Аналітика

• Всі статті
• Тема ЗАХІД
• Тема ЛЬВІВ
• Тема тижня
• Трибуна

• 

  Юрій Єхануров: Податкова у Львові буде звичайним державним органом, а податкової міліції мало б взагалі не бути

  17Лютого 2005

  Успішний розвиток малого і середнього бізнесу є чи не найважливішою запорукою стабільності держави. Однак, незважаючи на переможні звіти, що протягом останніх років динаміка підприємництва у нашій державі є оптимістичною, кожен з «малих» українців, що вирішили зайнятися бізнесом, упритул натикається на безліч проблем. Найбільше малих та середніх підприємців турбує недосконалість нормативної бази. Відтак, великі надії вони покладають на нову владу. На які нові закони можуть очікувати бізнесмени впродовж найближчого часу? Які правила гри у цій царині планує запровадити теперішнє вище керівництво держави? – на ці та інші запитання відповідає народний депутат України, член фракції «Наша Україна», голова Комітету з питань промислової політики і підприємництва Юрій Єхануров.
• 

  Сергій Уваров: Я ніколи не кажу «ніколи»

  16Лютого 2005

  22 грудня 2002 року у Винниках відбулися позачергові вибори міського голови. Найбільшу кількість голосів набрав 28-річний Сергій Уваров – капітан міліції, який до цього працював інспектором Яворівського РВ УМВСУ. Щоправда, мешканці Винник тоді чомусь масово проігнорували вибори – з 9 967 виборців до урн прийшло лише 4 092 особи. Більшість з них, 1 617 винниківчан, проголосували за пана Уварова. Від початку свого мерства Сергій Уваров проявив себе як доволі неоднозначна постать. Навколо його персони відразу з’явилося багато як позитиву, так і негативу. Як заслуга нового міського голови було потрактовано те, що він «приборкав» ТзОВ «Колібрі», яке на той час фактично приватизувало комунальне господарство містечка. На його урядування збільшився бюджет Винник за рахунок надходжень від оренди землі. До його приходу головний кошторис Винник становив 600 тис. грн., нині – 4 млн. грн. Сергій Уваров також намагався зініціювати референдум про надання місту статусу обласного підпорядкування, правда, мешканці Винник ініціативи не підтримали. Поза тим, існує й негативний образ винниківського голови. Насамперед він асоціюється із членством пана Уварова в Партії регіонів, з якої той вийшов у перші дні «помаранчевої революції». Далі не вщухає конфлікт мера та групи депутатів місцевої селищної ради.
• 

  Зробив дитинку – берись до виховання!

  15Лютого 2005

  Це «немовля» більше скидається на дезорієнтованого, злегка наляканого монстра – тринадцятимільйонний плід виборчої кампанії. Щойно пологи, а «батько» покинув «дитя» напризволяще. Без пояснень, без надії, зрадивши усіх на світі, синьо-білий кандидат утік у невідомому напрямку і принишк, як потім стало відомо, серед російських снігів. Натомість «дитина» не бажала залишатися безбатченком та щодуху самотужки викарабкувалася на світ Божий. А після репліки нового Президента у Донецьку – «ти що собі дозволяєш?», збагнула: помилування ждати марно. Стало зрозуміло, що «вітчим» шмагатиме нерідню регулярно. Зціпивши зуби в очікуванні, «байстрюк» причаївся. Аж раптом з’явився «свіженький» красень «батько»...
• 

  Як влада боротиметься сама з собою, або Похвала корупції, яка повинна відмерти, але поволі

  14Лютого 2005

  Словниковий запас українського Президента останнім часом різко звузився до обсягу, необхідного для вираження праведного гніву, а будова речень набула форм сталих інвектив. Однак зміст сказаного став більш зрозумілим для чиновників усіх рівнів. Попри віддавна притаманну гарантові семантичну заплутаність та складність висловлюваного, надуживання таким стилістично-звуковим прийомом як анафора (або єдинопочаток) – «я хочу, щоб мій уряд не крав», «я хочу, щоби влада не брала хабарі», або ж ті самі фрази із займенником «мій» (а чому тепер не «наш»?) – підтверджують неабиякі прагнення нової влади протидіяти корупції та серйозно детінізувати економіку. Акцентні синтаксичні конструкції звучать просто, дохідливо, водночас дуже загрозливо для широких мас державних працівників, які погрузли у корупції. От тільки невідомо, чи вдасться команді реформаторів втілити у життя ці грандіозні погрози за сучасних українських реалій та з огляду на «візантійське» минуле.
• 

  Михайло Гладій: Переможці мають право робити те, що вони хочуть

  13Лютого 2005

  Народний депутат України, екс-член Народної аграрної партії України, екс-двічі губернатор Львівщини Михайло Гладій після своєї другої відставки з посади голови Львівської облдержадміністрації зрідка публічно з’являється в нашому регіоні. Проте, останні події навколо його особи знову викликали зацікавлення до персони колишнього головного аграрія України: Михайло Васильович вийшов з лав перейменованої в Народну партію України НАПУ. І, як він стверджує, ще не думав, у якій політичній силі опиниться. Михайло Гладій має свої візії й щодо формування нової виконавчої влади в Україні, зокрема, на Львівщині. Адже хто, як не він, краще орієнтується у проблематиці Львівського регіону. Варто пам’ятати і той факт, що Михайло Гладій працював віце-прем’єром в уряді Віктора Ющенка, а у 2000 році тодішній глава Кабміну Ющенко особисто, щоправда (за словами Михайла Гладія) за наказом Леоніда Кучми, представляв керівництву Львівської облдержадміністрації старого-нового губернатора, не жаліючи при цьому на адресу Михайла Васильовича багато хороших слів...
• 

