This version of the page http://maysterni.com/user.php?id=1884 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-09-29. The original page over time could change.
Авторська - Олена Бушуєва - Поетичні майстерні
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, поеми, проза, аналітика
Автори /
Олена Бушуєва
Я хочу жити просто і ясно, не заглиблюватися аж занадто ні в думки, ні в саму себе... Жити по совісті, і як вчили батьки: всі ми не без гріха, але судити не можна нікого.

  • Авторська
  • Поезія (8)
  • Поеми (0)
  • Аналітика (0)
  • Проза (0)
  • Рецензії (0)
  • Огляди (0)
  • Усі коментарі
  • Інтерв’ю

Інфо
Народний рейтинг: 4.95
Рейтинг "Майстерень": 4.83
Авторський статус: Любитель поезії
Статус від редакторів: Любитель поезії
Переглядів сторінки автора: 847
Дата реєстрації: 2008-03-27 18:33:04
Звідки: м. Черкаси
Школа та стилі: Класицизм, модернізм
У кого навчаюсь: А.Ахматова, В.Симоненко, Шекспір, Шарль Бодлер, Е.-М. Ремарк Якби Амедео Моділіяні писав вірші, то вказала б і його...
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2008.07.27 00:07
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Максималістка: якщо любити - то як востаннє в житті, дружити - назавжди, працювати - до повного виснаження...
У світ немає напівтонів, то ж не треба придумувати нічого зайвого. Люблю Бога, батьків, друзів, просто близьких серцю людей...і бажаю всім щастя!

Найновіший твір
Країна
Я подумки злітаю в небеса,
Проходжу полем і милуюсь житом,
Стерню змочила вранішня роса,
Туман на березі і сонця злиток.

Ще мить і розправляє крила птах -
Він вільний перед волею і небом,
Не зв'язаний кайданами в думках
Повільно піднімається над степом.

Ступаю полохливо серед трав,
Не мій це світ - я в ньому лиш людина...
І знову прокидаюся у снах -
У мареннях побачила Країну.

Щодня одноманітна суєта.
Кудись спішу, роблю і не стигаю
А ввечері тремтять від сліз вуста
І серце камінь смутку притискає...

Думки щораз додому враз несуть,
Де народився, щоб без усталі страждати,
Ці почуття наснаги додають
Любові до Країни,що не вмів кохати.