Вірші, поеми, проза, аналітика
Автори /
Лана Петренко
|
|
-
Авторська
-
Поезія (36)
-
Поеми (0)
-
Аналітика (0)
-
Проза (5)
-
Рецензії (0)
-
Огляди (0)
-
Усі коментарі
-
Інтерв’ю
Інфо
| Народний рейтинг: | 4.82 |
| Рейтинг "Майстерень": | 4.58 |
| Авторський статус: | Любитель поезії |
| Статус від редакторів: | Любитель поезії |
| Переглядів сторінки автора: | 1040 |
| Дата реєстрації: | 2008-04-17 18:30:26 |
| Звідки: | Львівщина, м.Мостиська |
| Школа та стилі: | Модернізм та Реалізм, Постмодернізм, Романтизм |
| У кого навчаюсь: | І.Франко, Л.Українка, А.Парфенова, Л.Костенко |
| Група: | Користувач |
| Е-mail: | << Для контакту з автором зареєструйтеся >> |
| Автор востаннє на сайті | 2008.09.26 18:11 |
| Автор у цю хвилину | відсутній |
Про автора
Сімнадцятилітня дівчина, студентка юридичного факультету ЛНУ ім.Франка. Паралельно збираюсь вивчати журналістику. Дуже люблю писати, як прозові, так і поетичні твори. Надіюсь, завдяки вашій оцінці, зможу вдосконалити своє вміння.
Найновіший твір
Просто зморена
Убий, благаю, цю нестерпну відстань,
дроби асфальт, з'єднай в одне міста.
Розтане у тумані тиха пристань.
Не вірю! Це не правда! Не спроста
співали Тарасові солов'ї
для нас, і літо плакало. Так гірко
втрачати світлі спогади свої,
й сліпцем ставати, і гасити зірку.
Все! Досить! Більше не спіткнусь на помилках
чужих, і повторятися не буду,
“не знаю” не скажу, - я просто зморена
від несумісного людського бруду.
Убий, благаю, цю нестерпну відстань,
дроби асфальт, з'єднай в одне міста.
Розтане у тумані тиха пристань.
Не вірю! Це не правда! Не спроста
співали Тарасові солов'ї
для нас, і літо плакало. Так гірко
втрачати світлі спогади свої,
й сліпцем ставати, і гасити зірку.
Все! Досить! Більше не спіткнусь на помилках
чужих, і повторятися не буду,
“не знаю” не скажу, - я просто зморена
від несумісного людського бруду.