Вірші, поеми, проза, аналітика
Автори /
Олесь Маївка
|
|
-
Авторська
-
Поезія (40)
-
Поеми (0)
-
Аналітика (0)
-
Проза (0)
-
Рецензії (0)
-
Огляди (0)
-
Усі коментарі
-
Інтерв’ю
Поезія ⁄ Переглянути все
•
БЛАЖЕНСТВО
•
З О Ш И Т
•
ПЕРЕД ЗАСТІЛЛЯМ
•
ГРІХ ЛЮБОВІ
•
НІМИЙ ВІТЕР
•
ЖЕРЕМІЯ*
•
ЧЕРВОНЕ ЯБЛУКО
•
СВІТЛО В ТУНЕЛІ
•
НА ПРИЧАЛІ
•
***-
•
КОЛО
•
МЕРТВИЙ ДІМ
•
БОЯЗНЬ
•
ДО МІСЯЦЯ
•
ПОЛЕМІЧНЕ
•
ДАРУНОК
•
ФАКІР
•
У ЦЕРКВІ
•
НА ЗЛАМІ ЛІТА 42-го...
•
МІЙ ХРЕСТ
•
***
•
СИЧ
•
СУПУТНИКИ
•
СИРІТСТВО
•
ЧОРТ
•
ГРОМАДА
•
ЗАМЕТІЛЬ
•
ВІРНІСТЬ
•
СОНЯЧНА БЛАКИТЬ
•
***
•
КЛЮЧІ ДО КВІТІВ
•
ДОВІРА
•
МИТУСА
•
НІЧНІ ГОСТІ
•
ЗАСМУЧЕНА ВИСЬ
•
УБРІД
•
ДО ДНЯ ВОСКРЕСІННЯ
•
ПЕРЕПРАВА
•
ТРИДЦЯТЬ ТРИ (сім строф)
•
Петрові Скунцю
Переглянути все
Блаженні дні, коли ти вдячний долі,
Що кінь недолі хутко йде вперед, "
Що кінь недолі хутко йде вперед, "
Поглянули б, як усміхнувся зошит,
Освітлений думками юних літ. "
Освітлений думками юних літ. "
"Прощайте, хлопці і село..."
(М.Аркас) "
(М.Аркас) "
Навколо світ цікавий і красивий, -
І білий сніг, і люду тихий шум... "
І білий сніг, і люду тихий шум... "
.........“Ти тулилась до серця мого”.
...........( Володимир Сосюра ) "
...........( Володимир Сосюра ) "
До чого б я не нахилився
(хилюсь до радощів і мрій), "
(хилюсь до радощів і мрій), "
Пливе по чистому потоці
Червоне яблуко із гір. "
Червоне яблуко із гір. "
В кінці тунелю світло я побачив.
Тускніє чомсь, але живе воно. "
Тускніє чомсь, але живе воно. "
Кати підбурювали смерть,
Аби мене забрала, "
Аби мене забрала, "
Димить авто. В моїм саду дерева
Завмерли в тиші. Не тривожу їх. "
Завмерли в тиші. Не тривожу їх. "
На голім схилі дерево росло,
І не всихало листя, а буяло. "
І не всихало листя, а буяло. "
Живуть істоти омертвілі...
У їхнім ситім, тліннім тілі "
У їхнім ситім, тліннім тілі "
Найбільше той боїться смерті,
Хто чимось дуже завинив, "
Хто чимось дуже завинив, "
Який ти гарний, Місяцю,
Коли котишся паляничкою "
Коли котишся паляничкою "
Я б не сказав, що дуже постарішав,
Хоч вже надтріснув молодий обруч. "
Хоч вже надтріснув молодий обруч. "
Якби мене ти запросила в гості,
То що в дарунок я б тоді приніс? "
То що в дарунок я б тоді приніс? "
Замовкла ти, а я ще промовляю,
Хоч подумки, але слова палкі... "
Хоч подумки, але слова палкі... "
Зайшов до храму. Одинокий
Стою між Богом і хрестом. "
Стою між Богом і хрестом. "
На Бистриці скривавленій
Купались білі лебеді, "
Купались білі лебеді, "
Боже мій, Боже, як ти витерпів,
Коли мене мучили, "
Коли мене мучили, "
Від Бистриці аж до тайги глухої
Порозсипались молоді літа, "
Порозсипались молоді літа, "
Не так аж лячно вовка стріти,
Як заблудити в глупу ніч, "
Як заблудити в глупу ніч, "
Без вас погано, але з вами гірше,
Бо ви не друзі, а лихі дядьки. "
Бо ви не друзі, а лихі дядьки. "
Коли до Сибіру лягла їм дорога,
То двір всиротився й задумався сад, "
То двір всиротився й задумався сад, "
Нечиста сила стримує пориви,
Які живуть у праці молодій. "
Які живуть у праці молодій. "
В громаді нашій - Понтій і Христос,
В громаді нашій - Сталін і Бандера. "
В громаді нашій - Сталін і Бандера. "
Дивлюсь у вікно на рясну заметіль,
Яка заступає за обрій, "
Яка заступає за обрій, "
Василеві Стусу
"
"
Софії Ротару
"
"
Не загуби мене на площі многолюдній,
Щоб я, самотній, не поник в журбі. "
Щоб я, самотній, не поник в журбі. "
Не торкаюся квітів,
Не граюсь, – "
Не граюсь, – "
Коли мені довіриш, потішайся,
Бо ти для тайни схованку знайшов. "
Бо ти для тайни схованку знайшов. "
Отой співак*у Крилоса хоромах
Всміхався сонцю і радів дівкам, "
Всміхався сонцю і радів дівкам, "
“Ви прийшли непрохані
і підете неподяковані” "
і підете неподяковані” "
“Мене, мати, води знають,
як я іду – то втихають”. "
як я іду – то втихають”. "
Не допусти страху до мене, доле,
Бо я збираюсь знову йти убрід, "
Бо я збираюсь знову йти убрід, "
Гряде нова пілатівська потуга,
Хоч рук брудних Пілат ще не відмив. "
Хоч рук брудних Пілат ще не відмив. "
Ох і важка для мене переправа
На берег твій, де цвіту білий світ, "
На берег твій, де цвіту білий світ, "
Символ смерті з мене ще не знято, -
33 затемнює чоло. "
33 затемнює чоло. "
Чом ти, Петре, загорнувсь у смуток,
Між смерек тиняєшся в імлі? "
Між смерек тиняєшся в імлі? "