Довелося мені на днях перед парами зайти в магазин, ЕКО-маркет. З грошей були лише півтинник і десятка. Підхожу до каси, накупив десь до десяти гривень. Даю півтинник, бо в маршрутці не дуже хочеться чекати здачу з 50. Думаю, що всі в подібних закладах дають купюри побільше, щоб розміняти. Далі діалог:
- У вас є менше?
- Ні.
- У мене здачі не буде.
- Нема ніяк. (Ваші проблеми, що здачі нема. В вашому супермаркеті нема здачі з 50 гривень? Що ж це за супермаркет? Я маю стояти і розповідати, що в мене є десятка, але її я не дам, бо здачу в маршрутці назад в гаманець пихати не зручно? Їм воно треба?)
Здачу видали з тієї ж каси. Ну навіщо брехати клієнтам? Спитали - нема так нема, нащо вибріхуватись? От так завжди, західну модель прийняли, а достойних представників її втілення майже нема.
В тому ж “Швидко” доводилось обідати - спитали я студент, чи ні, відповів - студент, дівчина сходила за карткою, повернулась, провела, а ціна не змінилась. Гм? Дані для статистики?
Delete