Фотогалерея | Новини | Відео | Чат | УкрАрт
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність
Сонце Місяць
2008.11.18
21:29
* псевдо- муар *
того самого шовково безлюдного
безглуздо масного
барвами
чуттєвого нелітального
псевдо- літа
роздумувати по обіді
піти молодим нарешті
не прокинутися
безглуздо масного
барвами
чуттєвого нелітального
псевдо- літа
роздумувати по обіді
піти молодим нарешті
не прокинутися
Сергій Татчин
2008.11.18
19:53
Останній Із Мужикан
еклектична тема з аритмічним героєм/
Занурення в себе - це подорож в один бік,
бо відтепер для соціуму вас нема.
Уявляєте, посеред світу стоїть чоловік
і перераховує все, що мав.
Починає здалеку, загинає пальці,
Занурення в себе - це подорож в один бік,
бо відтепер для соціуму вас нема.
Уявляєте, посеред світу стоїть чоловік
і перераховує все, що мав.
Починає здалеку, загинає пальці,
Назарій Назаров
2008.11.18
19:39
Серенада
стьобно-іронічне
співати на мотив української народної пісні
"Гей, чотири воли пасу я"
Фисилогъ и о лв. Три естества имат левъ. Егда бо раждает лвица мьртво и слепо раждает, седит же и блюдет до третьего дьни. По трех же днех приидет левъ и дуне
співати на мотив української народної пісні
"Гей, чотири воли пасу я"
Фисилогъ и о лв. Три естества имат левъ. Егда бо раждает лвица мьртво и слепо раждает, седит же и блюдет до третьего дьни. По трех же днех приидет левъ и дуне
Анатолій Мельник
2008.11.18
18:52
Ура-патріотизм
Ну нащо нам ті долари-центи
Й ковбасою завалений стіл..."
І. Калиниченко
Нам не треба ворожого цента,
Й ковбаси, що лишає нас сил.
Ми повітря здамо під проценти,
І горілку поставим на стіл!
Й ковбасою завалений стіл..."
І. Калиниченко
Нам не треба ворожого цента,
Й ковбаси, що лишає нас сил.
Ми повітря здамо під проценти,
І горілку поставим на стіл!
Назар Кучер
2008.11.18
18:47
***
Дощ... На вулиці...
Літо...Тихо...
У мене...В гостях...
Самота...
Літо...Тихо...
У мене...В гостях...
Самота...
Варвара Черезова
2008.11.18
17:09
Амур
Слово навиліт проходить крізь тишу.
Хлопчик-Амур, що печальний напрочуд,
Мовчки опустить заплакані очі.
Зрадив себе і призвання. Що гірше?
Хлопчик втомився і чути зітхання...
Лук об коліно. Дитя Афродіти,
Дуже болить? Отже, мусить боліти.
Хлопчик п
Хлопчик-Амур, що печальний напрочуд,
Мовчки опустить заплакані очі.
Зрадив себе і призвання. Що гірше?
Хлопчик втомився і чути зітхання...
Лук об коліно. Дитя Афродіти,
Дуже болить? Отже, мусить боліти.
Хлопчик п
Анатолій Мельник
2008.11.18
16:53
Замріяний
Прийшла в твоє серце..."
Софія Стасюк
Замріяний
За зорями...
Знесилений
За горами,
Засмучений
За кручами,
Софія Стасюк
Замріяний
За зорями...
Знесилений
За горами,
Засмучений
За кручами,
Любов Чорній
2008.11.18
16:06
Мені так мало від Тебе треба
Мені так мало від Тебе треба –
Аби лиш знати , що Ти десь є,
Що над Тобою ясніє небо
І, б’ється рівно серце Твоє.
Нехай провидіння Тебе боронить
Від заздрощів чорних , хвороб та зла.
Очі гіркої сльози хай не зронять,
А смуток не вчепить ясного чо
Аби лиш знати , що Ти десь є,
Що над Тобою ясніє небо
І, б’ється рівно серце Твоє.
Нехай провидіння Тебе боронить
Від заздрощів чорних , хвороб та зла.
Очі гіркої сльози хай не зронять,
А смуток не вчепить ясного чо
Юрій Перехожий
2008.11.18
14:17
Персифаль
Лісу вогке мовчання, степів ковила…
І століття й століття на пошук Граалю.
Не сховався від смерті Кретьєн де Труа –
Отже жити і жити тобі Персифалю.
Через те, що колись обірвався рядок
Ти мандруєш європами з осені в осінь.
Загубилася істина в тлу
І століття й століття на пошук Граалю.
Не сховався від смерті Кретьєн де Труа –
Отже жити і жити тобі Персифалю.
Через те, що колись обірвався рядок
Ти мандруєш європами з осені в осінь.
Загубилася істина в тлу
Оля Биндас
2008.11.18
13:07
Мій кольоровий пил
Слізьми
Зрошували рани,
А ти візьми
Позакривай всі крани.
Не пече
Сонце десь у скронях,
А тече
Розлука по долонях.
