This version of the page http://maysterni.com/register.php (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-11-18. The original page over time could change.
Реєстрація - Поетичні майстерні
Голосування | Проекти | Школа | Конкурс | Форум
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Фотогалерея | Новини |  Відео  |   Чат   | УкрАрт
 Угрупування |  до 33   |  до 55  | до 85  | Вічність

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ

Сонце Місяць
2008.11.18 21:29
* псевдо- муар *
того самого шовково безлюдного
безглуздо масного
барвами
чуттєвого нелітального
псевдо- літа

роздумувати по обіді
піти молодим нарешті
не прокинутися

Сергій Татчин
2008.11.18 19:53
Останній Із Мужикан
еклектична тема з аритмічним героєм/


Занурення в себе - це подорож в один бік,
бо відтепер для соціуму вас нема.
Уявляєте, посеред світу стоїть чоловік
і перераховує все, що мав.

Починає здалеку, загинає пальці,

Назарій Назаров
2008.11.18 19:39
Серенада
стьобно-іронічне

співати на мотив української народної пісні
"Гей, чотири воли пасу я"

Фисилогъ и о лв. Три естества имат левъ. Егда бо раждает лвица мьртво и слепо раждает, седит же и блюдет до третьего дьни. По трех же днех приидет левъ и дуне

Анатолій Мельник
2008.11.18 18:52
Ура-патріотизм
Ну нащо нам ті долари-центи
Й ковбасою завалений стіл..."
І. Калиниченко

Нам не треба ворожого цента,
Й ковбаси, що лишає нас сил.
Ми повітря здамо під проценти,
І горілку поставим на стіл!

Назар Кучер
2008.11.18 18:47
***
Дощ... На вулиці...
Літо...Тихо...
У мене...В гостях...
Самота...

Варвара Черезова
2008.11.18 17:09
Амур
Слово навиліт проходить крізь тишу.
Хлопчик-Амур, що печальний напрочуд,
Мовчки опустить заплакані очі.
Зрадив себе і призвання. Що гірше?
Хлопчик втомився і чути зітхання...
Лук об коліно. Дитя Афродіти,
Дуже болить? Отже, мусить боліти.
Хлопчик п

Анатолій Мельник
2008.11.18 16:53
Замріяний
Прийшла в твоє серце..."
Софія Стасюк

Замріяний
За зорями...
Знесилений
За горами,
Засмучений
За кручами,

Любов Чорній
2008.11.18 16:06
Мені так мало від Тебе треба
Мені так мало від Тебе треба –
Аби лиш знати , що Ти десь є,
Що над Тобою ясніє небо
І, б’ється рівно серце Твоє.

Нехай провидіння Тебе боронить
Від заздрощів чорних , хвороб та зла.
Очі гіркої сльози хай не зронять,
А смуток не вчепить ясного чо

Юрій Перехожий
2008.11.18 14:17
Персифаль
Лісу вогке мовчання, степів ковила…
І століття й століття на пошук Граалю.
Не сховався від смерті Кретьєн де Труа –
Отже жити і жити тобі Персифалю.

Через те, що колись обірвався рядок
Ти мандруєш європами з осені в осінь.
Загубилася істина в тлу

Оля Биндас
2008.11.18 13:07
Мій кольоровий пил
Слізьми
Зрошували рани,
А ти візьми
Позакривай всі крани.
Не пече
Сонце десь у скронях,
А тече
Розлука по долонях.

Олексій Соколюк
2008.11.18 11:42
ВИПУСКНИЙ ВАЛЬС
Червнева спускається ніч.
Збираються зорі в танок.
Над гуртом юнацьких обличч
лунає останній дзвінок.
Дівчата, такі чарівні,
до школи востаннє прийшли.
Сьогодні не джинси вони,
а сукні святкові вдягли.

Ігор Калиниченко
2008.11.18 10:48
Коли в грізний час підіймаються руки
Коли в грізний час підіймаються руки
Творити добро серед скель забуття,
Так хочеться крикнуть в майбутнє онукам -
"Любіть Україну, красу і життя!"

Любіть, як любили Шевченко й Бандера,
Петлюра й Хмельницький, Мазепа і Стус.
І зникне з очей вся з

Ігор Калиниченко
2008.11.18 10:47
Братам-українцям
Не кажіть: "Навіщо жити,
І в журбі отак згасати?",
Треба колосом незмитим
Рідні ниви засівати.

Де ви, лицарі й гетьмани,
Уставайте, відгукніться!
В бур'янів колосся в'яне,
А в пшениці - золотиться.

Ігор Калиниченко
2008.11.18 10:46
Україна - синь ставків
Україна - синь ставків,
Ніжна пісня солов'їв,
Зелен-гай, дзвінкі поля -
В світі кращая земля!

Ігор Калиниченко
2008.11.18 10:45
Защебечуть джерела, немов солов'ї
Защебечуть джерела, немов солов'ї,
І наповняться ріки водою.
Україно! Ти підеш по вільній землі
Неземною легкою ходою.

Обіймуться на кручах дніпровських брати
Із Поділля, Полтави і Криму.
Кличе слово Шевченкове нас до мети,
І весна вже підпалює

Олег Росткович
2008.11.18 09:38
Слимак та електровіник
В одного доброго газди
Жив-був електровіник,
Подвір’я ґаздівське завжди
Він підмітав уміло.

Та метучи дня одного
На слимака наткнувся
Не змівши зразу ледь його
Зі злості чортихнувся.

Ольга Сущева
2008.11.18 04:56
тссс..
мовчи, мій невимовний світе,
два зашморги сухих очей
зхитни з судоми краєвиду
у тло незасклених ночей,

лиши мені твій вишкір хижий,
синдром набутого правцю,
акцент, ненормативну тишу
та сленг космічних волоцюг,

Мері Бладі
2008.11.17 22:20
Плакав Місяць
Сьогодні опівночі плакав місяць,
Розтоплював срібло в тремтячій долоні,
Вливав його в форми пекельно-холодні…
А форми, насправді, – то щастя надії,
Хтось з срібла рідкого кував мертві мрії.
Останні надходження: 7 днів | 30 днів
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


 Нові автори на сторінці:

Сергій Корнієнко
2008.09.29

Олег Гуцуляк
2008.09.12

Сергій Руденко
2008.08.06

Майстерні Колективні
2008.07.29

Микола Блоха
2008.07.20

Ірина Пристая
2008.07.05

Ольга Ілюк
2008.06.27









  Вірші, проза, аналітика, публіцистика
Реєстрація нового користувача

Логін*
Пароль*
Пароль (підтвердження)*
Е-mail *



Ваше ім'я *
Ваше прізвище *
Рік народження



Творча територіальна ідентифікація
Місце проживання
Ваша веб сторінка

Ознайомтесь із правилами:


Прочитати правила окремо          
Всі пояснення "Самвидаву"
Зв'язатися з адміністрацією