Аналітика

• Всі статті
• Тема ЗАХІД
• Тема ЛЬВІВ
• Тема тижня
• Трибуна

• 

  Львівська екологія – це 82 млн. тонн гірничо-хімічних та 101, 5 млн. м³ вугільних відходів та 83, 14 млн. м³ неочищених вод, скинутих у водойми

  01Березня 2005

  Екологічну ситуацію у Львівській області не можна назвати найгіршою в Україні, але таке умовне благополуччя склалося завдяки тому, що більшість підприємств-забруднювачів тепер не працює. Натомість для екологічного стану Львівщини характерна тенденція до погіршення, що здебільшого спричинено нераціональною господарською діяльністю в минулому, зокрема на підприємствах гірничо-видобувної та гірничо-хімічної промисловості, при експлуатації нафтових та газових родовищ, транзитних продуктопроводів. Тому одним з основних завдань державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області спільно з органами виконавчої влади, іншими установами, організаціями та підприємствами є стабілізація екологічної рівноваги в зоні діяльності гірничо-видобувних та гірничо-хімічних підприємств, поліпшення роботи очисних споруд, вирішення питання утилізації промислових та побутових відходів, а також приведення охорони лісів у Львівській області у відповідність до вимог чинного законодавства, – наголошує начальник Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області Богдан Преснер. Саме його ми попросили відповісти на наші запитання, аби з’ясувати, як конкретно виконується це «основне завдання».
• 

  Олексій Радзієвський: У Верховну Раду від Львівщини за партійним списком «Партії Регіонів» повинні пройти не менше шести чоловік

  28Лютого 2005

  Рокіровка у форматі «влада-опозиція» уже місяць випробовує вітчизняних політиків. Представники екс-владної «Партії Регіонів», зокрема на Львівщині, не приховують того, що опозиційна роль для них є новою. Але, за словами голови ЛРВ «Партії Регіонів» Олексія Радзієвського, жодного остраху перед необхідністю зорати нову політичну ниву у них немає. Більше того, «регіонали», за його словами, намагатимуться зробити опозицію дійсно цивілізованою, парламентського зразка.
• 

  Олександр Бойченко: Зараз ми маємо найкращий за усю історію шанс залишити українську літературу у свідомості іноземців

  27Лютого 2005

  На тлі своєрідного вибуху зацікавленості Україною, що пов’язано з останніми політичними подіями, під прискіпливою увагою опинилася й українська культура. Зокрема, література. Якщо раніше остання була об’єктом уваги здебільшого фахівців, то нині українськими авторами зацікавилися пересічні читачі, а видавництва, подекуди, навіть сперечаються за право видавати того чи іншого письменника. Принаймні, це у розмові з кореспондентом Західної інформаційної корпорації стверджував відомий літературознавець Олександр Бойченко. Зазначивши при цьому, що, до прикладу, поляки вважають українську літературу значно цікавішою, ніж власну. Бойченко уже декілька тижнів мешкає у Польщі, де й зробив такий висновок зі спілкування з тамтешніми літературними фахівцями. Паралельно він читає твори польських авторів, маючи намір до літа видати наступне електронне число часопису «Потяг 76», заступником редактора якого він є. А попереднє, вибране з того, що протягом року було надруковане на сайті «Потягу 76», нещодавно літературознавець з колегами-авторами презентував у Львові.
• 

  Міколай Тшаска: З Україною у мене потужний емоційний контакт

  25Лютого 2005

  «Тшас» —  таке визначення свого часу дав Юрій Андрухович тій музиці, яку виконує знаний польський саксофоніст Міколай Тшаска. Адже попри звикле ототожнювання цього музиканта із джазом, його композиції залишаються унікальною і неповторною сумішшю звуків, тембрів та емоцій. Власне, львів’яни уже неодноразово мали змогу оцінити майстерність Тшаски, пам’ятаючи його ще з виступів на Міжнародному джазовому фестивалі «Джаз без...». Востаннє Міколай Тшаска разом зі своїм саксофоном був у Львові минулої суботи. У межах проекту «Андрухоїд». Він творив музичний супровід, коли патріарх Бу-Ба-Бу (а неофіційно – української літератури загалом) Юрій Андрухович читав свої поезії. Цим проектом Тшаска, який, як він говорить, напрочуд залюблений в Україну, не збирається завершувати свої польсько-українські творчі плани. Уже нині мріє про спільний авангардовий проект із львівським саксофоністом Юрієм Яремчуком, а дещо раніше написав музику до вистави харківського театру «Арабески» «Критичні дні», яку театр давно обіцяє привезти до Львова.
• 

  Український борщ із брюссельської капусти

  24Лютого 2005

  Вже найближче майбутнє покаже, чи припаде ця страва до смаку нашому суспільству. Адже засідання Україна – НАТО, котре відбулося в Брюсселі в межах самміту Північноатлантичного альянсу, по суті, не призвело до серйозних рішень. Щоправда, Віктор Ющенко заявив тут про закінчення періоду багатовекторності в зовнішній політиці України. Віднині головний курс Києва буде спрямований на євроатлантичну інтеграцію. Втім, глобальні наміри нової влади повинні, мабуть, підтверджуватися й конкретними діями, на що постійно орієнтує своїх підлеглих сам Президент.
• 