Зрошували рани,
А ти візьми
Позакривай всі крани.
Не пече
Сонце десь у скронях,
А тече
Розлука по долонях.
Олексій Соколюк
2008.11.18
11:42
ВИПУСКНИЙ ВАЛЬС
Червнева спускається ніч.
Збираються зорі в танок.
Над гуртом юнацьких обличч
лунає останній дзвінок.
Дівчата, такі чарівні,
до школи востаннє прийшли.
Сьогодні не джинси вони,
а сукні святкові вдягли.
Збираються зорі в танок.
Над гуртом юнацьких обличч
лунає останній дзвінок.
Дівчата, такі чарівні,
до школи востаннє прийшли.
Сьогодні не джинси вони,
а сукні святкові вдягли.
Ігор Калиниченко
2008.11.18
10:48
Коли в грізний час підіймаються руки
Коли в грізний час підіймаються руки
Творити добро серед скель забуття,
Так хочеться крикнуть в майбутнє онукам -
"Любіть Україну, красу і життя!"
Любіть, як любили Шевченко й Бандера,
Петлюра й Хмельницький, Мазепа і Стус.
І зникне з очей вся з
Творити добро серед скель забуття,
Так хочеться крикнуть в майбутнє онукам -
"Любіть Україну, красу і життя!"
Любіть, як любили Шевченко й Бандера,
Петлюра й Хмельницький, Мазепа і Стус.
І зникне з очей вся з
Ігор Калиниченко
2008.11.18
10:47
Братам-українцям
Не кажіть: "Навіщо жити,
І в журбі отак згасати?",
Треба колосом незмитим
Рідні ниви засівати.
Де ви, лицарі й гетьмани,
Уставайте, відгукніться!
В бур'янів колосся в'яне,
А в пшениці - золотиться.
І в журбі отак згасати?",
Треба колосом незмитим
Рідні ниви засівати.
Де ви, лицарі й гетьмани,
Уставайте, відгукніться!
В бур'янів колосся в'яне,
А в пшениці - золотиться.
Ігор Калиниченко
2008.11.18
10:46
Україна - синь ставків
Україна - синь ставків,
Ніжна пісня солов'їв,
Зелен-гай, дзвінкі поля -
В світі кращая земля!
Ніжна пісня солов'їв,
Зелен-гай, дзвінкі поля -
В світі кращая земля!
Ігор Калиниченко
2008.11.18
10:45
Защебечуть джерела, немов солов'ї
Защебечуть джерела, немов солов'ї,
І наповняться ріки водою.
Україно! Ти підеш по вільній землі
Неземною легкою ходою.
Обіймуться на кручах дніпровських брати
Із Поділля, Полтави і Криму.
Кличе слово Шевченкове нас до мети,
І весна вже підпалює
І наповняться ріки водою.
Україно! Ти підеш по вільній землі
Неземною легкою ходою.
Обіймуться на кручах дніпровських брати
Із Поділля, Полтави і Криму.
Кличе слово Шевченкове нас до мети,
І весна вже підпалює
Олег Росткович
2008.11.18
09:38
Слимак та електровіник
В одного доброго газди
Жив-був електровіник,
Подвір’я ґаздівське завжди
Він підмітав уміло.
Та метучи дня одного
На слимака наткнувся
Не змівши зразу ледь його
Зі злості чортихнувся.
Жив-був електровіник,
Подвір’я ґаздівське завжди
Він підмітав уміло.
Та метучи дня одного
На слимака наткнувся
Не змівши зразу ледь його
Зі злості чортихнувся.
Ольга Сущева
2008.11.18
04:56
тссс..
мовчи, мій невимовний світе,
два зашморги сухих очей
зхитни з судоми краєвиду
у тло незасклених ночей,
лиши мені твій вишкір хижий,
синдром набутого правцю,
акцент, ненормативну тишу
та сленг космічних волоцюг,
два зашморги сухих очей
зхитни з судоми краєвиду
у тло незасклених ночей,
лиши мені твій вишкір хижий,
синдром набутого правцю,
акцент, ненормативну тишу
та сленг космічних волоцюг,
Мері Бладі
2008.11.17
22:20
Плакав Місяць
Сьогодні опівночі плакав місяць,
Розтоплював срібло в тремтячій долоні,
Вливав його в форми пекельно-холодні…
А форми, насправді, – то щастя надії,
Хтось з срібла рідкого кував мертві мрії.
Останні надходження: 7 днів | 30 днівРозтоплював срібло в тремтячій долоні,
Вливав його в форми пекельно-холодні…
А форми, насправді, – то щастя надії,
Хтось з срібла рідкого кував мертві мрії.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Сергій Корнієнко
2008.09.29
Олег Гуцуляк
2008.09.12
Сергій Руденко
2008.08.06
Майстерні Колективні
2008.07.29
Микола Блоха
2008.07.20
Ірина Пристая
2008.07.05
Ольга Ілюк
2008.06.27
Вірші, проза, аналітика, публіцистика
Реєстрація нового користувача