 |
|
|
|
|
|
цитата:
У знаменитого художника середньовіччя Босха є картина під назвою "Корабель дурнів". Враховуючи те, наскільки нерозумно ми витрачаємо колосальні резерви - інтелектуальні, технічні, природні - які Господь дарував українській нації, іноді мені здається, що Босх списав її з теперішніх українських реалій. Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ |
|
|
|
|
|
|
Феноменологія української корупції та її специфічні риси
|
|
|
|
|
Українській Конституції 10 років
|
|
|
|
|
„Внутрішня геополітика” України.
|
|
|
|
|
|
| ТЕКУЩИЙ ДИАЛОГ |
|
Славянские миры: цивилизационный выбор |
Еще перед началом избирательной кампании неоднократно звучала мысль, что нынешние выборы президента Украины – это цивилизационный выбор для нашей страны. До второго тура выборов было не ясно, воспользуется ли Украина шансом повторить опыт западных славян и предпочесть европейский выбор "евразийскому"? Ведь если в ближайшее время Украина не сумеет выработать и защитить собственную социокультурную стратегию полноправного субъекта европейской интеграции, ей будет навязан иной выбор. Не исключено, что этот выбор опять будет рядиться в тогу славянства, которой Российская империя вот уже третье столетие прикрывает свои притязания на господство в регионах, населенных славянскими народами.
Украина, расположенная между тремя цивилизационными центрами, всегда получала импульсы к развитию или точки притяжения извне. Не исключено, что политическая ситуация, сложившаяся в нашей стране после президентских выборов 2004 года, сможет дать новый импульс всему постсоветскому пространству для качественного переформатирования и появления на нем принципиально новых проектов. Возможно, сегодня наша страна могла бы предложить и свой вариант учета региональных интересов на базе украинской версии славянской идеи.
В Киеве, в 2004-м родилась новая славянская демократия XXI века. После оранжевой революции можно поверить, что разговоры о нашем особом месте в мировой цивилизации — это уже не романтическая славянофильская или евразийская риторика, а реальная альтернатива дальнейшего развития. Именно украинская версия славянского мира, лишенная элементов восточного панславизма, позволила бы синтезировать столь разные ценности, присущие славянам, живущим в различных геополитических и цивилизационных средах – их веру, культуру, обеспечение прав и свобод.
Родство славянских народов могло бы сослужить им хорошую службу в эпоху глобализации. При этом украинская версия славянской идеи позволила бы нашей стране встраиваться в различные европейские проекты, получая все лучшее, что есть у ее славянских «соплеменников», и делясь с ними наработками своей культуры и науки, своими традициями и возможностями.
Наш новый диалог – о славянской идее вчера, сегодня и, возможно, завтра.
Версия для печати
|
|
|
| МНЕНИЯ ЭКСПЕРТОВ |
|
|
«Идея славянства сейчас не так популярна в Чехии, как раньше»
Радован Ванер, директор Чешского центра в Киеве
Вступление в ЕС разрушило барьеры и между славянскими государствами. Сейчас на границах, например, между Чехией и Словакией, Чехией и Польшей происходит очень много интересных культурных мероприятий. Отношения между этими странами настолько активны, в частности, благодаря тому, что славянам проще понять друг друга.
Читать далее |
|
|
“Немає підстав говорити про специфічність економічних відносин між слов’янськими країнами”
Віктор Петрович Яновський, Перший віце-президент Торгово-промислової палати України
Багато проблем є універсальними для бізнесменів з усього світу. Якщо їх турбують митні збори, національні особливості оподаткування, ще якісь дрібниці, то тут можуть порозумітися і німець, і японець, і слов’янин
Читать далее |
|
|
Питання ідентичності не можна охопити слов’янською атрибутикою
Борис Парахонський, доктор філософських наук, завідуючий відділу Інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО
У політичному сенсі ідеологія слов’янства є скоріше міфом. І оскільки цей міф позбавлений прагматичного наповнення, західні слов’яни ним не послуговуються. Більше того, жодна з європейських держав не заявить про пріоритет слов’янської нації – у багатонаціональній європейській державі це виглядало б щонайменше не демократично
Читать далее |
|
|
Слов’янство повинно спиратися на універсальні цінності
Адам Чарнота, слов’янин польсько-австралійський, професор Університету Сідней, Австралія.