  Валерій П’ятак: Наше завдання – усунути корупцію та бюрократичну тяганину, які стоять на шляху інвестицій

  23Лютого 2005

  Зміна влади – це, зазвичай, зміна економічних пріоритетів. Саме про це, здебільшого, веде мову новий український уряд та Президент України: вихід держави на якісно новий рівень залежатиме від кількості інвестицій у її економіку. Львівщина завжди вважалася інвестиційно привабливим регіоном. Попри декларовані старою владою цифри залучених в область інвестицій, їх обсяг завжди вважався недостатнім. Чи зможе нова регіональна влада змінити інвестиційний клімат на Львівщині, які напрями вважатимуться пріоритетними, які проблеми слід усунути найближчим часом? Про ці та інші особливості залучення інвестицій на Львівщину кореспондент Західної інформаційної корпорації розмовляв із заступником голови Львівської ОДА Валерієм П’ятаком.
• 

  Національна «нечисть»

  22Лютого 2005

  «Вони не боялися, як i ми зараз не маємо боятися, вони взяли автомат на шию i пішли в тiї ліси, вони готувалися i боролися з москалями, боролися з німцями, боролися з жидвою i з іншою нечистю, яка хотіла забрати в нас нашу українську державу… Треба віддати Україну, нарешті, українцям. Оті молоді люди i ви, сивочолі, оце є та суміш, якої найбільше боїться москальско-жидiвська мафія, яка сьогодні керує в Україні», – вирвано з контексту емоційних висловлювань одного народного обранця, який саме в такий оригінальний спосіб 17 червня 2004 року на мітингу біля могили командира Української повстанської армії Клима Савура на Івано-Франківщині закарбував значимість учасників національно-визвольного руху. Прикметно, що саме з цього висловлювання було розпочато розділ «Прояви антисемітизму у світі», присвячений Україні, у звіті Державного Департаменту США з цього питання за період з1 липня 2003-го до 15 грудня 2004 року.
• 

  Михайло Сендак: хроніка одного політичного піке

  21Лютого 2005

  Останні стали першими. Не всі. «Помаранчева революція» достеменно виправдала свою назву: ті, хто ще вчора доводив свої погляди шляхом вуличної демократії, блокуванням трибуни Верховної Ради України, пікетами та нищівною критикою правлячого режиму, сьогодні перебазувалися у кабінети, в котрих, за словами переможців, ще недавно сиділи перевертні та вороги українського народу. Проте гвинтики та маховики тривалого процесу зміни обличчя вітчизняної виконавчої вертикалі (відставка Віктора Ющенка з посади прем’єр-міністра України у 2000 році – парламентські вибори 2002 року – президентські вибори 2004 року), які синхронно працювали протягом усього цього часу, почали давати перші збої під час найважливішого етапу революції: випробовування владою вкотре показало, що є багато покликаних, але, як завше, залишається мало вибраних.
• 

  Олекса Гудима: Господь Бог підказав Ющенкові, що ще не мій час, то значить цього року бульдозеристами будуть інші

  20Лютого 2005

  Останнім часом народний депутат Олекса Гудима став головним ньюсмейкером львівських ЗМІ. Його інтригуючі заяви про причетність до корупції вищого ешелону міської влади спричинилися до розгортання гучного скандалу. З упевненістю можна стверджувати, що значна частина львів’ян перебуває в очікуванні результату. Водночас антикорупційні викриття Гудими відсунули на задній план спроби аналізу ситуації в самій УНП. А партія сьогодні перебуває в стані підготовки до прогнозовано надскладних для неї парламентських виборів 2006 року. Хоча б з огляду на те, що, незважаючи на зусилля, докладені «уенпістами» до перемоги Віктора Ющенка, УНП виглядає обділеною при розподілі новою владою урядових портфелів. Чи не означає це, що у 2006-му партія буде змушена поборювати своїх колишніх соратників із нашоукраїнського табору? Про це кореспондент Західної інформаційної корпорації розмовляв з народним депутатом України, головою ЛОО УНП Олексою Гудимою.
• 

  Олег (Джон) Сук: Натхнення падає мені на голову з неба, з будинків, а може йде із землі

  18Лютого 2005

  Олег (Джон) Сук – відомий у Львові музикант зі стажем, бас-гітарист «Мертвого Півня» та ініціатор непересічного проекту «Є». Це людина, яка увесь час перебуває в русі, безперервно потребуючи можливості творчого самовираження. Нині він самореалізується як продюсер гурту «Горгішелі», водночас граючи у групі на клавішних. Нещодавно «Горгішелі» разом зі своїм наставником дали сольний концерт у «Ляльці», який викликав неабиякий розголос, ба навіть культурний шок. Крім того, музикант ось уже два роки пробує творити музику разом з Андрієм Надольським, шукаючи вокаліста для майбутнього колективу. Про плани щодо «Горгішелі» та інші творчі проекти Олег (Джон) Сук розповідав кореспонденту Західної інформаційної корпорації.