Аналітика

• Всі статті
• Тема ЗАХІД
• Тема ЛЬВІВ
• Тема тижня
• Трибуна

• 

  Роздуми з нагоди завершення президентських виборів в Україні

  12Січня 2005

  Наприкінці року ми всі відчули, як невідворотно Господь історії перегортає чергову сторінку Книги буття українського народу. Відходять у минуле спроби нав’язати людям давню суспільну систему, перефарбовану в інші кольори й позначену іншими назвами, проте таку саму нелюдську й супротивну Божому світопорядкові, якою була система більшовицька. Черговий раз в українській історії з гуркотом падає конструкція влади, в основі якої лежить безоглядна аморальність політики й відверте потоптання гідності людини. Бог іще раз явив людям ту істину, що будь-які вавилонські вежі, оперті на богозневажну й людинозневажну гординю, не встоять. Сьогодні обов’язком кожного віруючого в Україні – незалежно від релігії та конфесії – є скласти подячну молитву Всевишньому за те, що народ наш осягнув цю істину не лише без крові й насильства, а й з великою та усвідомленою вірою в правду, любов та справедливість. Те, що ми пережили за останні кілька місяців, стало великим історичним надбанням, у якому знайшли своє відображення найрізноманітніші аспекти Божого плану для людства. У цей плодоносний час важливо не впасти в ейфорію чи карнавальну радість перемоги, а тверезо й конструктивно облаштувати гідний спосіб життя, спираючись на новоздобутий досвід. Треба не просто утвердити в житті держави законодавчі принципи й суспільні механізми демократії, а й домогтися того, щоб саме наше життя було впорядковане на основі тих цінностей, які творять таку демократію. Для цього кожен із нас повинен старатися вдумливо відчитати і правильно пояснити ті нові знаки, які Господь викарбовує на сторінках нашої історії. Хочемо зосередитися на кількох таких сутнісних знаках, через які Господь промовляє до нас у цю історичну мить.
• 

  Вартість проїзду зростає, хоч якість перевезень стабільно низька

  11Січня 2005

  Що таке початок року? Це не тільки підбиття підсумків. І не лише аналіз помилок. І зовсім не суцільне планування майбутнього. Насамперед це буквально рефлекторне бажання пообіцяти собі і... місту доробити недороблене. Принаймні таке враження складається після спілкування з чиновниками. Що тут скажеш? Чи то забагато плануємо, чи то замало працюємо?
• 

  Політичний Львів-2005: у передчутті змін

  10Січня 2005

  Львів святкує. Після стількох місяців політичної напруги – місто заслужено відпочиває. Відпочиває у передчутті змін. Звичайно, що змін на краще. Не до відпочинку сьогодні лишень політикам. Більшості з них важливо уже сьогодні вирішити низку питань, основне з яких: бути чи не бути і у якому форматі напередодні парламентських виборів 2006 року.
• 

  Страшна казка: замість злочинної влади – одноколірна демократія?

  22Грудня 2004

  Пам’ятаєте, як у дитинстві батьки лякали усілякою нечистою силою: чи то бабаєм, або циганами з великим мішком, декого – великим злим ведмедем. Посіяного у дитячій душі страху вистачало, аби неслухняна малеча переставала бешкетувати. Настанову-пояснення – так не роби, бо тобі буде зле – заміняли образом невідомої потвори, яка з’являлася повсякчас з легкої руки вихователів-самоучок батьків. Проте, метод був і залишається вельми дієвим. Настільки, що і політичні радники обох кандидатів у Президенти невтомно використовували принцип непрямого залякування. Натовп повівся на «якісніший продукт» і ... вчинив революцію.
• 

  Ігор Шурма: Відступництво ганебне і для людини, і для політичної сили

  19Грудня 2004

  Україна завмерла перед переголосуванням другого туру президентських виборів. Після 26 грудня наша держава дізнається прізвище нового власника головного кабінету на Банковій. Проте цей кабінет буде головним в державі лише до 1 вересня 2005 року: з цього дня набудуть чинності зміни до Конституції, які значно обмежують права Президента України. Період між другим та третім турами президентських виборів в Україні ознаменувався низкою політичних, економічних та соціальних катаклізмів, певною агітаційною стагнацією та помітною пасивністю штабів обох кандидатів у президенти. Про це, а також про можливі варіанти розвитку політичної ситуації в Україні та перспективи існування СДПУ(О) в інтерв’ю кореспондентові Західної інформаційної корпорації розповів народний депутат України, заступник голови СДПУ(О), секретар ЛОО СДПУ(О) Ігор Шурма.
• 

