ЇЇ СЕСТРА, СВІТЛАНА КАСЯНЧИК ПЕРЕДАЛА ЦЕ ПРОХАННЯ: Привіт. В п'ятницю мали робити Вірі операцію. Я її завезла у госпіталь на 6.15 ранку. Протримали нас до 11,30 у приймальній , а потім забрали у передопераційну. Зробили усю перевірку, а після того прийшов лікар, подивився і сказав, що операцію відкладають. Нога спухла і почервоніла, З'явилася якась висипка. Ніхто не може зрозуміти від чого. Якась інфекція. Відправили нас назад у приймальню і тримали до 5 години доки підготовили палату. Віру поклали в лікарню. Казали через ніч, але напевно буде лежати до понеділка. Ось такі новини. Не дуже втішні. Моліться. Лікар мені сказав, що у неї один із найважчих випадків. Якщо інфекція у кістці, то тоді доведеться видаляти ще частину кістки і тоді вже не можна буде вставити кістки. Тоді остання надія буде - перебити кістку в декількох місцях і поставити апарати Іллізарова, подібні того, що в неї був на Україні. І лікування, якщо вдале, то ще займе багато місяців і декілька операцій. Нехай Господь змилується.

Відкриває номер проповідь Чарльза Сперджена «Як приходить віра?». В ній автор, опираючись на Писання, виділяє три періоди формування віри: проголошення віри, народження віри та її зростання.

Журнал БЛАГОВІСНИК №3/2008

Світ навколо нас непростий. Нам часто важко в ньому зорієнтуватися. Тому в житті багатьох людей так багато розчарувань, депресії і навіть думок про самогубство. Наскільки ж безнадійна моя ситуація? Чи можу я бути щасливим і від чого це залежить? У вас є унікальна можливість зустрітися з людиною, що знайшла зміст життя в становищі, яке не давало для цього жодних шансів. Народжений без ніг та рук, Нік з Божою допомогою переміг розчарування та безнадію. Нік Вуджисік вперше в Україні й уперше в нашому місті! 24 липня 2008 року на Театральному майдані Луцька о 15 годині та в домі молитви, що на вул. Вороніхіна, 14а м. Луцька, о 19 годині відбулися євангелізації за участі цього унікального проповідника.

ФОТОРЕПОРТАЖ ЄВАНГЕЛІЗАЦІЇ В ЛУЦЬКУ ЗА УЧАСТТЮ НІКА ВДУЖИЧИЧА

Як часто буває нам важко радіти у Господі, коли щось болить чи якісь проблеми виникають у нашому житті. Чудовим прикладом радості в труднощах може стати лучанин Юрій Харчук. Маючи вроджену схильність до дегенерації сітківки, він з часом втратив зір, а згодом через травму – і можливість рухатися. Але оптимізм, яким сповнене його серце, він черпає з віри у Господа. Його тепер вже не лякає, не заганяє у відчай інвалідна коляска. Вона стала для нього, як сказав про нього хтось з братів, кафедрою, з якої він звіщає людям про Господа. Не раз у зібранні можна почути пісні у виконанні Юрія, який є автором мелодій, слова ж до цих пісень пише брат Юрія Олег, який також має проблеми з зором фізичним, але наділений духовним, яким може бачити набагато більше.
«ПРИПАДУ ДО ІСУСОВИХ НІГ»

1 квітня 2008 року в приміщенні місії „Голос надії” відбулося засідання розширеної ради місії, в якому взяли участь дирекція місії, керівники відділів, а також відповідальні за місіонерську роботу в регіонах. На засіданні обговорювалися головні питання життєдіяльності місії, відповідальні ділилися своїми планами. Розповідали про труднощі, які виникають у роботі, а також свідчили про Божу силу, яку Він являє у їхньому житті та праці. У ході засідання було обговорено та прийнято „Положення про повноважного представника місії „Голос надії” в РЦХВЄ” і вирішено, що місію „Голос надії” в Російській Церкві ХВЄ представлятиме єпископ церков Комі Республіки Федір Величко. Також було обговорено дату та місце проведення щорічної конференції місії „Голос надії” і вирішено, що чергова місіонерська конференція відбудеться 16-18 липня цього року в християнському таборі „Радість” поблизу села Озеро, що на Волині. Перша неділя липня оголошена днем посту та молитви за благословенне проведення конференції.

Нещодавно інтернетпростір поповнився ще однією сторінкою. Присвячена вона українській християнській поезії. Чому саме українській? Бо, на превеликий жаль, саме українська християнська поезія ще не повною мірою досліджена, розвинута та популяризована, особливо в інтернетпросторі. Скажімо, християнська поезія російською мовою представлена значно ширше. Та й список серйозних поетів, які пишуть російською, набагато солідніший. А втім, українська мова не менш співуча, щоб на ній прославити велич Творця.

ДОТОРКНУТИСЯ ДО ВІЧНОГО

24.03.2008 року після тривалої хвороби померла місіонер місії «Голос надії» Кибукевич Людмила Логвинівна. Вона народилася в багатодітній сім`ї, в селі Більськ Рокитнянського району Рівненської області в 1970 році. В 1992 році, в складі групи із м. Луцька виїхала для місіонерської праці в місто Іжевськ, в Росії. Після двох років праці в Іжевську переїхала в Удмуртське місто Кільмезь, де працювала понад рік і ще три роки працювала в місті Кільмезь Кіровської області. Останній час Людмила разом з чоловіком Миколою проживала в селі Більськ і виховували 5 малолітніх дітей – 4 дівчат і один хлопчик. Приносимо найщиріші співчуття чоловікові, діткам, і рідним Людмили, а також просимо підтримати в молитвах сім`ю Кибукевичів в цей тяжкий час розлуки. «Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу». (Якова 1:27)