращий гітарист, барабанщик чи басист, часто стає штампом, воно прив'язується до тебе, і на мою думку, це неправильно.Самолюбство тішить, звичайно, але повинна бути затребуваність творчої одиниці як такої; в першу чергу, потрібно постійно щось робити”. Ця думка, висловлена гітаристом-віртуозом Сергієм Чантурією, може бути вдало перенесена з життя музикантів і на життя та розвиток українських рок-клубів. Благо, в Луцьку їх останнім часом більше ніж вдосталь стало. Хтось клеїть на себе ярлик „рок-клубу”, заледве прошпаклювавши стріху й стіни, хтось відразу запрошує живих музикантів, вважаючи, що саме вони додадуть їхньому закладові „роковості”. Але „рок-н-рол” чи „рок” – це насправді набагато більше, ніж музичний напрямок. Це стиль життя і особливий спосіб мислення. Наш пивний клуб ніколи не претендував на статус рок-клубу, більше того, завжди наголошував, що він готовий прийняти у свої стіни будь-кого, хто любить якісну музику, смачну кухню і свіже пиво. Рок-клубом нас назвали наші відвідувачі і гості. І саме як один з найкращих (не побоїмося цього визначення, адже не ми самі його собі присвоїли) пивних рок-клубів нас знають в Україні. Приємно робити такі підсумки не тільки по закінченню концертного сезону 2007, а й напередодні десятирічного ювілею Майдану. Перші концерти легендарних гуртів „Кому Вниз”, „Вій”, „Мертвий Півень”, „Борщ” переросли у справжню дружбу між українськими музикантами і нашим закладом. Усі, побувавши у нас бодай раз, неодмінно повертаються. Тепер „комувнизівці” завітають до Майдану і на свої „двадцять років”, до речі, вже втретє. „...тут є така собі маленька дивина, яку ми, в принципі, тримаємо при собі. Часом деякі реч, завдяки невеличкій неграмотності дістають більшого ефекту. Ось наприклад пісня "Привид з гаю", там, де є перелік: "Диким Степом, Холодним Яром, Чорним Лісом, Великим Лугом...". Три назви я знав, "Чорним Лісом" вставив для рими, виявляється в Україні таки є Чорний Ліс. Тобто я спочатку написав, а потім виявилось, що він є насправді. Те ж саме я можу сказати стосовно Луцька. Соло до "Суботова", яке ми зараз, на жаль, не граємо, оскільки наш гітарист поки що перебуває в "академвідпустці", було створене ним власне у Луцьку. Тобто, виходить, нас об'єднували такі речі, які спочатку навіть не впадали в думку. Ми, виявляється, зустрічалися з людьми цього міста ще 1989 року на першій „Червоній рут”і і зараз, в принципі, відчуття повторних зустрічей і перебування тут досить приємне. Воно не нагле, це не панібратство, а поводження, навдивовижу, старих друзів, людей, перед яким не потрібно хизуватися. Тут прекрасна атмосфера, усе настільки буденно, у хорошому сенсі, звичайно, що не потрібно витрачати якісь зайві зусилля, щоб почуватися комфортно, і тому все нормально. А в принципі всю правду сказали хлопці, в нас тепер зародилася традиція кожні дев'ятнадцять років святкувати в Луцьку, в пивному клубі "Майдан". Думаю, що ми і на двадцятиріччя вас відвідаємо.” (Андрій Середа, „Кому Вниз”, концерт, присвячений двадцятиріччю гурту, відбудеться 16 лютого 2008 року)

Мистецько-вишукані „Мертві Півні”, корифеї вітчизняного арт-року подарували нам цього сезону аж три своїх перформенси: „При світлі прилітань і тріпотінь”, авторського вечора Міська Барбари, на якому він ознайомив лучан не лише зі своєю пристрастю до музики, а й до документального кіно й сучасного театру, музично-літературної забави „Півнів” і їхніх побратимів - бубабістів Юрка Андруховича та Олександра Ірванця.

