Вірші, поеми, проза, аналітика
Автори /
Ірина Моргун
|
-
Авторська
-
Поезія (19)
-
Поеми (0)
-
Аналітика (0)
-
Проза (0)
-
Рецензії (0)
-
Огляди (0)
-
Усі коментарі
-
Інтерв’ю
Інфо
| Народний рейтинг: | 5.33 |
| Рейтинг "Майстерень": | 5.23 |
| Авторський статус: | Любитель поезії |
| Статус від редакторів: | Любитель поезії |
| Переглядів сторінки автора: | 3907 |
| Дата реєстрації: | 2007-06-07 10:46:06 |
| Звідки: | Київ |
| Група: | Користувач |
| Е-mail: | << Для контакту з автором зареєструйтеся >> |
| Автор востаннє на сайті | 2008.09.01 19:13 |
| Автор у цю хвилину | відсутній |
Найновіший твір
***
Волошкова зима. Ну а скільки її там було?
Місяць…тиждень…чи день, а можливо, всього лиш година.
Ти навиліт пройшов, і опісля - усе замело,
Й обірвалося щось… лиш в зіницях: Ну в чому ж я винна?!
«Буде жити, – сказали - та рана не дуже страшна».
«Буду жити…» - подумала і посміхнулася косо.
Що ж, здається, живу, та чомусь уже восьма весна
Не приходить й розраду мені не приносить.
У безкраїх снігах я роками блукаю, в чім суть
Зрозуміла оце - я навіки в зимовім полоні:
Ти ж навиліт пройшов – після цього уже не живуть…
---------------------------------------------
З неба сиплеться час білим інеєм на мої скроні.
18.02.08
Волошкова зима. Ну а скільки її там було?
Місяць…тиждень…чи день, а можливо, всього лиш година.
Ти навиліт пройшов, і опісля - усе замело,
Й обірвалося щось… лиш в зіницях: Ну в чому ж я винна?!
«Буде жити, – сказали - та рана не дуже страшна».
«Буду жити…» - подумала і посміхнулася косо.
Що ж, здається, живу, та чомусь уже восьма весна
Не приходить й розраду мені не приносить.
У безкраїх снігах я роками блукаю, в чім суть
Зрозуміла оце - я навіки в зимовім полоні:
Ти ж навиліт пройшов – після цього уже не живуть…
---------------------------------------------
З неба сиплеться час білим інеєм на мої скроні.
18.02.08