МЦПД -=- Тема тижня

[] [ реклама на сайті ] Енергетична політика не втрачає актуальності під час економічної кризи Чи важлива енергетична політика, коли ціни на нафту падають, а світова економіка входить у рецесію? Енергетичний сектор менш вразливий до бізнес-циклів завдяки довгостроковому горизонту інвестування та низькій еластичності попиту споживачів. Європейський Союз має намір продовжувати втілення енергетичної стратегії щодо підвищення безпеки та ефективності енергопостачання. Економічний спад в Україні також не дає змоги відкласти вирішення проблем на газовому ринку та в електроенергетиці. Ці питання, а також перспективи енергетичної інтеґрації в Європі було порушено на конференції у Будапешті, яку 4 листопада відвідав старший економіст МЦПД Ільдар Ґазізуллін Інтеґрація енергетичних інфраструктур і політик посилює стійкість Головна мета конференції – розглянути перспективи інтеґрації енергетичних мереж і законодавства в Європі, що уможливило б у європейському енергетичному секторі гнучкіше реагувати на зовнішні виклики. Доповіді та дискусія точилися навколо таких питань: 1. Яким чином подолати проблему різного бачення та підходів до енергетичної безпеки між Брюсселем і Москвою. 2. Як має формуватися енергетична політика ЄС з огляду на відмінні інтереси країн – членів Євросоюзу та енергетичних компаній. 3. Яку політичну та економічну доцільність мають інфраструктурні проекти в нафтогазовій сфері у Чорноморському та Каспійському реґіонах. 4. Які інвестиції та законодавчі механізми необхідні для стимулювання об’єднання електричних мереж у реґіоні. Не всі з цих питань мають однозначні відповіді, проте схоже, що Європейська Комісія має шанс на успішне вирішення більшості з них. Енергетична стратегія ЄС поширюється на Україну 11 листопада 2008 року Європейська Комісія запропонувала План дій ЄС щодо енергетичної безпеки та солідарності, який має п’ять пунктів: інфраструктурні потреби та диверсифікація поставок енергоносіїв; зовнішні енергетичні відносини; резерви нафти й газу та механізми реагування на зміни; енергетична ефективність; якнайліпше використання власних енергетичних ресурсів ЄС. Зниження світових цін на нафту, безумовно, ослаблює стимули до енергозбереження, розвитку відновлювальних джерел енергії і диверсифікації імпорту енергоносіїв. Проте втілення Європейської енергетичної політики розпочато, і корекція стосуватиметься хіба що часових рамок, а не пріоритетів політики. Енергетичні пріоритети ЄС мають інтерес і для України та можуть бути реалізовані спільно. Зокрема є можливість для співпраці у сфері електроенергетики в рамках Енергетичного Співтовариства, мета якої – створення інтеґрованого енергетичного ринку у Південно-Східній Європі. Приєднання України, Молдови та Туреччини до Співтовариства може дати поштовх до енергетичних реформ у цих країнах і створити великий енергетичний ринок, що функціонує згідно зі спільними правилами. Криза – вдалий час для здійснення енергетичних реформ в Україні? Нетривала історія реформ в Україні свідчить, що позитивні зміни відбуваються лише під час економічної скрути. Скасування бартерних схем в енергетиці 1999 року стало останньою знаковою позитивною подією в галузі. Економічне зростання впродовж 2000–2007 років не спонукало політиків до втілення необхідних змін. Чи стане складний 2009 рік роком продовження реформ в енергетиці? Політична криза – головна перешкода ухваленню змін. Початок президентської кампанії 2009 року підживлюватиме політичну ворожнечу. Це ослаблюватиме позиції уряду та НКРЕ у впровадженні реформ з огляду на неминучу негативну реакцію електорату на збільшення тарифів. Зміни відбуватимуться, адже бездіяльність уряду в умовах погіршення економічної ситуації та посилення зовнішнього тиску, схоже, стає неможливою. 2009 року ВВП країни вперше за вісім років скоротиться. Умови Меморандуму з МВФ передбачають різке підвищення цін на газ українського видобутку та тарифів для населення. Змін потребують багато сфер енергетики, з­поміж яких: 1. Припинення корупційних схем у торгівлі та експорті газу й електроенергії. 2. Унеможливлення політично чи комерційно вмотивованого втручання в діяльність НКРЕ. 3. Продовження реформи оптового ринку електроенергетики. 4. Відновлення технологічної та законодавчої інтеґрації українського ринку з європейським. 5. Поширення в Україні економічних механізмів зменшення забруднення довкілля. Крім підтримки ззовні, уряд потребуватиме прихильників у країні. Роль бізнесу дотепер не була надто позитивною у трансформації паливно­енергетичного комплексу країни. Нині він має можливість переконатися, що лише реформи зможуть забезпечити фінансову стійкість енергетики й економіки країни в майбутньому. Конференцію “Енергетична політика ЄС та інфраструктурний розвиток – Роль країн Вишеградської групи” організовано Центром з досліджень питань розширення ЄС при Центральному Європейському Університеті (CEUENS). На конференції з доповідями виступили представники провідних аналітичних центрів та енергетичних компаній ЄС, України та Молдови. З доповідями можна ознайомитися на інтернет­сторінці http://web.ceu.hu/cens/conf_nov_2008. За додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка, до старшого економіста МЦПД Ільдара Ґазізулліна за телефоном (044)484-44-00 чи електронною поштою igazizullin@icps.kiev.ua . Вісник Центру № 428, 17 листопада 2008 року Архiв Вiсника Центру Пiдписатися на Вiсник Центру Контактна особа Ільдар Ґазізуллін e-mail: igazizullin@icps.kiev.ua тел.: (044) 484¬44¬00 PDF-версія Вісник Центру № 428 (17 листопада, 2008) Енергетична політика не втрачає актуальності під час економічної кризи nl_ukr_20081117_0428.pdf (76 Kb) Архiв Вiсника Центру Пiдписатися на Вiсник Центру Адреса: вул. Пимоненка, 13a (вхід з вул. Студентської) , Київ, 04050 E-mail: Телефони: (044) 484-4400, 484-4401 Факс: (044) 484-4402 Дизайн: Програмування: Iгор Тимошенко