„Багато людей в Луцьку жаліються на те, що тут мало що відбувається, та фантастично, що є такий „Майдан”, і чим більше буде таких „Майданів”, тим краще, я щиро в цьому переконаний. Світ є абсолютно дивовижним і наша країна є дивовижною і різноманітною, добре, що мені вдається бути всюди і усе це бачити. Бути в Луцьку – це кайф, дійсно. Типу за „майданизацію”!” (Місько Барбара, „Мертвий Півень”)

Опісля концерту Півнів патріарх сучасної української літератури Юрій Андрухович просто не зміг втриматися, щоб не привезти до нас своїх польських друзів-музикантів – гурт „Карбідо” і не презентувати в Майдані їхній другий за рахунком музичний продукт „Самогон” (платівку, написану на вірші зі збірки „Пісні для Мертвого Півня”) і навіть влаштувати в нашому клубі першу імпровізацію на тему „Індії” і „Самійла Немирича”.

„Рок-музика є одним із різновидів народної, тільки вже наших днів. Є поправка на електрику, але загалом це теж народна творчість, тому тут немає ніякої суперечності, що усі ми рано чи пізно звертаємось до етнічної музики. Це природний, плавний перехід... У нас раніше не було рок-н-ролу, бо не було по справжньому вільних людей. І от вони починають з'являтися... Може, й рок-н-рол урешті з'явиться?... У вашому клубі насправді неймовірно файна атмосфера для сприйняття музики як такої, загалом... А рок-музика – це музика протесту, і рок-музикант, рок-співець повинен мати потребу і бажання щось сказати сам, тобто оголосити свою власну війну, чи що. Це не обов’язково повинно мати якесь глибше чи поетичніше значення, може якраз навпаки.” (Юрій Андрухович)

Рок-н-рольні розбишаки - гурт „Борщ” - подарували нам на початку минулого року свій спільний концерт з британською ватагою „D.V.S.". Містичні „Вій” теж побували у нас кілька разів. Перший - з презентацією нового складу гурту, другий - під час літературно-музичного фестивалю „Остання барикада" і третій, власне, з представленням довгоочікуваного триб’юту пісень гурту „Вій”.

„Назва нашого колективу дійсно накладає відбиток на усіх нас і на долю кожного зокрема. Останнім часом у Дмитра і у мене трапляється наприклад таке, що ми зустрічаємо людей, яких давно не бачили. Тобто на якийсь період вони зникають з нашого життя, а потім так само раптово з’являються, виходить, що, попри плин часу, ми все одно знаходимось у майже тому самому оточенні, тобто постійно відбуваються якісь неочікувані і цікаві зустрічі з різного роду невипадковими людьми. Як каже Дмитро: ”Гоголь водить”. І от він вже вкотре приводить нас до вашого чудового клубу!” (Сергій Летвинюк, директор гурту „Вій”)

Відвідали Майдан з майстер-класом і гітарист Сергій Чантурія та барабанщик Олександр Муренко.

"Друзі, ви щасливі, що маєте тут у себе такий заклад. А ще, попри любов до музики, у вас є злість, це класно! Музикантів не можна цілувати в ж.., навіть найшановніших, їх куди не цілуй, скрізь ж... А ще нам потрібно бути друзями, це найголовніше! Музика, вона підкреслює вашу особистість, все інше - дурня". (Сергій Чантурія)

„Хотілось би подякувати майданівській публіці.. Часом буває так, що під час концерту тут я отримую у декілька разів більше енергії з залу, ніж віддаю сам, а віддавати з моїм-то інструментом доводиться доволі багато. У вас у клубі дійсно особлива атмосфера, і я від гри тут отримую величезне моральне задоволення. Кайфую, так би мовити. Чесно кажучи, я б хотів частіше сюди приїжджати, аби запрошували... До того ж музичною і організаційною політикою у вашому клубі займаються люди, що добре розуміються на музиці. Ми, коли сюди приїжджаємо, відпочиваємо самі, настільки добре і якісно усе продумано, ну і плюс повага і постійний інтерес є, що для музикантів дуже важливо.” (Олександр Муренко).

Щодо останнього, то він окрім цього привозив на початку року і один з своїх проектів – гурт „Розмарі”.

