Аналітика

• Всі статті
• Тема тижня
• Тема ЗАХІД
• Тема ЛЬВІВ
• Трибуна

• 

  «Цвинтар орлят» як лакмусовий папірець для нової влади

  20Квітня 2005

  Новітня історія взаємовідносин Польщі та України є, напевне, найбільш теплим і дружелюбним періодом співіснування двох народів. Однак історичні рани спільного минулого час від часу дають про себе знати. Каменем спотикання і непорозуміння між українцями і поляками стали польські військові поховання на Личакові – «Цвинтар Орлят».
• 

  Для закордонних туристів відпочинок у Львові набув екстремального забарвлення

  19Квітня 2005

  Львів завжди був об’єктом паломництва туристів. Львів’яни успадкували архітектурну спадщину світової слави Тобто, є на що подивитися, але щойно це стало усвідомленим фактом, як відразу постала інша проблема – треба вміти показувати. Особливо тепер, коли платоспроможний турист став перебірливим, навіть – розпещеним. А це вміння буквально не можливо виявити без так званої туристичної інфраструктури, про потребу розбудови якої говорено-переговорено. І що ви думаєте, нинішні чиновники запевняють: інфраструктура є. Але із розмов з туристами випливає, що коли це і правда, то вона, інфраструктура, якась ледь помітна, майже прихована, або ж існує в загрозливих для туристичної галузі малих та малопривабливих формах. Одне слово, договорилися.
• 

  Тернопільщина «дотаційна»: в очікуванні бюджетних катаклізмів

  19Квітня 2005

  Економіка Тернопільщини тримається «на плечах» малого і середнього бізнесу. Проте основні податки від потужних суб’єктів господарювання осідають у Києві. А ще Тернопільщина відома в Україні як дотаційна область. Принаймні, таку «славу» їй робила уся попередня влада. А чи так усе насправді? Як планує нова влада давати лад у господарці, в принципі, невеликої (хоча розміром, як територія Естонії) області? З яких джерел збираються виплачувати підвищені пенсії і зарплати на Тернопільщині?
• 

  Сергій Гальчик: Я шокований - ідея, за яку я відсидів три роки, виявилася нікому не потрібною

  18Квітня 2005

  9 березня 2001 року у Києві на розі вулиць Банківської і Лютеранської сталися сутички між правоохоронцями і опозицією – учасниками акції «Україна без Кучми». Тоді ж влада провела масові арешти. 16 членів УНА-УНСО було звинувачено в організації масових заворушень. Згодом Голосіївський суд Києва засудив їх до різних термінів позбавлення волі. Однак, ті драматичні події стали початком системної кризи політичного режиму Кучми. Кризи, яка торік помаранчево завершилася на майдані Незалежності, породивши революцію і нових героїв. А про учасників подій березня 2001-го практично забули. Дехто з них все-таки зумів зробити непогану кар’єру, ба навіть стати представником уряду, а інші — відбули увесь термін покарання. Сергієві Гальчику в березні 2001-го було лише 18. Він поїхав до Києва, бо був ідеалістом і прагнув змін. Додому юнак повернувся... в березні 2004-го, провівши понад три роки у в’язниці, ставши одним з представників першої когорти політв’язнів вже незалежної України.
• 

  СЕЗ «Закарпаття»: боротьба за виживання

  18Квітня 2005

  Ужгородом ширяться чутки, ніби найближчим часом чимало людей може залишитися без роботи. Ті, що працюють на підприємствах, якi знаходяться на території спеціальної економічної зони (СЕЗ), розповідають, що пiсля вiдмiни пiльг фiрми опинилися у настiльки невигідних умовах, що можуть закритися i перенести виробництво в iншi країни. Чесно кажучи, у це вiрилося важко. Невже компанії можуть просто залишити побудованi заводи пiсля того, як вклали в них величезнi кошти?
• 

  Ігор Шурма: Нам потрібно елементарно вижити

  17Квітня 2005

  Давно відома максима: сильна влада можлива за сильної опозиції. Але чи справді нові господарі київських пагорбів дозволять, щоб сформувалася дієздатна опозиція, забезпечивши її законними правами. Всупереч їхньому ж недавньому досвіду, який засвідчує: влада повинна упосліджувати опозицію системно і невідступно, у центрі і на місцях, у стінах Верховної Ради і в слідчих ізоляторах, скрізь, де тільки вдається її запеленгувати. Перебороти цей безпросвітний досвід – як переродитися. Масове кримінальне переслідування представників старої влади – ознака переродження чи ще більшого виродження? Чи спроможеться нова влада позбутися традиції подвійних стандартів, коли найвищою справедливістю у державі є не Закон, а дружба та особиста відданість? Про це у розмові з народним депутатом України, заступником голови СДПУ(О), секретарем Львівської обласної організації партії Ігорем Шурмою, який стверджує, що нинішня кримінальна метушня – це передвиборний трюк нової влади. Понад те, на його думку, без контролю з боку опозиції ця влада швидко скотиться у прірву владного свавілля.
• 

