Вірші, поеми, проза, аналітика
Автори /
Олесь Холодний
|
|
-
Авторська
-
Поезія (27)
-
Поеми (0)
-
Аналітика (0)
-
Проза (2)
-
Рецензії (0)
-
Огляди (0)
-
Усі коментарі
-
Інтерв’ю
Рубрики
• Дуалії
• Зупинки
Поезія ⁄ Переглянути все
•
Ледача радість
•
* * *
•
Три хвилі
•
Недописані роздуми
•
***
•
Така ніжна Вона
•
Листопад
•
Безтурботність
•
Подрузі
•
Місто
•
Трішки про себе та реальність, з іронією та смутком
•
Світне (Учасникам форуму Веб-Єднання)
•
На березі білого моря...
•
***
•
Два
•
Вибір
•
***
•
Діждати весни
•
***
•
Вечір
•
Вулиця
•
***
•
Два сонця
•
Останній вокзал
•
Онукові
•
Дуалія закоханості та кохання
•
Дуалія ночі
Переглянути все
Не гамірно... тихо. Чорняве дівчисько,
Ледача усмішка, ще юна хода. "
Ледача усмішка, ще юна хода. "
Безбожні молились Богу,
А божні просили хліба. "
А божні просили хліба. "
Три хвилини журби,.. і хвилина лиш радості.
Чи невірні сліди? Чи знайдемо до старості? "
Чи невірні сліди? Чи знайдемо до старості? "
Наснилося
"
"
Шукати долю, гукати згубу,
Так гірко вкотре стулити губи, "
Так гірко вкотре стулити губи, "
Зачарує зорю, щоб кружляла за нашим вікном.
Звуки осені вмить оберне на лункий передзвін. "
Звуки осені вмить оберне на лункий передзвін. "
Листопаду сімнадцятий день. Біла сукня і вальс.
Погляд матері й матері, батька і батька сумні. "
Погляд матері й матері, батька і батька сумні. "
Є у гаю чарівна сила.
Дмухне вітер - тріпоче листя. "
Дмухне вітер - тріпоче листя. "
А навіщо мені всміхнулась?
Переплутала, може, щастя? "
Переплутала, може, щастя? "
Це місто без любові,
Своєї чи чужої. "
Своєї чи чужої. "
А місто тремтить од болю.
Поламані сплять трамваї. "
Поламані сплять трамваї. "
Світне... та й зорі збираються в ліжко.
Тільки-но перша прокинулась птиця. "
Тільки-но перша прокинулась птиця. "
А місяць, чаруючи, жде посланців
На березі білого моря... "
На березі білого моря... "
Поміж тисячі слів є лиш кілька, що топлять каміння.
Між мільйонів доріг лиш одна, що не має кінця. "
Між мільйонів доріг лиш одна, що не має кінця. "
В рожевім трамваї,
У сивім віконні "
У сивім віконні "
Вулиці знахабніли,
Чи то од люду, а чи від тиші. "
Чи то од люду, а чи від тиші. "
Не посміхнувся ранку -
Ранок завжди взаємний. "
Ранок завжди взаємний. "
Судьба очікувань веснú...
Та не до всіх приходять весни, - "
Та не до всіх приходять весни, - "
І четверта сестра порятує від щему у грудях.
Не цілунком - лиш подихом долі... Спинися на мить "
Не цілунком - лиш подихом долі... Спинися на мить "
Вечір дарує згадку,
Іншим - непевну мрію. "
Іншим - непевну мрію. "
Живе на світі вулиця без люду.
І тіло її стоптане ущент, "
І тіло її стоптане ущент, "
Я не люблю дружину.
Зá що її любити? "
Зá що її любити? "
Два сонця,
І вибір між ними. Життя... "
І вибір між ними. Життя... "
Десятий вокзал. Поміж люду і мій провідник.
Не бачив квитка та читає дорогу на скронях. "
Не бачив квитка та читає дорогу на скронях. "
Вологий пил втамовує мій подих.
І на зупинці власного життя "
І на зупинці власного життя "
Між нами стіл. Твій біль на тім столі.
І кава нецукрована холодна. "
І кава нецукрована холодна. "
Поглянь. У дивнім танці зорі
сором'язливо, ніби голі, "
сором'язливо, ніби голі, "