Традиційні для Майдану вечірки важкої музики, що за останній рік досить вдало переросли ще й у міні-готичний фестиваль „Холодна зимова ніч", на якому відзначилися колективи „Ab Noctum”, „Seventh Evidence”, „Grimfaith”, „Inversus”, „Wild Garden”, „Idol” та.”Audi Sile”, були представлені минулого року пречудовим столичним спід-пауер-метал гуртом „Conquest”, всеукраїнським туром „Схід-Захід” колективів „JimJams” та „Bazooka Band”, молодими альтернативщиками „Etwas Unders” (пам’ятаєте чарівну барабанщицю Ольгу, яка розтопила наші серця своєю енергійною і потужною грою?), готичними і суворими „Inferno”, „Idol”, „ALKONOST”, „INSIDE YOU”, патріотично-історичним „Холодним сонцем” та улюбленцями молоді „Карною”. Вже, мабуть, чи не вдесяте до „пилу і жару” підігріли і розворушили наших відвідувачів українські панки: гурти „Фліт”, „Брем Стокер” та „Тиха Думка”. Подарували море лірики і тонких музичних відчуттів сестри Ґорґішелі.

„Майдан” – найкрутіший клуб у Луцьку і все, що відбувається цікавого у вашому місті, обов’язково проходить тут. У нас склалися дуже позитивні враження і про минулий наш візит, і про сьогоднішній теж, буде що доброго згадати. Дуже гарні люди тут, дуже гарно приймають. Зрештою, усі наші поїздки до Луцька завжди супроводжувалися приємним емоціями. І ми сподіваємося і віримо в те, що так буде і надалі.” (сестри Тамара та Етері Ґорґішелі)

Яскравим спалахом засвітилися минулого року й перші справжні українські вечорниці, засмачені вишиванками, посмішками і етнічними мелодіями, які видобували зі своїх барабанів учасниці театрально-музичного гурту „ДахаБраха”.

„Ми слухаємо багато етніки, щоб взяти для себе якісь нові рими, ритми, втілити їх в життя, вплести щось свіже у своє звучання. Все, що ми бачимо і чуємо на фестивалях, все для нас є цікавим, іноді варто почути якийсь новий гурт, який надихне на створення якоїсь нової композиції. Але ваша аудиторія нам теж дуже сподобалась, ще ніколи публіка у таких невеличких клубах так гаряче і емоційно нас не зустрічала. Будемо сподіватися приїхати до вас іще. ( Марко Галаневич, „ДахаБраха”)

Такі фолькові дійства матимуть продовження і цього року. Першою ластівкою став різдвяний концерт Гуррту Мандрівних Дяків „Вертеп”. Також буде продовжено і започатковані у нас Юрком Андруховичем і Олександром Ірванцем літературно-музичні вечори. Адже саме невдовзі після їх читань у нашому клубі ми приймали у себе літературно-музичний фестиваль „Остання барикада" («Літературні ПІЖони». Поетичний вечір за участю Ю.Покальчука, О.Ірванця, С.Жадана. Музична підтримка-гурт «Очеретяний кіт» (м.Вінниця), Бенефіс Лірника Сашка (м.Київ), вистава від театру Homo ludens (м.Харків), «Поезія двотисячників». П.Коробчук, В.Черняхівська, В.Волочай, І.Цілик, О.Корж, Д.Лазуткін (всі -м.Київ), Б.-О.Горобчук (м.Ірпінь), О. Коцарєв (м.Харків), бардівська програма - Е.Драч, В.Пироженко, Л.Рой, «Ворождень»). Були, звичайно, в нашому клубі і еротичні програми за участю еротик-шоу „Каприз”, постійні майданівські концерти наших рідних і улюблених усіма „Чорних Черешень” та „Кінг Сайз”, купа різноманітних тематичних програм і просто файного музичного відео. Особливо ще хотілося б відзначити кілька молодих, але вже професійних колективів, які підтримують традиції музики, що є основним форматом Майдану, а саме класичний рок та блюз. Цього року ми відкрили для себе харківчан „Jiving Bo”, киян „Тех*Мех.”, „Kirk (the Seeker)'s Band” та „Animals’ Session”, наших земляків „PlaySet” та „OutCry”, молодих і талановитих сімферопольців „Віртуальний джем”. Ми пишаємося Ярославом Свєтлічним як одним із відкриттів Майдану, адже життя - це таки рок-н-рол, поки у нас зростає така талановита й перспективна молодь!

