This version of the page http://maysterni.com/user.php?id=111 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-09-29. The original page over time could change.
Авторська - Ігор Калинець - Поетичні майстерні
  Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, поеми, проза, аналітика
Автори /
Ігор Калинець
  • Авторська
  • Поезія (18)
  • Поеми (0)
  • Аналітика (0)
  • Проза (0)
  • Рецензії (2)
  • Огляди (0)
  • Усі коментарі
  • Інтерв’ю

Інфо
Народний рейтинг: 5.03
Рейтинг "Майстерень": 4.75
Авторський статус: Майстер-клас
Статус від редакторів: R1
Переглядів сторінки автора: 3929
Дата реєстрації: 2006-02-18 11:32:16
Звідки: ЛЬВІВ
Група: Користувач
Номінація:
Ш.Пр1992
Від редактора: Лауреат премії Тараса Шевченка 1992р
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Народився 9.07.1939 р. у Ходорові.
1956 р закінчив Ходорівську середню школу, вступив до Львівського університету ім. І. Франка. Закінчив 1961 р. Тоді ж одружився з Іриною Стасів. Працював у Львівському обласному архіві аж до арешту в серпні 1972 року. Шість років таборів суворого режиму на Уралі та три роки заслання в Читинській області за антирадянську агітацію і пропаганду.

Премії:
ім. І. Франка (Чикаго, 1977 р);
ім. В. Стуса (1991 р);
Національна премія ім. Т.Шевченка (1991 р);
Міжнародна премія родини Антоничів (1997 р);
Міжнародна поетична премія "Кальвір-и-Квір" (Франція, 2003 р).

В останнє десятиліття пише і видає книжки для дітей.

Ігор Калинець, письменник, лауреат премій Тараса Шевченка 1992р, Василя Стуса, Івана Франка, бувший політв'язень.

_____________________________________
Творчість анонсується редакцією "Поетичних Майстерень".
Автор, при бажанні, може отримати ключики для перебування в зручний для нього час.

Найновіший твір
Старовіцькі вірші
*
Сидиш одна у білій вежі
до наших покликів німа.
Вирують пристрастей пожежі,
а ти сидиш у білій вежі,
немає на лиці збентежень
та й радості також нема.
Сидиш одна у білій вежі
до наших покликів німа.

*
В пивницях цідим давній мед,
пісні складаєм для розваги:
п'янить любовний тріолет,
як у пивницях давній мед.
А в чадну ніч лише стилет
утаємничений у зраді.
В пивницях цідим давній мед,
пісні складаєм для розваги.

*
Гарцюють нетерпляче коні -
розпочинається турнір!
Цвітуть китайчані попони -
гарцюють нетерпляче коні.
А князь на злоченім ослоні
до всіх прихильно зводить зір.
Гарцюють нетерпляче коні -
розпочинається турнір.
Збудись князівно, і ожий,
бо нам потрібні ідеали,
без них мечі немов у ржі -
збудись, князівно, і ожий!
Серед вогненних вітражів
кричу, відкинувши забрало:
Збудись князівно, і ожий,
бо нам потрібні ідеали!

*
У герці вибитий з сідла,
лечу під ковані копита,
заслала світ червона мла -
я в герці вибитий з сідла.
Та з вежі промінець тепла
ще вічі встиг мої прикрити,
У герці вибитий з сідла,
лечу під ковані копита.

1970