Слов’янські народи повинні розвиватися не тільки в економічному, але і в цивілізаційному плані у широкому сенсі слова „розвиток”. Слов’яни можуть заявити про свою присутність у глобальному світі за умов не тільки розвитку підприємництва, але і розбудови громадянського суспільства та демократії „на місцях”.
Читать далее |
|
|
Культурне різноманіття – природний спадок слов’ян
Микола Ярмолюк, радник Міністерства закордонних справ.
Якщо слов’яни не розгублять свій скарб, то вони досягнуть багато чого. Крім того, слов’яни мають єднатися навколо якоїсь гарної, позитивної ідеї.
Читать далее |
|
|
Славянская Европа для нас – реальная альтернатива
Кость Бондаренко, политолог
Если детям в Украине, в Хорватии и Чехии еще в школе начнут преподавать историю славянского мира, то вскоре очень многое можно будет изменить к лучшему
Читать далее |
|
|
„Поглиблення співпраці між слов’янськими країнами має сенс, на мою думку, лише на двосторонній основі”
Борис Драгін, журналіст, заступник головного редактора газети польської нацменшини України
Вступ слов’янських країн до Європейського Союзу, з одного боку, створює певні бар’єри, передусім економічні, візові між тими слов’янськими країнами, які в ЄС, і тими які не є там, але водночас може зменшувати бар’єри з Брюсселем взагалі порівняно з тим, коли слов’ян там не було. Принаймні це стосується України і Польщі, оскільки остання проголошує і реалізує промоцію інтересів України в Євросоюзі
Читать далее |
|
|
„Треба входити до європейської спільноти зі своїм власним почерком, зі своєю неповторністю”
Іван Стоянов, доктор філологічних наук, професор кафедри слов’янської філології Київського славістичного університету
Безперечно, що за ментальністю стоїть мова. Ми ніколи не зможемо бути французами, або ж англійцями, як би не намагалися, адже у нас інший менталітет, своєрідне дещо відмінне бачення навколишнього світу через призму власної мовної свідомості. Надійним гарантом нашої приналежності до європейських цінностей є наша держава з її міцним потенціалом, незаперечними досягненнями в науці, освіті, культурі, мистецтві.
Читать далее |
|
|
Політичне слов’янство протистоїть “поверненню до Європи”
Степан Віднянський, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України.
Ідея слов’янства можлива тільки як зовнішньополітична парадигма, бо у внутрішній політиці вона загрожує конфліктами
Читать далее |
|
|
Слов’янський етнос залишається найбільшим у Єдиній Європі
Алексєєв Юрій Миколайович, ректор Київського славістичного університету.
Західне і східне слов’янство суттєво відрізняється за своєю ментальністю. І хоча існує теорія поділу його на Центральну, Центрально-Східну, Східну Європу (де донедавна домінувала Росія), однак слов’янський етнос залишається найбільшим у Єдиній Європі.
Читать далее |
|
|
„Ми, словенці, завжди усвідомлювали свою безпосередню причетність до сім’ї слов’янських народів”
Прімож Шеліго, посол Словенії в Україні
Після вступу до ЄС кількох слов’янських країн сталася чудова історична подія. Вперше в історії слов’янство „входить клином” в Євросоюз, де ще зовсім недавно переважали інші народи, германські та романські. Вперше в історії Європи ми, слов’яни, маємо можливість рівноправно приймати рішення щодо спільних цінностей та спільних цілей.
