This version of the page http://dialogs.org.ua/dialog.php?id=22 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-10-01. The original page over time could change.
ДИАЛОГ.ua / Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

цитата:
У знаменитого художника середньовіччя Босха є картина під назвою "Корабель дурнів". Враховуючи те, наскільки нерозумно ми витрачаємо колосальні резерви - інтелектуальні, технічні, природні - які Господь дарував українській нації, іноді мені здається, що Босх списав її з теперішніх українських реалій.
Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ
rus ukr English version
Україна шукає свою ідентичність
„Внутрішня геополітика” України.
Українська еліта – становлення чи занепад?
ТЕКУЩИЙ ДИАЛОГ

Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади

Серед численних обіцянок та намірів, які були задекларовані новою владою в Україні, одне з ключових місць належить адміністративно-територіальній реформі. Про особливий статус адміністративно-територіальної реформи свідчить і поява спеціальної посади в українському уряді – віце-прем'єр міністра з питань проведення адміністративно-територіальної реформи. Нарешті, вважається, що реформа самоврядування, як одна з складових частин адміністративно-територіальної реформи, була чи не найбільш підготовленим проектом на момент приходу до влади нового уряду. А відтак, її реалізація так чи інакше буде сприйматися як тест на ефективність нової політичної команди.

Одне із перших запитань - чи взагалі на часі проведення реформ, поки не завершиться перехідний період, який виник у зв'язку із зміною політичного режиму в Україні?

Друге питання - чи готова, влада, регіональні еліти та населення міст, районів та сіл до проведення реформи самоврядування й адміністративно-територіальної реформи, перш за все фінансово, і чи є для цього належні кадри?

Чи існують теоретично обґрунтовані концепції та проекти адміністративно-територіальної реформи? Наскільки вони легітимні в очах населення та апарату управління, який буде безпосередньо задіяний у їхній реалізації? Чи знову ж таки – вибору немає?

Досі не проведений сценарний аналіз майбутніх змін – не обрано оптимального сценарію як по суті, так і по термінам реалізації реформи (радикального, поетапного, розтягнутого).

Немає також відповіді на питання, наскільки міжнародний досвід може бути прийнятний в умовах української специфіки, – в ситуації незавершених перехідних процесів в політиці та економіці, за значних соціокультурних відмінностей між регіонами України.

Крім того, не завадило б і політикам і розробникам реформ провести інвентаризацію власних уявлень про такі поняття, як сучасні стратегії просторового розвитку, нові концепції та моделі планування та управління територіями, вплив процесів змін у підпорядкуванні територій на традиційну політику розміщення продуктивних сил і т.і.

І головне – чи прораховані економічні, політичні та соціальні наслідки адміністративно-територіальної реформи, яку хочуть запровадити до кінця 2005 року?

Складається враження, що на момент публічно-політичного старту адміністративно-територіальної реформи цілі, зміст та стратегія проведення цієї реформи до кінця не усвідомлюють ні її ініціатори, ні ті, хто буде мати справу з її наслідками. І останні публічні обговорення проблем та перспектив реформи території та місцевого самоврядування продемонстрували, що існує більше запитань ніж відповідей. Започатковуючи новий діалог, присвячений адміністративно-територіальній реформі та реформі самоврядування в Україні, ми сподіваємося, що цей баланс зміниться на користь більш конкретного та поміркованого уявлення про майбутні трансформації усіх зацікавлених сторін – ініціаторів, виконавців та громадян нашого суспільства, – усіх, кого торкнеться втілення у життя цієї реформи.

Версия для печати
МНЕНИЯ ЭКСПЕРТОВ
„Теперішня реформа ставить у центр інтереси людини”
Микола Пухтинський, керівник Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України при Президентові України, академік Української муніципальної академії, кандидат юридичних наук, доцент
Основним недоліком попередніх спроб реформувати нашу адміністративно-територіальну систему була думка, що реформу можна провести на громадських засадах. А це неможливо, оскільки вона потребує чималих грошей.
Читать далее

„Починати реформу треба із організуючої ролі місцевих влад”
Наталя Шиманська, депутат Київської міської ради, президент Фундації місцевої демократії та європейської інтеграції ім. Ю.Панейка
Ми не маємо права знову помилитися після стількох невдалих спроб реформування місцевих органів влади. На мою думку, проводити цю реформу слід неспішно, переконуючи людей у перевагах і вигодах від змін. Для цього реформа має вийти за межі владних коридорів. Лише тоді, коли кожен громадянин відчує її глибинну суть і буде переконаним у покращенні життя в результаті змін, реформа стане і його справою. Лише тоді вона буде успішною і дієвою.
Читать далее

„Помаранчева революція” створила дуже сприятливі умови для радикальних перетворень у системі й характері державного управління”
Олександр Дем’янчук, кандидат фізико-математичних наук, доцент, завідувач кафедри політології Національного університету „Києво-Могилянська академія”
Основна відмінність цієї реформи полягає в намаганні змінити систему і принципи управління державою, а не лише виконавчої влади, як це передбачалося адміністративною реформою кінця 90-х років.
Читать далее

„Я впевнена, що цю реформу реалізують, так само, як і впевнена, що її ще істотно перероблятимуть”
Віра Нанівська, директор Міжнародного центру перспективних досліджень
Здається, окрім вузького кола експертів навіть в уряді нема чіткого уявлення того, що ми хочемо досягти внаслідок даної реформи, для чого нам потрібно це територіальне укрупнення.
Читать далее