  Неда Неждана: Українська драматургія співвідносить себе не з вчорашнім днем, а з сучасною світовою драматургією

  11Лютого 2005

  Українська драматургія, починаючи із здобуття країною незалежності, переживає непрості часи. Хоча б тому, що у нашій державі не існує навіть професії «драматург». Тому стосунки людей, які пишуть п’єси, з театрами, які їх ставлять, складні апріорі. Інша, не менш вагома, причина незатребуваності сучасної української драматургії, спричинена передусім тим, що мало хто знає про твори, що їх пишуть сучасні українські драматурги. Власне, розв’язанням проблем української драматургії всерйоз має намір зайнятися Конфедерація українських драматургів, яку очолює Неда Неждана. Як розповіла вона в інтерв’ю кореспонденту Західної інформаційної корпорації, у найближчих планах Конфедерації – узаконити професію драматурга, сприяти розвитку вітчизняної драматургії, впровадивши мінімальні квоти на національну продукцію у театрах, а також всіляко популяризувати українську драму, створивши для цього спеціальний центр.
• 

  Пристрасті за міським головою, або секрети корупціонерів замість фокусів з водою

  10Лютого 2005

  Кілька днів тому мешканці європейського Львова мали змогу насолодитися новою серією розтягнутого ось уже на два роки серіалу «пристрасті за міським головою». Відомий у місті депутат-енергетик Олекса Гудима оприлюднив, на перший погляд, приголомшливу інформацію про мера-корупціонера Любомира Буняка. За словами народного депутата, міський голова безсовісно зазіхнув на міську комунальну власність, вирішивши допомогти своїй родичці, точніше, родичці своєї дружини, започаткувати бізнес. На доказ цих звинувачень Олекса Гудима оприлюднив інформацію про те, що на території «Львівтеплоенерго» зароджується нова фірма з іноземними інвестиціями, частки статутного фонду якої записані на родичів міського голови і директора «Львівтеплоенерго» Ігоря Марчака.
• 

  Хто винен у дискримінації жінки на ринку праці?

  09Лютого 2005

  Офіційні посадові особи, зазвичай, заперечують те, що дискримінація жінок на ринку праці є проблемою для України. Насправді дискримінація за статевою ознакою характерна як для державного, так і приватного секторів економіки. Зокрема, про це свідчить статистика: у Львівській області з 60 тисяч безробітних майже 36 тисяч – жінки (59,4%). І це зовсім не означає, що немає робочих місць, або інше – жінки не хочуть працювати. Навпаки, сучасні українки прагнуть себе реалізувати у суспільстві. Однак ще до співбесіди з потенційним роботодавцем, вони вже зазнають дискримінації, що випливає зі змісту оголошень у ЗМІ. Йдеться про безліч оголошень в газетах про прийом на роботу, які містять вимоги щодо віку, статі, і навіть зовнішнього вигляду бажаного працівника. Особливо часто застосовується відсів за статевою ознакою, коли йдеться про високооплачувані та престижні посади. Понад те, такі оголошення можна подибати в агенціях працевлаштування, ба навіть в державних центрах зайнятості. Надзвичайно поширеною є практика відмови у прийомі на роботу на підставі сімейного стану та віку жінки. Зокрема, дискримінації при прийомі на роботу зазнають незаміжні жінки, жінки з малими дітьми і жінки, віком понад 40 років. При цьому освіта, досвід та професійні якості до уваги просто не беруться. Як правило, у вищих навчальних закладах дівчата навчаються краще за хлопців, проте, при розподілі «портфелів» надається перевага чоловікам.
• 

  Будуть туристи, буде м’ясо і молоко

  08Лютого 2005

  «Зелений» чи сільський туризм існує в Україні віддавна. Йдеться не тільки про радянські часи, коли через брак місць у готелях чи санаторіях відпочивальники винаймали помешкання у приватному секторі. У середині XIX-XX століть відпочинок у галицькому селі чи в Карпатах мав назву «літниського» і передбачав розміщення туристів у сільських оселях на тривалий період (кілька тижнів, місяць). Власне, для багатьох сучасних оздоровчо-відпочинкових центрів Карпатського регіону – Трускавця, Моршина, Любіня Великого, Сваляви, Солотвиного, Яремчого – літниський рух був першою формою рекреаційного освоєння цих місцевостей. Починаючи з 60-х років минулого століття, тут почала формуватися сучасна туристична інфраструктура – оздоровчі бази, гірськолижні комплекси. При цьому власники будинків та квартир також не пасли задніх і, користаючись із дефіциту відпочивальних місць, поселяли чи не на одному квадратному метрі кілька осіб.
• 

  Як з хама зробити героя?

  07Лютого 2005

  «Яєчні замахи» на людей публічних вже давно втратили свою ексклюзивність. Пригадуються кілька останніх випадків. Метання яєць у губернатора Каліфорнії Арнольда Шварценегера, який зняв замащений піджак і сказав, що нахаба винен йому ще й бекон, оскільки актор полюбляє яйця в дуеті з м’ясом. У Юлію Тимошенко теж поцілили: «помаранчева принцеса» жодним мускулом не видала обурення з приводу зіпсутого костюма, не виключено, від Dolce and Gabbana. І, звичайно, історичний напад на тоді ще кандидата у президенти та водночас прем’єр-міністра України Віктора Януковича. Як розгорталися події після цього «замаху», до подробиць, відомо навіть відвідувачам дитячих садків. Усі такі події мають неабиякий суспільний резонанс, проте в жодній країні «виконавців», погодьтеся, малокультурної процедури не підносили до рангу національних героїв. Але Україна і тут відзначилася.