Читать далее |
|
|
Дух слов’янства
Василь Махно, поет, США
Слов’янська єдність, або її модель, може розглядатися лише під кутом зору культурної співпраці, однак без перегинання палиці, без пафосних умлівань, “ось ми слов’яни”.
Читать далее |
|
|
Славянский фактор по-белорусски
Игорь Ляльков, председатель Белорусского Шумановского Общества, председатель Редакционного совета журнала «ЭўраБеларусь»
Более 60% молодых жителей Беларуси однозначно выступают за вступление страны в Евросоюз, то есть для значительной части «людей будущего» вопроса не только о ценности «славянского», но даже и «постсоветского» единства просто не существует
Читать далее |
|
|
Слов’янська єдність можлива тільки в європейському контексті
Емілія Ченгелова, соціолог, науковий співробітник Інституту соціології Академії наук Болгарії, Софія.
Слов’янським країнам притаманні спільні проблеми, але вони не пов’язані з слов’янськими коренями чи слов’янським походженням. Вони обумовлені тим, що всі слов’янські країни знаходяться в процесі трансформації як політичних, так і економічних відносин.
Читать далее |
|
|
Глобальная перспектива более прогрессивна, чем славянская
Аркадиуш Сарна, эксперт Центра Восточных Исследований, Варшава
Украина для Европы в целом, а не только для славянских народов, может быть полигоном для внедрения изменений, в том числе и в России. То есть, воплотить идею славянства, которая сейчас понимается только как российская идея, Украина сама по себе, может, и не способна, но она может быть перспективной с точки зрения изменений в России.
Читать далее |
|
|
Маятник качнется в сторону Украины
Ян Кочи, директор представительства компании Schindler Ukraine
Термин средней Европы будет распространен дальше на восток. Возможно, в ближайшие 10 лет в этом плане произойдут какие-то изменения. Будет ли в этом славянский компонент – возможно. Но нужно учитывать, что ближайшими союзниками в центральной Европе будут не только славяне, но и прибалты с венграми.
Читать далее |
|
|
Украина может стать центром влияния. Но только в отдаленной перспективе.
Сергей Борисович Крымский, философ
Важна не славянская идея вообще, а то, что стоит за ней, важно не «что», а «как». Украинская политика 18-го века основывалась на том, что не Россия, а именно Украина является центром славянства. Речь тогда шла о создании общеславянского государства в форме союза государств-штатов с центром в Киеве. Важно и то, что Россия рассматривалась как один из штатов и это был не имперский, а демократический проект.
Читать далее |
|
|
Міф про третій шлях „Слов’янської ідеї”
Леонід Зашкільняк, зав. кафедри історії слов’янських країн Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор історичних наук, професор
Ніякого “слов’янського світу” насправді не існує – сучасні слов’янські народи різняться у етнічному, культурно-релігійному, цивілізаційному відношеннях. Нині потрібні цивілізовані, рівноправні і взаємоповажні зв’язки з усіма народами, а передусім сусідніми.
Читать далее |
|
|
Страх вестернізації
Мілета Продановіч, художник, Сербія.
Однією з найважливіших проблем для всіх слов’янських національних держав є спротив ідеям модернізації. На противагу тим країнам, які все ж таки почали цей процес і яким вдалося знайти своє місце в європейському домі, у багатьох слов’янських країнах широко поширені думки, що ми не потребуємо модерної цивілізації, що Захід є чимось ворожим для всіх Східноєвропейських країн, що ми втратимо якусь частинку нашої душі, якщо вестернізуємося
Читать далее |
|
|
Не надо прикрывать «славянством» олигархат и алчность
Владимир Богданов, социолог, РФ
Славянский этнос еще не познал себя в экономических отношениях. Славяне хорошо проявили себя во многих областях, но не в экономике. Здесь мы отстали очень сильно. Если бы мы пошли по пути эволюционного развития капитализма, то сейчас и вопрос о славянстве стоял бы совсем по-другому.
