This version of the page http://maysterni.com/user.php?id=1294 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-09-29. The original page over time could change.
Авторська - Григорій Іванович Лютий - Поетичні майстерні
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, поеми, проза, аналітика
Автори /
Григорій Іванович Лютий
Ми з тих ясних зір, ми з тих чистих вод.
Ми — одна душа, ми — один народ...

  • Авторська
  • Поезія (34)
  • Поеми (0)
  • Аналітика (0)
  • Проза (0)
  • Рецензії (0)
  • Огляди (0)
  • Усі коментарі
  • Інтерв’ю

Інфо
Народний рейтинг: 5.6
Рейтинг "Майстерень": 5.43
Авторський статус: Майстер-клас
Статус від редакторів: R2
Переглядів сторінки автора: 3572
Дата реєстрації: 2007-07-24 13:59:26
Звідки: Запоріжжя
У кого навчаюсь: Іван Діденко
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Григорій Іванович Лютий народився в Гуляйполі на Запоріжжі 7 лютого 1949 року в сім’ї вчителів. Видав поетичні книги “Крилатий корінь”, “Крона вічності”, “Червона літера вогню”, “Хліб любові”, “Я воду пив з твого лиця”, “Гуляйполе”, дитячу збірку “Світлана” та разом із співаком і композитором Анатолієм Сердюком — пісенник “Пісні гуляйпільського краю”.
Представляв українську поезію на багатьох всеукраїнських і міжнародних форумах. В тому числі був єдиним делегатом од Спілки письменників України на Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у Москві в 1985 році.
Нині живе в Запоріжжі, очолює Запорізьку письменницьку організацію.
Член Спілки письменників України із 1984 року.

Найновіший твір
Уривок з роману "Мама Марія"
– Посуньтесь, куме, – він сказав і ліг, –
Віки зоріти нам під яворами.
І буде низько нахилятись глід,
Але він буде нам – як за горами…

Посуньтесь, куме. Вважте ще хоч раз.
Я розкажу останні всі новини.
Розквітла дітьми Гайчура гора,
І перейшла з городу в двір калина…

Посуньтесь, куме. Я би Вас прийняв.
Вступив би й неба клапоть між гілками…
Ці небеса навіки нам рідня,
Цей запах сліз жасминово-гіркавий…

Звиняйте, я нічого не приніс.
Гостинці всі в дорозі відібрали…
Не говоріть образливого “ні”,
Помирить нас трава під яворами…