Восьмого серпня 2008 року рівно о 20.00 за пекінським часом над Національним стадіоном (більш відомим як «Гніздо птаха») спалахне вогонь XXIX Олімпійських ігор. Подія це матиме колосальне значення для Китаю і для всього світу. І не тільки в сенсі спортивному. Пекінська олімпіада знаменує своєрідний початок нової глобальної епохи, пов’язаної з виходом Китаю на світову арену.

«Один світ — одна мрія»

Ефект від прийдешньої Олімпіади можна порівняти з викликом, який було кинуто після Ігор 1964 року в Токіо та 1988-го — в Сеулі. Для Японії це був прорив на світову арену як економічного гіганта та лідера в галузі технологій, а в політичному плані це був акт прощання з роками повоєнного приниження. Для Кореї Ігри ознаменували поворот від тоталітаризму до демократичного правління, заклали підвалини економічного буму. Для Китаю ефект Олімпіади буде ще більш значущим.

Прагнення китайців провести успішну Олімпіаду трансформується не тільки в зусилля атлетів КНР завоювати велику кількість медалей. У Піднебесній вважають, що Олімпіадою-2008 завершиться ціла епоха поневірянь, епоха самоізоляції та нерозуміння, протистояння світові. В історичній пам’яті китайців незгоди почалися набагато раніше за горезвісну «культурну революцію», — з «опіумних війн» середини ХIХ століття, коли велика імперія перетворилася на напівколоніальну відсталу країну.

Сьогодні Китай готовий показати, що зроблено за три десятиліття реформ не тільки в економіці та політиці. Олімпіада-2008 стане показником «національної могутності», демонстрацією того, що тепер країна — серед світових лідерів. І це, мабуть, стане предметом особливої гордості організаторів Ігор, діяльність яких контролюється на найвищому політичному рівні: робочу групу з координації дій держорганів очолює сам віце-президент КНР Сі Циньпін.

Судячи з масштабів роботи за останні роки, не залишилося жодної сфери, яка б так чи інакше не зазнала олімпійської трансформації. Аж до культури поведінки китайців та їхнього характеру: заборона плюватися на вулицях, кампанія за цивілізовану поведінку в громадських місцях і повальне вивчення англійської мови пекінцями.

Іноземців, яким удасться побувати в олімпійському Пекіні, зміни не залишать байдужими. Можливо, вони будуть трохи розчаровані, коли не знайдуть звичного старого Китаю, проте будуть змушені змиритися з появою нового.

Як його піднесуть світові восьмого серпня — таємниця за сімома замками. Ще три роки тому всі, включаючи й режисера-постановника церемонії відкриття Ігор Чжана Імоу, підписали зобов’язання зберігати все в таємниці до останнього дня.

Китай за ціною не постояв

А от скільки коштуватимуть Ігри і як їх проведення позначиться на економіці країни — відомо вже давно. За найскромнішими оцінками загальний бюджет підготовки Олімпіади в Пекіні перевищує 40 млрд. дол., за іншими — це десь 50—60 мільярдів. (Остання Олімпіада в Афінах обійшлася організаторам у 12 млрд. дол.) Рекорд, що його після Пекіна навряд чи наважиться побити яка-небудь країна.

Причому в цю суму входить усе, починаючи від власне підготовки спортивних об’єктів, які в Китаї обійшлися у 2,5 млрд. дол., і закінчуючи масштабними проектами вдосконалення інфраструктури китайської столиці, озелененням міста, поліпшенням якості повітря, модернізацією транспорту і зв’язку, відновленням столичного аеропорту тощо.

Річ у тім, що підготовку до Олімпіади було органічно вплетено в цілісну програму розвитку Пекіна (а також інших шести міст, де відбудуться окремі змагання), розраховану аж до 2010 року і формально не прив’язану до Ігор. А деякі її елементи, як, наприклад, заходи щодо поліпшення екології столиці, проводитимуться до 2015-го.

Такий комплексний підхід сьогодні активно вивчається росіянами для підготовки до зимової Олімпіади 2012 року в Сочі й наступних Ігор у Лондоні того ж 2012-го. Його також можна використовувати для підготовки до Євро—2012 в Україні.

