Доброго вечора! З Вами Дмитро Губенко і “Блоґерський тиждень”. У переддень найбільшого християнського свята – Великодня – ми поговоримо про релігійну складову української блоґосфери.
На жаль, саме на Страсний тиждень припало загострення політичної ситуації в Україні, і це не могло не відбитися на Живих журналах духовенства. Одеський священик Олександр Чумаков (http://otiec.livejournal.com/) вважає, що “Зовнішній галас не є перешкодою для царственної тиші Пасхального буття ” (http://otiec.livejournal.com/217818.html), оскільки зовнішньої тиші ніколи й не було. Куплений Синедріонами натовп завжди кричав, вимагаючи розіп’яти Сина Людського. “Пасхальна тиша є внутрі нас. Все, що ззовні, - це шокова терапія, яка теж безумовно необхідна - бо згрішили ми”.
Такою потужною шоковою терапією Божого роду, на думку отця Олександра, був і Помаранчевий Майдан. Подібно до оточення Ісуса ми теж повинні постійно вибирати. Хтось може обрати шлях Петра, який тричі опинявся перед можливістю вибору – і тричі зраджував Спасителя, а хтось – шлях Івана, Богородиці, Марії Магдалини, які “не втомилися вибирати - і крок за кроком дійшли до Торжества. Через шокову терапію Страстей Господніх дійшли до віднови Вселенського існування у Восреслому Іісусі”.
Дуже мудрі слова. До речі, отець Олександр не лише священнослужитель, але й активний громадський діяч, якому не байдужа доля української мови. Ось як яскраво, у бездоганному одеському стилі, він відреагував на акцію “Я говорю по-русски”:
“Когда Трунько стали общей семьёй с Шелестами - это и без того понятно. Но когда мои Трунько сделали общий дом с Амирханами (те здесь жили и варили кофе ещё за Хаджибея) и Зильбербуберами (которые аналогично Амирханам) - так оказалось, что вся семья всё равно говорит на свадьбах и похоронах украинскою, потому что у Амирханов и Зильбербуберов так говорили ещё за Хаджибея!”
(http://otiec.livejournal.com/211161.html)
Пишучи про політичні Страсті на Страсному тижні (http://webpadre.livejournal.com/122896.html), київський священик Андрій Дудченко (http://webpadre.livejournal.com/) цитує у своєму Журналі звернення Предстоятеля УПЦ МП Володимира: “Політичні вподобання та суперечності не повинні розділити батьків з дітьми, подружні пари, друзів або співробітників. Політика не повинна посіяти плевели ненависті і злоби в наші серця. Збереження суспільного миру і спокою у вирі сьогоднішніх подій - це спільний наш обов'язок”. Взагалі ж, у Журналі отця Андрія можна нерідко побачити богословські дискусії: “Тут некоторые у себя в ЖЖ уже критиковать начали, мол, как можно молиться вместе с другими конфессиями. Мое мнение согласно с мнением некоторых православных архиереев, которых доводилось спрашивать на эту тему. Если мы частным образом с кем-то дома молимся, например, перед трапезой, то такие действия никак нельзя отнести к "совместной молитве с еретиками или раскольниками", которая запрещена канонически” (http://webpadre.livejournal.com/120919.html).
А от священик, який веде блоґ Просфора (http://feeds.com.ua/Prosfora/), присвятив кожному дневі Страсного тижня окремий запис. Учора, у Великий четвер, він із сумом зауважив, що “Тільки в одному з десяти повідомлень у новинах про цей день розповідають, що Чистий четвер - це не час прибирання оселі та обійстя. І хоча, переважно, так воно є, головним цього дня є зовсім не зовнішня чистота…” А сьогодні, у Велику п’ятницю автор блоґа пише: “Давайте ж і ми з вами стоячи перед Хрестом Христовим, усією громадою чесно спробуємо проаналізувати кожен і своє власне життя. Чи не марнуємо ми Господом подарований час на пусті і шкідливі речі? Чи не зневажаємо ми цим Господа, коли не Його святу Волю обираємо, але проклятий егоїзм та самолюбство?”
Не забуваймо, що Великдень – це не лише паски та крашанки. Бажаю всім слухачам “Молодого” світлого свята Христового Воскресіння!
З Вами був Дмитро Губенко.
До наступного тижня! Слухати випуск тут.