Реформу нужно проводить не сверху, а снизу
Владимир Балабанович, председатель профсоюза работников сферы предпринимательства
Децентрализация власти позволяет решать многие вопросы региональной политики – выравнивание развития регионов, развитие инфраструктуры и даже подъем интеллектуального уровня чиновников на местах
Читать далее

„Без самоврядування громад громадянське суспільство не відбудеться”
Микола Яковина, провідний експерт Центру політико-правових реформ
Зараз нарешті прийшло усвідомлення, що крім міст – обласних центрів, на інших рівнях місцеве самоврядування не склалося як повноцінний і самодостатній інститут публічної адміністрації, який міг би вирішувати більшість питань місцевого життя самостійно, без органів виконавчої влади.
Читать далее

В Україні ще немає передумов для ефективного запровадження АТР
Олександр Синьоокий, заступник голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив
На сьогоднішній день багато економічно потужних і демократично розвинутих країн Європи досі не здійснило адміністративно-територіальну реформу. Деякі країни здійснювали подібні процеси протягом тривалого часу, зокрема, у Польщі, реформа тривала близько десяти років і вимагала величезних фінансових ресурсів
Читать далее

„Я би радше ліквідував державні адміністрації на рівні областей, але ні в якому разі не на рівні районів”
Андрій Дуда, доцент кафедри Академії муніципального управління, кандидат наук.
Для України райони є гарантією від сепаратистських рухів. Згадаймо, що саме райони завжди рятували Крим, адже райдержадміністрації напряму підпорядковані Кабміну й Президентові України, і завдяки цьому завжди були опорою центральної влади.
Читать далее

„Влада виявила готовність децентралізувати повноваження”
Павло Качур, президент Асоціації агентств регіонального розвитку України, народний депутат України, член фракції „Наша Україна”
Якщо організаторам адміністративно-територіальної реформи вдасться довести громаді, що в результаті цієї реформи послуги стануть до неї ближчими і якість цих послуг буде кращою, ніж вона є на сьогодні, то успіх реформи буде забезпечений.
Читать далее

„Помаранчева революція-2004 нарешті відкрила шанс для реформи територіального устрою”
Володимир Кампо, завідувач кафедри Академії муніципального управління, професор
Попри шалений опір з боку старої номенклатури та нової опозиції зараз, коли нова влада ідентифікує себе з народом, реформа територіального устрою стає реальною можливістю. Головне, не допустити, щоби противники реформи використали непоінформованість значної частини українців щодо її змісту для боротьби проти неї.
Читать далее

Адміністративно- територіальна реформа не буде прийнята цим складом парламенту
Костянтин Матвієнко, експерт Корпорації стратегічного консалтингу “Гардаріка”
Уряд і президент розуміють, що перед суспільством стоїть низка викликів, на які треба відповідати. Але проблема полягає в тому, що нова влада не має стратегій відповіді на ці виклики
Читать далее

Головна мета АТР – створити дієздатне місцеве самоврядування
Юрій Ключковський, народний депутат України
Всі говорять про необхідність змін в системі місцевого самоврядування, але коли приходять люди, які хочуть провести ці зміни, їхні дії наражаються на неабиякий опір
Читать далее

Реформа может дать результаты уже через 2-3 года
Олег Соскин, директор Института трансформации общества
Проведение административно-территориальной реформы необходимо, чтобы открыть местные ресурсы и инициативу местных громад. Она позволит перейти на демократические механизмы и построить рыночную экономику, подорвет монополию, которая есть сейчас во всех органах власти, и позволит ввести туда механизм конкуренции
Читать далее

„Здебільшого життєвої сили у реформаторів вистачає лише на перший рік”
Юрій Ганущак, експерт Асоціації міст України
Якщо елітам, особливо тим з них, котрі не засліплені помаранчевим кольором, не пояснити цілей та доцільності даної реформи, то на якомусь етапі вона зламається.
Читать далее

Мільярди, витрачені на АТР, підуть на розвиток всієї України
Анатолій Ткачук, юрист Інституту громадянського суспільства
Новою ідеологемою запропонованої реформи є розбудова в Україні європейської, трирівневої системи адмінтерустрою.
Читать далее

Нова реформа відкриє перед нами нові можливості
В’ячеслав Негода, голова секретариату Спілки лідерів місцевих та регіональних влад України
Щодо необхідності реформи, то ні у кого не виникає сумнівів, і перше, що реформа дасть – це запровадження принципу повсюдності місцевого самоврядування.
Читать далее

ДРУГИЕ ДИАЛОГИ
Украина: нация для государства или государство для нации?
„Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине
«Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество»
Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине.
В зеркале украинского культурного продукта
Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления?
Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития
Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона
Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо?
Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы
Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности
Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи)
Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації
„Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України
Феноменологія української корупції та її специфічні риси
Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу
Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики
Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України
Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок
Майдан, рік по тому
Вызовы или стимулы глобализации?
Демографический кризис или последний украинец
Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС
Славянские миры: цивилизационный выбор
Повестка дня будущего президента
Новое украинское Просвещение
„Внутрішня геополітика” України.
Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”?
Демократия по-украински
Какая Россия нужна Украине?
Українська національна еліта – становлення чи занепад?
Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні
Україна шукає свою ідентичність
Камо грядеши, Украина?


Проект реализуется в рамках благотворительной программы "Культура и образование" ВБФ "Поступ"
Идея и интеллектуальная поддержка проекта осуществляется Центром социальных исследований "София"
Высказанные в статьях и интервью мнения являются авторскими