Вірші, поеми, проза, аналітика
Автори /
Василь Шляхтич
|
-
Авторська
-
Поезія (45)
-
Поеми (0)
-
Аналітика (0)
-
Проза (37)
-
Рецензії (0)
-
Огляди (0)
-
Усі коментарі
-
Інтерв’ю
Інфо
| Народний рейтинг: | 5.21 |
| Рейтинг "Майстерень": | 0 |
| Авторський статус: | Любитель поезії |
| Статус від редакторів: | Любитель поезії |
| Переглядів сторінки автора: | 18004 |
| Дата реєстрації: | 2006-01-15 00:24:35 |
| Звідки: | Зеленогірщина - Польща |
| Веб сторінка: | www.virchi.narod.ru /poeziya /chlachtich.htm |
| У кого навчаюсь: | Б.І.Антонич, Т.Шевченко і Л.Українка |
| Група: | Користувач |
| Е-mail: | << Для контакту з автором зареєструйтеся >> |
| Автор востаннє на сайті | 2008.09.27 19:15 |
| Автор у цю хвилину | відсутній |
Про автора
Я народився в Улючі над Сяном ( Надсяння) у 1946 році.
В час "Акції Вісла" у 1947 році був насильно з батьками та односельчанами викинутий з рідних земель на західні землі Польщі біля міста Зелена Гора де проживаю по нинішній день. Моя мова, це мова рідного Надсяння яку збагачую перечитаними книжками. В школі я вивчав польську мову, українську вивчив від батьків, яки були хліборобами і самі закігчили тільки початкову школу.Пишу вірші більше сорока років. Першого вірша помістило "Наше Слово" у 1963 році. Останнім часом вірші мої були друковані в українськомовних газетах і часописах Польщі, України і США.
В час "Акції Вісла" у 1947 році був насильно з батьками та односельчанами викинутий з рідних земель на західні землі Польщі біля міста Зелена Гора де проживаю по нинішній день. Моя мова, це мова рідного Надсяння яку збагачую перечитаними книжками. В школі я вивчав польську мову, українську вивчив від батьків, яки були хліборобами і самі закігчили тільки початкову школу.Пишу вірші більше сорока років. Першого вірша помістило "Наше Слово" у 1963 році. Останнім часом вірші мої були друковані в українськомовних газетах і часописах Польщі, України і США.
Найновіший твір
Лелеки
Далеко, далеко, далеко...
Не знаю, не скажу куди
Літають наші лелеки
Лишаючи сумні сліди.
Ти хотів за ними летіти,
Лиш Бог тобі крилець не дав
Бо знає, що в тебе є діти.
Бог хоче щоб ти їх ховав.
Сьогодні ти вдруге щасливий
На землях своїх прадідів,
Де родиться справедливість,
Яку батько й дід твій творив.
З весною повернуть лелеки.
Тоді знов поверне життя
І діти почують їх клекіт.
І скажуть, це наша земля!
26.09.2008р.
Далеко, далеко, далеко...
Не знаю, не скажу куди
Літають наші лелеки
Лишаючи сумні сліди.
Ти хотів за ними летіти,
Лиш Бог тобі крилець не дав
Бо знає, що в тебе є діти.
Бог хоче щоб ти їх ховав.
Сьогодні ти вдруге щасливий
На землях своїх прадідів,
Де родиться справедливість,
Яку батько й дід твій творив.
З весною повернуть лелеки.
Тоді знов поверне життя
І діти почують їх клекіт.
І скажуть, це наша земля!
26.09.2008р.