  Опора Президента, чи «терраріум друзів»

  15Квітня 2005

  Історія, яка начебто мала вчити, насправді не вчить нічого. І нікого. Дуже цікаво: в одну ріку двічі не ввійдеш, натомість без проблем наступиш на одні і ті ж граблі. Не хочеться бути лиховісною Касандрою, однак виглядає на те, що перед нашими очима розігрується черговий сиквел під назвою «Партія влади». Що стало з монументальною НДП, як тільки-но вона і її лідер Валерій Пустовойтенко перестали бути у фаворі в Президента Кучми? Яка доля спіткала з народження хворий на гігантоманію блок «За єдину Україну»?
• 

  Луцьк стане автомобілебудівною столицею України?

  15Квітня 2005

  Роком німецької економічної експансії на Волинь з повним правом волиняни називають 2004-й рік. Особливий інтерес до регіону виявили німецькі автомобільні компанії: відразу декілька з них задекларували бажання будувати на території області заводи з виробництва деталей для своїх авто. У 2005 році ці тенденції посилилися: логічним продовженням започаткованих процесів стало недавнє підписання в Києві інвестиційної угоди між Волинською облдержадміністрацією та німецькою компанією «Кromberg & Schubert» про будівництво в Луцьку автомобільного заводу з будівництва бортових електромереж на загальну суму 18 мільйонів євро. Разом із тим, в Луцьку продовжує нарощувати обсяги виробництва ВАТ «Луцький автомобільний завод», який у листопаді 2004 року добився розблокування інвестиційної програми, згідно з якою стратегічний інвестор — японська кампанія «Іsuzu» — залучить у розвиток ЛуАЗу 30 мільйонів доларів США. З приходом до керівництва РНБОУ Петра Порошенка, який є фактичним власником концерну «Укрпромінвест» (у 2000 році концерн викупив ЛуАЗ), слід прогнозувати значне посилення позицій Луцького автозаводу на ринку. Події, пов’язані з цими процесами, сьогодні є предметом чи не найбільш жвавого обговорення в середовищі регіональної еліти.
• 

  Андрій Шевців: Джин Шарп – наш учитель, Владислав Каськів – «живуча істота», а «жовта» «Пора» вкрала наш бренд

  13Квітня 2005

  Молодіжний рух «Пора», який зародився навесні минулого року, мав на меті боротися мирними засобами за громадянське суспільство. Крім того, активісти кампанії вбачали своє майбутнє у контролі за режимом Кучми. Водночас вони стали «кістяком» у діях тодішньої опозиції. Однак успіхом «чорних» «пористів» після перемоги опозиційних сил, схоже, найбільше скористалися «жовті» «пористи». На відміну від «чорних» вони вирішили «помаранчевий капітал» конвертувати у створення власної партії. А як у такій ситуації діятимуть активісти «чорної» «Пори»? Про це розповідає координатор обласного осередку «чорної» «Пори» Андрій Шевців.
• 

  Наталка Сумська: Треба допомагати нашій владі реанімувати театри

  12Квітня 2005

  Наталя Сумська – актриса, що походить з династії акторів. Цей родинний потяг до театру супроводжує її усе життя. Сестра Ольга – актриса, чоловік Анатолій Хостікоєв – також. І навіть донька від першого шлюбу Дарина Мамай вийшла на сцену у першій виставі театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв» «Сеньйор з вищого світу». Сама Наталка Сумська нізащо не збирається зраджувати улюбленій професії попри те, що нині театри та актори перебувають далеко не у фаворі у влади, залишаючись на задвірках розподілу фінансових благ. Зараз вона грає у постановках театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв», яка називаючи себе другим в Україні мандрівним театром, успішно гастролює країною. Однією з причин успіху компанії, на думку Наталі Сумської, стала практика прогнозування зацікавлення глядачів тими чи іншими виставами і чітке орієнтування передусім на публіку, а не на критиків. Про це, та багато іншого читайте у ексклюзивному інтерв’ю Наталки Сумської Західній інформаційній корпорації.