Вірші, поеми, проза, аналітика
Автори /
Роман Коляда
|
|
-
Авторська
-
Поезія (15)
-
Поеми (0)
-
Аналітика (0)
-
Проза (1)
-
Рецензії (0)
-
Огляди (0)
-
Усі коментарі
-
Інтерв’ю
Інфо
| Народний рейтинг: | 5.29 |
| Рейтинг "Майстерень": | 5.25 |
| Авторський статус: | Любитель поезії |
| Статус від редакторів: | Любитель поезії |
| Переглядів сторінки автора: | 3928 |
| Дата реєстрації: | 2007-07-05 22:22:53 |
| Звідки: | Київ |
| Група: | Користувач |
| Е-mail: | << Для контакту з автором зареєструйтеся >> |
| Автор востаннє на сайті | 1999.11.30 00:00 |
| Автор у цю хвилину | відсутній |
Про автора
________________________________
Редакція рекомендує: у будні, крім середи, о 22.46 та у суботу о 22.09 (дайджест за тиждень) радіо "Ера" і Роман Коляда з програмою "Музика вічності".
Редакція рекомендує: у будні, крім середи, о 22.46 та у суботу о 22.09 (дайджест за тиждень) радіо "Ера" і Роман Коляда з програмою "Музика вічності".
Найновіший твір
Вродилось слово! (Поетам)
Наздоганяти резонанс
Вдаряти словом в ритмі серця
Ніхто не просить грішних нас.
І не заплатять нам сестерцій
За літри крові, що сплила
По сторінках чорнилом марним,
Яке поглинула імла.
Своїм екстазом незугарним
Злякаєм ангельські хорú
Й побіжимо алюром славним
Подалі, поки нас тхори
Не засмерділи.
Фіміамом Знесуться в небо молитви
І затанцюють в колі рими.
Наш вірш піде комусь «на ви»,
Комусь постане третім Римом,
Комусь привидиться Содом.
А хтось слідом за пілігримом
За хмари побіжить притьмом.
Хтось, не ховаючись за гримом,
Закине торбу на плече
І, в світ пішовши геть розкислий,
Від світу назавжди втече.
А що ж поет?
Сидить у кріслі, Наздоганяє резонанс
Вдаряє словом в ритмі серця,
У нього з Вічністю альянс
І звуки піднебесних терцій
Йому замінять хліб і сіль,
А радість тисяч породіль
Душевний затамує біль.
Та радість розлилась довкіль –
Вродилось слово!
Наздоганяти резонанс
Вдаряти словом в ритмі серця
Ніхто не просить грішних нас.
І не заплатять нам сестерцій
За літри крові, що сплила
По сторінках чорнилом марним,
Яке поглинула імла.
Своїм екстазом незугарним
Злякаєм ангельські хорú
Й побіжимо алюром славним
Подалі, поки нас тхори
Не засмерділи.
І затанцюють в колі рими.
Наш вірш піде комусь «на ви»,
Комусь постане третім Римом,
Комусь привидиться Содом.
А хтось слідом за пілігримом
За хмари побіжить притьмом.
Хтось, не ховаючись за гримом,
Закине торбу на плече
І, в світ пішовши геть розкислий,
Від світу назавжди втече.
А що ж поет?
Вдаряє словом в ритмі серця,
У нього з Вічністю альянс
І звуки піднебесних терцій
Йому замінять хліб і сіль,
А радість тисяч породіль
Душевний затамує біль.
Та радість розлилась довкіль –
Вродилось слово!