Китайці вважають, що гроші витрачено недаремно, і країна не відчуватиме спаду економічної активності та інфляції по закінченні Ігор. Олімпіада, як очікується, надасть поштовх зростанню китайської економіки в різних секторах. До того ж туризм обіцяє якнайшвидше повернення вкладених в інфраструктуру коштів: у дні Олімпіади в Пекіні очікують 2,5 млн. туристів з інших районів Китаю та 600 тисяч іноземців. А наступні десять років кількість відвідувачів столиці збільшуватиметься на 10% щороку і до 2010-го може становити 5 млн. людей на рік. В індустрії масового спорту та фізкультури, за оцінками експертів, після Олімпіади розпочнеться справжній бум. Вона зростатиме на 20% на рік і загалом, за прогнозами, зможе акумулювати близько 250 млрд. дол.

Примітно, що до 2010 року на інфраструктурні проекти в Китаї планують витратити 400 млрд. дол. Серед масштабних заходів на найближчі роки значаться виставка World Expo 2010 у Шанхаї, на яку буде витрачено не менш як 40 млрд. дол., а також заплановані на той самий рік Азіатські ігри в Гуанчжоу — з бюджетом у 27 млрд. дол. І інвестори вже сьогодні розпочали боротьбу за участь у цих багатомільярдних проектах.

Безпека — запорука успіху

Після загострення ситуації в Тибеті та жахливого землетрусу в провінції Сичуань влада почала приділяти особливу увагу не тільки можливостям, які відкриє для Китаю Олімпіада, а й питанням безпеки. Очевидно, що Олімпіаду спробують використати у своїх цілях не тільки прихильники незалежності буддистського Тибету та мусульманського Синьцзян-Уйгурського району, а й члени низки терористичних організацій. Примітно, що недавно в Синьцзян-Уйгурському автономному районі на заході країни було ліквідовано збройне угруповання, яке планувало свою вилазку саме до спортивних заходів.

Сьогодні Пекін намагається продемонструвати світовій спільноті своє бажання бути відкритим і забезпечити гостям і учасникам Олімпіади максимум комфорту та свободи. Але ця відкритість починає лякати самих китайців: є побоювання, що вона спровокує опонентів китайської влади. Тому китайці грають на випередження, намагаючись мінімізувати кількість небажаних інцидентів і подій під час Олімпіади. Китайська влада не тільки посилила заходи безпеки в Пекіні, а й впровадила обмеження на поїздки до Китаю на час Олімпіади. З квітня одержати візу до КНР стало складніше. У самому Пекіні вже з кінця червня задіяно сотню тисяч охоронців порядку для виявлення потенційно небезпечних і неблагонадійних осіб, яких аж до осені постараються тримати подалі від олімпійських об’єктів.

Щоб зменшити ймовірність інцидентів, у дні Олімпіади кількість співробітників безпеки у столиці перевищить 400 тисяч, із них 85 тисяч буде задіяно безпосередньо на олімпійських об’єктах. У місті встановлено
300 тис. камер відеонагляду. Іноземцям, включаючи журналістів, слід утримуватися від діяльності, яка за китайськими законами може бути розцінена як «загроза соціальній стабільності» та безпеці КНР.

«Безпека — найважливіший індикатор успіху Ігор, і він також важливий для демонстрації іміджу нашої країни», — заявив віце-президент Китаю Сі Цзиньпін, звертаючись дев’ятого липня до представників служб, на які покладено відповідальність за безпеку та спокій у місті під час Олімпіади.

Низка західних видань пишуть, що китайці повертаються до практики тотального стеження, посилюють гоніння інакомислячих. Міжнародні правові організації розкритикували ці дії Пекіна, вбачаючи у них відхід від раніше проголошених принципів і обіцянок, даних МОК.

Швидше за все, небажаних інцидентів і подій під час Олімпіади уникнути не вдасться. Але для Пекіна важливо, щоб ці конфлікти не вилилися в чергову конфронтацію Піднебесної зі світовою спільнотою. Цього китайці хотіли б уникнути. Адже, повторимося, для Пекіна Олімпійські ігри — чудова нагода продемонструвати не тільки національну міць Китаю, а й його здатність до глобального лідерства.