Музиканти і гості, побувавши тут, кажуть, що «Майдан» є місцем, де живе душа рок-н-ролу. І це не лише тому, що тут грають гарну музику, а й через те, що ми намагаємося жити без гамбургерів та піци - як серед страв, так і в житті. Підтвердження тому - встановлення у нас другого світового рекорду на найбільший салобургер у світі! Нагадаймо, що перший такий рекорд тут встановили минулого року - бутерброд із салом площею 21 кв.м. так ніхто й не зміг первершити! Як згадка від реєстрації рекорду, перед входом у Новий зал закладу застиг пам`ятник свині, що тримає кусень сала і задоволено посміхається, та сертифікат, що засвідчує факт реєстрації дива. Цього ж року унікальна композиція зайняла площу 24,44 кв.м. і складалася з 4330 маленьких бутербродів. Неймовірно, але на її створення пішло 100 кг сала і 360 хлібин. Двадцять професіоналів, що протягом шести годин працювали над створенням бутерброда, перевершили власний рекорд не лише у площі, а й у мистецькому плані. Чого була лиш варта дорога до замку і сам луцький замок Люберта, викладений з бутербродів... А диво-вінки з цибулі, солодкого перцю й кудлатої капусти, що, наче лавр, спадали на плечі салобургеру-рекордсмену... Помилували очі й вуха відвідувачів та гостей фестивалю й величезна пузата пляшка оковитої, музичний супровід фольк-колективу "Стара шухляда" і народних співчинь в ошатних українських строях. Наїдку вистачило усім!

Ддесять років існування рок-н-рольної ідеї у цих стінах, політика підтримання українських музикантів, як молодих, так і тих, хто вже досягнув певних вершин, цінування кращих здобутків західної музичної культури зробили свою справу і, стоячи на порозі власного десятиріччя ми кажемо: „Так, Rock-n-Roll will never die!” Адже це, як ми знаємо вже тепер з власного десятирічного досвіду, набагато більше, ніж просто музичний напрямок, це - СТИЛЬ ЖИТТЯ! Ми знаємо, що щира любов до своєї справи – це сама по собі вже величезна нагорода. І для того, щоб рости і розвиватись, потрібно постійно щось робити. Робити натхненно й послідовно. І надалі об’єднувати у своїх стінах сильних та вільних духом людей, які не розмінюються на дрібниці і дешеві замінники, а намагаються працювати на повну силу, дихати на повні груди, слухати хорошу музику, вживати смачний харч і отримувати задоволення від життя і від усіх його проявів! Long Live Rock-n-Roll!

Детальніше почитати про виступи гуртів та події минулого року можна у нашому Журналі "Live in МАЙДАН", подивитися численні фотознімки з вищезгаданих акцій у фото розділах нашого сайту Фотоальбом вечорниць, ПОДІЇ 2006, Гості, ФОТОзвіти 2007. А також переглянути відеоматеріали, послухати музику - все це Ви зможете, відвідавши та вдумливо прогулявшись по нашому сайту.

Обговорити статтю

Афіша
НОВИНИ
Журнал "Live in МАЙДАН"
Творчість наших друзів та відвідувачів

Про Заклад
Екскурсія по закладу
Фотогалерея, перший зал
Фотогалерея, новий зал

КОЛЕКЦІЇ
Колекція афіш
Колекція картин
Колекція примочок
Колекція пивних етикеток

МЕНЮ
Для тіла
Для душі

ВЕЧОРНИЦІ
Фотоальбом вечорниць
ПОДІЇ 2006
Гості
ФОТОзвіти 2007
Золоте підпілля + mp3
Архів журналу 2005-2006

КНИГА СКАРГ І ПРОПОЗИЦІЙ
ГОСТЬОВА КНИГА
 



Load MainLink_Second mode.Simple v3.0:
Don`t install!
Путь вызова /var/www/virtual/maydan.com.ua/htdocs/mainlink/ML.php не соответствует пути (/var/www/virtual/vdu.edu.ua/htdocs/mainlink/)ML.php введенному при инсталяции!
Универсальный скрипт не установлен.