Вірші, поеми, проза, аналітика
Автори /
Лариса Вировець
|
|
-
Авторська
-
Поезія (53)
-
Поеми (0)
-
Аналітика (2)
-
Проза (0)
-
Рецензії (0)
-
Огляди (0)
-
Усі коментарі
-
Інтерв’ю
Інфо
| Народний рейтинг: | 5.49 |
| Рейтинг "Майстерень": | 5.41 |
| Авторський статус: | Майстер-клас |
| Статус від редакторів: | R2 |
| Переглядів сторінки автора: | 10989 |
| Дата реєстрації: | 2006-04-08 09:04:05 |
| Звідки: | Харків |
| Веб сторінка: | http://www.stihi.ru/author.html?larisaviro |
| У кого навчаюсь: | Моїми найулюбленішими поетами в різні періоди були Левітанський, Мандельштам, Євген Плужник, Леся Українка, Д. Биков, І. Євса та багато інших. Мабуть, вони і є моїми вчителями. Та ще (в якусь мить життя) - харківський філолог-педагог О. Охріменко. |
| Група: | Редактор |
| Номінація: | П.М.2006 |
| Е-mail: | << Для контакту з автором зареєструйтеся >> |
| Автор востаннє на сайті | 2008.09.18 10:12 |
| Автор у цю хвилину | відсутній |
Про автора
Художник, дизайнер. Найбільше захоплення, що посилюється з роками — самота, що як напевно і щастя, дається дуже рідко і ненадовго :)
Вірші пишу з підліткового віку. Маю кілька книжок, одна з яких під назвою «ЯКБИ» вийшла нещодавно в харківському видавництві «Едена».
Вірші пишу з підліткового віку. Маю кілька книжок, одна з яких під назвою «ЯКБИ» вийшла нещодавно в харківському видавництві «Едена».
Найновіший твір
Глиняні письмена (переписані :)
Коли Ви прийдете вдруге,
я можу не впізнати Вас.
С. Пасічник «Голгофа»
Послабить ніч усі попруги,
сповільнить метушливий час.
Коли Ви прийдете удруге,
я можу не впізнати Вас.
Вода всесвітнього потопу
відхлине, залишивши мул,
і Зевс пливтиме по Європу,
і янгол дутиме в сурму.
Доба п’ятитисячолітня
як ніч бурхлива промайне,
і доки небо не розквітне,
Ви не згадаєте мене.
Румовища і попелища
зрівняє зваженість пустель,
і не кажіть мені, навіщо
колись тут пальма проросте.
Усе пройшло. Шумерська глина
не зберегла ні плач ні спів.
Отак і я усе спалила...
Крім слів.
Коли Ви прийдете вдруге,
я можу не впізнати Вас.
С. Пасічник «Голгофа»
Послабить ніч усі попруги,
сповільнить метушливий час.
Коли Ви прийдете удруге,
я можу не впізнати Вас.
Вода всесвітнього потопу
відхлине, залишивши мул,
і Зевс пливтиме по Європу,
і янгол дутиме в сурму.
Доба п’ятитисячолітня
як ніч бурхлива промайне,
і доки небо не розквітне,
Ви не згадаєте мене.
Румовища і попелища
зрівняє зваженість пустель,
і не кажіть мені, навіщо
колись тут пальма проросте.
Усе пройшло. Шумерська глина
не зберегла ні плач ні спів.
Отак і я усе спалила...
Крім слів.