  Кость Бондаренко: Якщо не у 2005 році, то у 2006 виникне опозиційний тандем Янукович-Тимошенко

  12Грудня 2004

  Українські вибори 2004 року тривають. Їх аналіз попереду, але, на думку більшості експертів, уже сьогодні переголосування ІІ туру позбавлене інтриги: практично ніхто не сумнівається у перемозі Віктора Ющенка. Нез’ясованими залишилося лише декілька питань. Серед них, який результат здобудуть Ющенко та Янукович, чи знайде порозуміння з новою владою донецька та київська бізнес-групи, як розвиватиметься політична ситуація в Україні в контексті проголосованої парламентом політреформи. Власне, про реалії та перспективи розвитку української політичної ситуації йшлося у розмові кореспондента Західної інформаційної корпорації з політологом Костем Бондаренком.
• 

  Кадри вирішать все. Якщо виживуть

  10Грудня 2004

  Видається, що зрештою всі сторони, котрі були задіяні у листопадово-грудневій політичній кризі, спромоглися на компроміс. Український парламент більш ніж 400-ма голосами все ж таки проголосував пакет законодавчих актів, які перетворили нашу державу на парламентсько-президентську республіку. В пакет входять зміни до Конституції (законопроекти № 4180 і № 3207 -1) а також проект Закону України «Про особливості застосування Закону України «Про вибори Президента України» при повторному голосуванні в грудні 2004 року». Таким чином соціально-політична напруга частково розрядилася через законотворчий громовідвід. 8 грудня необхідні для цього документи солідарно підписали Леонід Кучма та спікер парламенту Володимир Литвин.
• 

  Зійде Ярило-сонце і багатоколірна веселка зігріє наші душі

  09Грудня 2004

  Недавно три провладні канали святкували довгоочікувану перемогу у боротьбі з цензурою. Інформаційна ейфорія, насаджувана спершу тільки «5 каналом», миттю поширилася як ураган. Телевізійники немовби через вміле «хірургічне» втручання отримали нову, чужу, ба навіть більше – іншої групи – кров. В очах з’явилися смугасті зірочки. Втім, це зовсім не оновило їх, водночас, досі пізнавані «обличчя» каналів раптом стали уніфіковано-стандартними до нерозпізнання. Невпинна метушня і хаос у подачі новин, коли «слабкі» телемарафони зашпортувалися за непереконливі спецвипуски. Одне слово, все скрізь зпомаранчевіло, зсіріло, виснажилось... Виверження свободи зробило всіх вщент однаковими – клони «5 каналу» заповнили український інформаційний простір. Пішло у небуття почуття міри і розуміння опозиційності. Вірним центральній владі залишився тільки «кастрований» «Ерою» Перший національний. Перед його небезпечною стійкістю схилімо голови. Натомість перегони і надалі тривають – як ніколи довго і невідомо.
• 

  Тарас Чорновіл: Хочу бути позаштатним радником президента Януковича

  07Грудня 2004

  Ставши радником чинного прем’єр-міністра України, кандидата в президенти Віктора Януковича, народний депутат Тарас Чорновіл продемонстрував неабияку послідовність: спочатку перейшов до парламентської фракції «Регіони України», а потім узагалі (після звільнення опального Сергія Тигіпка) очолив центральний виборчий штаб Віктора Януковича. Сам Тарас В’ячеславович, мабуть, вважає свою послідовність крутим політичним віражем. Його колишні соратники – «нашоукраїнці» – вбачають у послідовності Чорновола незворотне піке. Про те, чим керувався Віктор Янукович при виборі нового керівника свого виборчого штабу, які завдання стоять перед кандидатом Януковичем перед 26 грудня та своє політичне майбутнє кореспондентові Західної інформаційної корпорації розповів Тарас Чорновіл.
• 

  «Помаранчевий» грудень: три президенти і два уряди

  03Грудня 2004

  Зазвичай, на початку грудня в Україні розпочинається той святкувально-відпочинковий період, котрий у народі жартома називають «від Романа до Йордана». Як правило, в цей час наші роботящі пересічні громадяни дещо розслабляються й здебільшого роблять вигляд, що працюють, а роботодавці роблять вигляд, що цього не помічають. Нинішнього року найбільш соціально активні українці замість того, щоби готуватися до свят, навпаки, максимально мобілізувалися. «Помаранчева революція» на декілька порядків підвищила політичну активність суспільства й це загалом – явище позитивне. Проте в будь-якому процесі є й зворотня сторона: економіка від того, звісно, не виграла, й вже зараз в ній помітне наростання загрозливих тенденцій.