Читать далее |
|
|
Ми настільки ж подібні, наскільки і різні
Нікола Йордановскі, доктор історії, Македонія
Будь-яка спроба створити, або навіть уявити якусь альтернативну “слов’янську Європу” нівелюється тим, що слов’яни вже виявляються розділеними на “слов’ян в Європі” і “слов’ян поза Європою”. При цьому навіть ті слов’яни, які знаходяться поза межами Європи розділені на тих, хто має надію вступити до цього “елітного клубу” і хто взагалі відмовляється від цієї ідеї
Читать далее |
|
|
Слов’яни є не етнічною, а мовною спільнотою
Валерій Яровий, доктор історичних наук, професор
Такої культурно-мовної і навіть духовної спільноти, яка є у слов’ян мабуть немає більше ніде. Зраз у світі існує приблизно 280-300 млн. слов’ян, які населяють досить велику територію.
Читать далее |
|
|
„Коли говорити про сучасних слов’ян, то спільне між ними лише те, що вони більш-менш можуть порозумітися”
Наталя Яковенко, доктор історичних наук, професор
Слов’яни, коли не брати до уваги „успішніших” чехів та словенців, є аутсайдерами в Європі, ба, навіть коли декого півроку тому запросили до Європейського Дому – це ще не означає, що посадять на почесне місце.
Читать далее |
|
|
Словосочетание «быть европейцем» имеет для средних словаков политическое значение, а «быть славянином» – этническое
Александр Дулеба, директор исследовательского центра Ассоциации внешней политики Словакии
Славянские народы могут быть обозначены как этническая общность на основании своих общих этнолингвистических характеристик, некоторых сходных традиций и т.д., но с политической точки зрения это не имеет никакого значения
Читать далее |
|
|
|
| ДРУГИЕ ДИАЛОГИ |
|
Украина: нация для государства или государство для нации? „Социальный капитал” и проблемы формирования гражданского общества в Украине «Социальные мифологемы массового сознания и политическое мифотворчество» Гражданин и власть: патерналистские и авторитарные настроения в Украине. В зеркале украинского культурного продукта Есть ли «свет» в конце регионального «туннеля» или кого интересуют проблемы местного самоуправления? Национальная идея: от украинской мечты к новой парадигме развития Досрочные выборы: политическое представление к завершению сезона Кризис ценностей: что такое хорошо, и что такое плохо? Реформы в экономике Украины: причины, следствия, перспективы Информационное пространство – кривое зеркало Украинской действительности Постсоветское поколение – здравствуй! (или некоторые подробности из жизни молодежи) Проект Україна: українська самосвідомість і етнонаціональні трансформації „Південний вектор” євроінтеграційної стратегії України Феноменологія української корупції та її специфічні риси Українській Конституції 10 років: від «однієї з найкращих в Європі» до правового хаосу Украина в геополитических играх 2006-2025 гг. или Очередное обновление внешней политики Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України Парламентський злам: проблеми взаємодії владних гілок Майдан, рік по тому Вызовы или стимулы глобализации? Демографический кризис или последний украинец Адміністративно-територіальна реформа – тест на ефективність нової влади Ролевые игры: социодрама Украина – ЕС Повестка дня будущего президента Новое украинское Просвещение „Внутрішня геополітика” України. Чи готова Україна „мислити глобально, діяти локально”? Демократия по-украински Какая Россия нужна Украине? Українська національна еліта – становлення чи занепад? Середній клас в Україні : майбутнє народжується сьогодні Україна шукає свою ідентичність Камо грядеши, Украина?
|
|
© 2006 by DIALOG.UA
All rights reserved |
|
|
Проект реализуется в рамках благотворительной программы "Культура и образование" ВБФ "Поступ"
Идея и интеллектуальная поддержка проекта осуществляется Центром социальных исследований "София"
Высказанные в статьях и интервью мнения являются авторскими |
|
|