Вірші, поеми, проза, аналітика
Автори /
Янка Яковенко
|
|
-
Авторська
-
Поезія (42)
-
Поеми (0)
-
Аналітика (0)
-
Проза (8)
-
Рецензії (0)
-
Огляди (0)
-
Усі коментарі
-
Інтерв’ю
Інфо
| Народний рейтинг: | 5.25 |
| Рейтинг "Майстерень": | 5.1 |
| Авторський статус: | Любитель поезії |
| Статус від редакторів: | Любитель поезії |
| Переглядів сторінки автора: | 3580 |
| Дата реєстрації: | 2007-06-22 14:55:01 |
| Звідки: | м. запоріжжя |
| Веб сторінка: | http://www.bereginya-rodu.org |
| Школа та стилі: | Запорізька |
| У кого навчаюсь: | Григорій Лютий, народна пісня |
| Група: | Користувач |
| Е-mail: | << Для контакту з автором зареєструйтеся >> |
| Автор востаннє на сайті | 2008.05.01 22:45 |
| Автор у цю хвилину | відсутній |
Про автора
Яковенко Яна Володимирівна, народилася в місті Гуляйполі. Освіту маю вищу, філологічну. Зараз проживаю в місті Запоріжжі, працюю в Центрі дитячого розвитку „Надія” народознавцем. Маю донечку Дзвониславу
Є автором поетичної збірки „Босоніж”.
Зараз формуюся як дитячий поет.
Член Національної спілки письменників України.
Голова запорізького осередку об’єднання молодих батьків „Берегиня роду” при Руськопу Православному Колі
Є автором поетичної збірки „Босоніж”.
Зараз формуюся як дитячий поет.
Член Національної спілки письменників України.
Голова запорізького осередку об’єднання молодих батьків „Берегиня роду” при Руськопу Православному Колі
Найновіший твір
" Помаранчеві думки"
Гей збирайся люд,
Із усіх усюд!
Розкажу вам казочку-побрехеньку,
Для науки старим і маленьким,
Як пішли ми смоли шукати
Обідраний бік залатати.
Десь бичок третячок узявся,
На чотири біди обіцявся,
Скільки ж нас було облуплених,
На бочок смоляний ось так куплених.
Не побачив ніхто червоточини –
На усіх ножа тепер точено.
Хтось хвостом прилип, а хтось лапкою,
Хто там знав про тих діда з бабкою?
А тепер дивись - начувайся,
Шкурою своєю ж викупляйся.
На постоли і душу подерли б,
Та в мозолях вся – буде терти.
Тож блукаємо тепер, болем світимо,
Сором нам… наука всьому світові…
Гей збирайся люд,
Із усіх усюд!
Розкажу вам казочку-побрехеньку,
Для науки старим і маленьким,
Як пішли ми смоли шукати
Обідраний бік залатати.
Десь бичок третячок узявся,
На чотири біди обіцявся,
Скільки ж нас було облуплених,
На бочок смоляний ось так куплених.
Не побачив ніхто червоточини –
На усіх ножа тепер точено.
Хтось хвостом прилип, а хтось лапкою,
Хто там знав про тих діда з бабкою?
А тепер дивись - начувайся,
Шкурою своєю ж викупляйся.
На постоли і душу подерли б,
Та в мозолях вся – буде терти.
Тож блукаємо тепер, болем світимо,
Сором нам… наука всьому світові…